2. Оцінка хімічної обстановки

Оцінка хімічної обстановки показана на ряді прикладів.

Ширина зони хімічного зараження (Ш) визначається за такими співвідношеннями:

Ш = 0,03 Г - при інверсії;

Ш = 0,15 Г - при ізотермії;

Ш = 0,8 Г - при конвекції;

де Г - глибина поширення хмари зараженого повітря з вражаючим концентратом (в км).

Площа зони хімічного зараження 8-ир приймається як площа рівнобедреного трикутника, що дорівнює:

Sзар = 1/2Г • Ш

Приклад визначення розмірів і площі зони хімічного зараження.

Вихідні дані: На об'єкті зруйнувалась не обвалована ємність, яка вміщує 10 т аміаку. Ніч. Місцевість відкрита. Метеоумови - ясно, Vвітру - 3 м/с.

Визначити розміри і площу зони хімічного зараження.

Розв'язання:

1. Визначаємо ступінь вертикальної стійкості повітря за графіками (рис 7.1, 7.2). Стан атмосфери - інверсія.

2.3а таблицею 7.2 знаходимо для 10 т аміаку Г поширення зараженого повітря при Vвітру = 1 м/с, Г = 4,5 км для вражаючої концентрації.

Для Vвітру = 3 м/с визначаємо за таблицею 7.3 поправочний коефіцієнт, К = 0,45.

Глибина поширення зараження хмари з вражаючою концентрацією становить: 4,5 0,45 = 2,02 км.

3. Визначаємо ширину зон хімічного зараження при інверсії.

Ш = 0,03Г = 0,03 • 2,02 = 0,06 км

4. Визначаємо площу зони хімічного зараження. Sз = 1/2Г • Ш = 2,02 • 0,06 / 2 = 0,06 км²

Визначення часу підходу зараження повітря до визначеної межі.

Для визначення ділимо відстань К від місця розливу СДОР до заданого рубежу (М) на середню швидкість Vсер. переносу хмари повітряним потоком (м/сек).

Перенос хмари зараженого повітря визначається за таблицею 7.5. Хмара зараженого повітря поширюється на висоту, де Vвітру більша, ніж біля поверхні Землі, внаслідок чого Vсер. буде більшим, ніж швидкість вітру на висоті Ь = 1 м.

Приклад. У результаті аварії на об'єкті, розташованому на відстані 9 км від населеного пункту, зруйновані комунікації із аміаком. Метеоумови: ізотермія, Vвітру = 5 м/с. Визначити час підходу хмари зараженого повітря до населеного пункту.

Розв'язання. За таблицею 7.5 знаходимо середню швидкість переносу хмари зараження повітря (ізотермія, Vвітру = 5 м/с). Швидкість становить Vсер. = 7,5 м/с.

Далі знаходимо час підходу хмари зараженого повітря до населеного пункту:

і = К/ Vcр. = 9000/7,5 • 60 = 20 хв.

Визначення часу уражаючої дії СДОР.

Час вражаючої дії СДОР 1_ураж- В осередку хімічного ураження визначається часом випаровування СДОР з поверхні викиду (розливу).

Час (хв.) випаровування рідини 1_випар визначається як частка від ділення маси рідини в резервуарі Оі на швидкість випаровування С_випар.

їураж ^— Івипар ^— *^1' івипар? ДЄ

С_випар. = 12,5 • 5Р₅(5,38+4,1У)^М • 10"⁸

С_випар. - швидкість випаровування рідини Т/хв.; 8 - площа розливу, м²; Р₃ - тиск насиченого пару кПа; М - молекулярна маса рідини; V - швидкість вітру, м/с.

Приклад. На об'єкті в результаті вибуху зруйнована обвалована ємність з аміаком. Швидкість вітру 3 м/с. Визначити час вражаючої дії аміаку.

Розв'язання.

1. За табл. 7.6 знаходимо, що 1_ураж дії аміаку (час випаровування) при V_вНру = 1 м/с = 20 год. (V_вітру = 1 м/с).

2. Знаходимо за табл. 7.1 поправочний коефіцієнт V_Вітр_У = 3 м/с = 0,55.

З.Тоді час ураження дії аміаку = 20 год.- 0,55 = 11 год. (при V_вітр = 3 м/с).

Визначення можливих втрат людей в осередках хімічного ураження.

Втрати (загибель та несмертельне отруєння) людей, в т. ч. особового складу формувань ІДО, залежать від чисельності людей, які опинилися у зоні зараження, площі осередку і своєчасного використання засобів індивідуального та колективного захисту.

Можливі втрати людей в осередках ураження визначаються за табл. 7.4.

Приклад. На хімічному заводі в результаті аварії зруйнована ємність, яка містить 18 т хлору. Робітники та службовці заводу забезпечені протигазами на 100%. Визначити можливі втрати робітників та службовців на підприємстві, а також структуру втрат.

Розв'язання.

1. Визначаємо за даними оперативної розвідки, що в осередку ураження знаходиться три цехи з робітниками та службовцями кількістю 600 осіб.

2. За таблицею 7.4 визначаємо втрати. Р = 600 • 0,04 = 24 особи.

3. Відповідно до примітки таблиці 7.4 структура втрат робітників і службовців на об'єкті становитиме:

- із смертельними наслідками - 24 • 0,35 = 8,4«8 осіб, (не менше 8 осіб);

- середнього та тяжкого ступеня - 24 • 0,4 = 9,6-10 осіб, (зважаючи на попередній розрахунок (округлення) фактично людей з середніми та тяжкими отруєннями буде 10 осіб);

- легкого ступеня - 24 * 0,25 = 6 осіб.

ДОВІДКОВІ ТАБЛИЦІ

Таблиця 7.1 Поправочні коефіцієнти

Швидкість вітру, м/с	1	2	3	4	5	6
Поправочний коефіцієнт	1	0,7	0,55	0,43	0,37	0,32

Таблиця 7.2

Глибина поширення хмари зараженого повітря з уражаючими концентраціями СДОР на відкритій місцевості, км

(ємності не обваловані, швидкість вітру — 1 м/с)

Назва СДОР	Кількість СДОР в ємності (на об'єкті), т
	1	5	0	25	0	5	00	00	1000
При інве					рсії
Хлор, фосген	9	3	49	80	Більше 80
Ціанистий водень	6	6	24.	53,3	80	Більше 80
Аміак	2	,5	,5	6,5	9,5	12	15	35,5	80
Сірчаний ангідрид	2,5	4	4,5	7	10	12,5	17,5	53,3	80
Сірководень	3	,5	7,5	12,5	20	25	61,6	Більше 80
При ізотермії
Хлор, фосген	1,8	4,6	7	11,5	16	19	21	36	54
Ціанистий водень	1,2	3,2	4,8	7,9	2	14,5	16,5	38	52
Аміак	0,4	0,7	0,9	1,3	1,9	2,4	3	6,7	11,5
Сірчаний ангідрид	0,5	0,8	0,9	1,4	2	2,5	3,5	7,9	12
Сірководень	0,6	1,1	1,5	2,5	4	5	8,8	14,5	20
При конвекції
Хлор, фосген	0,47	1	1,4 1,96		2,4	2,85	3,15	3,6	4,32
Ціанистий водень	,36	0,7	1,1	1,58	1,8	2,18	2,47	3,8	4,16
Аміак	0.12	0,21	0,27	0,39	0,5	0,62	0,66	1,14	1,96

Назва СДОР	Кількість СДОР в ємності (на об'єкті), т
	_!_,	5	10	25	50	75	100	500	1000
Сірчаний ангідрид	0,15	0,24	0,27	0,42	0,52	0,65	0,77	1,34	2,04
Сірководень	,18	0,33	0,45	0,65	0,88	1,1	1,5	2,18	2,4

1. Поправочні коефіцієнти для розрахунку глибин поширення зараженого повітря при інших швидкостях вітру приведені в табл. 7.З.

2. Протягом доби тривалість інверсії не перевищує 9-11 год., за цей час хмара зараженого повітря не може поширитися більше ніж на 80 км.

3. Для обвалованих або поглиблених ємностей із СДОР глибина поширення зараженого повітря зменшується в 1,5 рази.

Таблиця 7.3 Поправочні коефіцієнти для впливу швидкості вітру на глибину поширення зараженого повітря

Стан приземного шару повітря	Швидкість вітру V], м/с
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Інверсія	1	0,6	0,45	0,38	-	-	-	-	_
Ізотермія	1	0,71	0,55	0,5	0,45	0,41	0,38	0,36	0,34	37
Конвекція	1	0,7	0,62	0,55	-	-	-	-	-

Таблиця 7.4 Можливі втрати робітників, службовців та населення від СДОР в осередку ураження (Р), %

Умови Знаходження людей	Без проти­газів	Забезпеченість людей протигазами, %
		20	30	40	50	60	70	80	90	100
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
На відкритій місцевості	90-100	75	65	58	50	40	35	25	18	10
У простих укриттях, спорудах	50	40	35	30	27	22	18	14	9	4

Примітка: Орієнтовна структура втрат людей в осередку ураження становитиме: легкого ступеня - 25%, середнього та тяжкого ступеня -10%, зі смертельними наслідками - 35%.

Середня швидкість переносу хмари СДОР повітряним потоком V], м/с

Швидкість вітру, V, м/с	Зміщення від місця виникнення осередку (X), км
	до 10	більше 10	до 10	більше 10	до 10	більше 10
	Інверсія		Ізотермія		Конвекція
І"	2 -	2,2	1,5	2	1,5	1,8
2	4	4,5	3	4	3	3,5
3	6	7	4,5	6	4,5	5
4	-	-	6	8	-	-
5	-	-	7,5	10	-	-
6	-	-	9	12	-	-

Примітка: Конвекція та інверсія при швидкості вітру більше 1 м/с спостерігається рідко.

Таблиця 7.6

Час випаровування деяких СДОР, год. (при швидкості вітру 1 м/с)

Назва СДОР	Характер	розливу
	Необвалованої ємності	Обвалованої ємності
Хлор	1,3	22
Фосген	1,4	23
Ціанистий водень	3,4	57
Аміак	1,2	20
Сірчаний ангідрид	1,3	20
Сірководень	1	19

Таблиця 7.7

Поправочний коефіцієнт К, який враховує час випаровування СДОР при різних швидкостях вітру

Швидкість вітру, м/с	1	2	3	4	5 6		7	8	9	10
Поправочний коефіцієнт (К)	1	0,7	0,55	0,43	0,37	0,32	0,28	0,25	0,22	0,2

Укриття населення в захисних спорудах досягається :

- завчасним будівництвом захисних споруд і постійним підтриманням їх у готовності для використання;

- швидким пристосуванням і використанням частини виробничих або побутових приміщень для укриття населення під час НС;

- дообладнанням, з урахуванням реальної обстановки, підвальних приміщень.

На кожне сховище складається план, карта прив'язки сховища і схема евакуації людей зі сховища. Організація обслуговування сховищ покладається на службу сховищ та укриттів ІДО.

Основні правила перебування в захисних спорудах ЦО:

— виконувати всі вимоги коменданта;

— мати при собі дводобовий запас продуктів харчування, особисті речі, документи та індивідуальні засоби захисту;

— забороняється приносити легкозаймисті й сильно пахучі речовини, громіздкі речі;

— не приводити домашніх тварин;

— не палити;

— забороняється запалювати гасові лампи, свічки.

Виводять людей зі сховища за вказівкою коменданта і під керівництвом особового складу служби сховища.

Засоби індивідуального захисту призначені для збереження життя і здоров'я людини під час роботи з небезпечними речовинами та під час стихійних лих, пожеж, катастроф, в т. ч. при застосуванні зброї масового ураження.

Своєчасне і вміле їх використання забезпечує надійний захист від отруйних (ОР) та сильнодіючих отруйних речовин (СДОР), радіоактивного пилу, мікроорганізмів тощо.

До засобів індивідуального захисту органів дихання фільтруючого типу належать: фільтруючі протигази, респіратори, ватно-марлеві пов'язки.

Фільтруючі протигази призначені для захисту органів дихання, очей та обличчя від отруйних г радіоактивних речовин та бактеріальних засобів.

Фільтруючі протигази є основним і найбільш поширеним засобом для захисту органів дихання.

Протигаз складається із шолом-маски та фільтруючо-поглинаючої коробки, які з'єднані між собою безпосередньо або за допомогою з'єднувальної трубки. До комплекту протигаза також входять сумка і плівки, що не запітніють. Розміри шолом-масок протигаза ГП-5:

При використанні протигаза необхідно:

— одягнути сумку з протигазом через праве плече так, щоб вона була на лівому боці (клапан від себе);

— відрегулювати за допомогою пряжки довжину плечового ременя так, щоб його край опинився на рівні талії;

— затримати дихання, заплющити очі, вийняти шолом-маску, взяти її обома руками так, щоб великі пальці були ззовні, а решта — всередині;

— прикласти нижню частину шолом-маски під підборіддя, різким рухом рук догори і назад натягнути шолом-маску на голову так, щоб не було складок, а окуляри розмістилися на рівні очей;

— видихнути повітря, відкрити очі, продовжувати дихати.

ля дітей віком до 1,5 років використовують дитячі захисні камери.

Принцип дії фільтру­вальних патронів полягає в очищенні повітря від пилу при його проходженні через механічні фільтри та адсорбції токсичних речовин шаром активованого вугілля. Тому час ефективного захисту протигаза визначається

об'ємом адсорбенту, виду та концентрації отруйної речовини у повітрі, інтенсивності дихання. Більшість фільтруючих протигазів не захищають від двоокису вуглецю СО2 та окису вуглецю СО (чадного газу), тому для захисту від нього застосовують гопкалітовий патрон, який приєднується до протигазової коробки.

Характеристика патронів фільтруючих протигазів

Марка патрона	Тип та колір патрона	Шкідливі речовини, від яких захищає патрон
		ефіри, анілін, газо- і органічні сполуки бензолу та його гомологів, тетраетил свинець), фосфор і хлорорганічні отрутохімікати
А	3 ПАФ, коричневий з білою вертикальною смугою	Те саме, а також пил і дим
В,В8	Без ПАФ, жовтий	Кислі гази і пари (сірчаний газ, сірководень, синильна кислота, хлор, окисли азоту, фосген, хлористий водень), фосфор і хлорорганічні отрутохімікати
В	3 ПАФ, жовтий з білою вертикальною смугою	Те саме, а також пил і дим
Г,Г8	Без ПАФ, чорний і жовтий по вертикалі	Пари ртуті, ртутьорганічні отрутохімікати
Г	3 ПАФ, чорний і жовтий з білою вертикальною смугою	Те саме, а також пил і дим, суміш парів ртуті і хлору
Е,Е8	Без ПАФ, чорний	Те саме, а також пил і дим
Е	3 ПАФ, чорний з білою вертикальною смугою	Те саме, а також пил і дим
КД, КД8	Без ПАФ, сірий	Аміак, сірководень та їх суміші
кд	3 ПАФ, сірий з білою вертикальною смугою	Те саме, а також пил і дим
М	Без ПАФ, червоний	Окис вуглецю в присутності органічних парів (крім речовин, які практично не скорбуються, наприклад, метан та ін.), кислих газів, аміаку, миш'яковистого і фосфористого водню
м	3 ПАФ, червоний з вертикальною білою смугою	Те саме, а також пил і дим
со	БЕЗ ПАФ, білий	Окис вуглецю
БКФ	3 ПАФ, зелений з білою вертикальною смугою	Кислотні гази і пари, пари органічних речовин, миш'яковис­того і фосфористого водню і різні аерозолі (пил і дим)

Під час користування протигазом з патроном марки "Г" необхідно вести облік часу роботи кожного патрона. Через 100 і 80 годин роботи, відповідно, патрони марок "Г" без ПАФ і "Г" з ПАФ вважаються відпрацьованими і підлягають заміні на нові.

Патрони марок "М" і "СО" при збільшенні маси порівняно із початковою відповідно на 35 і 50 г вважаються відпрацьованими і повинні замінюватись па нові.

Від хлору та сірководню при концентрації 5 мг/л цивільні протигази захищають і без додаткових патронів протягом 40 хв., а дитячі - 80 хв.

Час захисної дії від найбільш поширених отруйних речовин (при обсязі легеневої вентиляції ЗО л/хв) для цивільних протигазів ГП-5, ГП-5М і ГП-7 у комплекті з додатковими патронами ДДГ-1 і ДПГ-3 наведено в таблиці 8.4.

Тривалість захисної дії протигазів у комплекті з ДПГ-1 і ДПГ-3 від СДОР

Вид отруйної речовини	Концентрація ОР, мг/л	Тривалість захисної дії з патроном,хв.
		ДПГ-1	ДПГ-3
Аміак	5,0	зо	60
Диметиламін	5,0	60	80
Хлор	5,0	80	100
Сірководень	10,0	50	50
Соляна кислота	5,0	30	30
Тетраетилсвинець	2,0	500	500
Двоокис азоту	1,0	ЗО	—
Етилмеркаптан	5,0	120	120
Окис етилену	1,0	25	—
Метил хлористий	0,5	35	—
Окис вуглецю	3,0	40	—
Нітробензол	5,0	70	70
Фенол	0,2	800	800
Фурфурол	1,5	400	400

Для дитячих протигазів час захисної дії від СДОР (при обсязі легеневої вентиляції 15 л/хв.) не менше ніж у два рази більший вказаного у таблиці. Усі дані наведені для відносної вологості повітря 75% і температури навколишнього середовища від -30°С до +40°С.

Респіратори використовуються для захисту органів дихання від пилу, в. т.ч. радіоактивного (Р-2), парів і газів на виробництві (РПГ-67, РУ-60, РУ-60МУ).

Респіратори без поглинаючих патронів не захищають від отруйних речовин у газоподібному стані.

Принцип дії поглинаючих патронів респіраторів такий же, як і в протигазів, проте їх ємність, а отже, час захисної дії, як правило, менший.

Найпростіші засоби захисту органів дихання — проти пилова тканинна маска ПТМ-1 і ватно-марлева пов'язка захищають органи дихання від пилу, в т.ч. радіоактивного і бактеріальних засобів.

Ізолюючі засоби індивідуального захисту органів дихання

призначені для захисту органів дихання, обличчя та очей від шкідливих речовин у повітрі в умовах високих концентрацій отруйних речовин або низького вмісту кисню.

Застосовують їх у випадках, якщо фільтруючі протигази не забезпечують захисту.

До ізолюючих засобів індивідуального захисту органів дихання належать ізолюючі дихальні апарати типу ІП-4, ІП-5.

Ізолюючий дихальний апарат ІП-4 призначений для захисту органів дихання, шкіри, обличчя та очей від будь-яких отруйних речовин будь-якої концентрації.

Принцип дії цього апарата заснований на виділенні кисню із хімічних речовин та поглинанні вуглекислого газу, який видихає людина.

Тривалість роботи у протигазі

(на один регенеративний патрон):

— при тяжкому фізичному навантаженні (біг, перенесення вантажів, земляні роботи) — 40 хв.;

— при середньому фізичному навантаженні (хода, обслуговування механізмів) — 60 хв.;

— при легкому фізичному навантаженні (перебування у стані спокою) —180 хв.

Для запуску ІП-4 необхідно:

— встановити регенеративний патрон РП-4 на каркас та приєднати його до дихального мішка;

— приєднати шолом-маску до РП-4;

— одягнути сумку з ІП-4 через праве плече так, щоб вона була зліва, а регенеративний патрон був на рівні талії;

— відкрити кришку сумки, вийняти шолом-маску;

— надіти шолом-маску так, щоб не було складок;

— привести у дію пусковий брикет, знявши чеку і закрутивши гвинт за годинниковою стрілкою до краю;

— переконатися за зміною кольору термоіндикатора, що пусковий брикет працює;

— закрити кришку сумки і защепнути її.

Засоби захисту шкіри призначені для захисту тіла людини в умовах зараження місцевості отруйними, радіоактивними речовинами та біологічними засобами.

Використовуються вони також при здійсненні дегазаційних, дезінфекційних і дезактиваційних робіт.

До засобів захисту шкіри належать:

— загальновійськовий захисний комплект (ЗЗК),

— легкий захисний костюм (Л-1),

— інші засоби.

Загальновійськовий захисний

комплект (ЗЗК) (рис. 8.5) призначений для багаторазового захисту шкіри, одягу, взуття людини від отруйних речовин, біологічних аерозолів, радіоактивного пилу та короткочасного захисту від легкозаймистих речовин. Він складається із захисного плаща, захисних панчіх, захисних рукавиць та чохла для перенесення. Загальновійськовий захисний комплект може використовуватись у вигляді накидки, плаща-в-рукави, комбінезона.

Легкий захисний костюм Л-1 (рис.8.6.) використовують при роботі в умовах сильного зараження радіоактивними й отруйними речовинами та бактеріальними засобами. Він виготовлений із прогумованої тканини і складається із:

— штанів із чобітьми;

— сорочки з капюшоном;

— двопальцевих рукавиць;

— сумки для зберігання костюма.

Для тимчасового захисту шкіри, при відсутності табельних 313, можна використовувати звичайний одяг і взуття, плащі, накидки, куртки, пальто із прогумованої тканини, шкіри, хлорвінілу, поліетилену або цупкої вовняної тканини, гумове ї шкіряне взуття, рукавиці. Сухий одяг, як правило, захищає протягом 5-10 хвилин, а вологий одяг - протягом 40 хвилин. Цього часу вистачає, щоб вчасно вийти із зараженої території.

Знімаючи засоби захисту шкіри, після перебування на зараженій місцевості слід звернути особливу увагу на - те, щоб незараженими частинами тіла не торкатися зовнішньої частини захисного одягу.

Перед зняттям захисного одягу, зараженого ОР (СДОР), необхідно дегазувати передню частину комбінезона, особливо борти (нагрудний клапан) і рукавиці рідиною ІПП-8. Дегазації також підлягають ті місця одягу та тіла, які були заражені від знятого захисного одягу.

Після роботи на місцевості, зараженій радіоактивними речовинами, лицьову частину протигазу, штани із чобітьми, сорочку та гумові рукавиці необхідно облити водою, витерти зволоженою ганчіркою (травою), а протигазну сумку витрусити від пилу, стоячи за вітром. Забруднені (заражені) ганчірки, тампони та інше збирають в окреме місце і ретельно дегазують або утилізують.

Медичні засоби захисту

Медичні засоби захисту призначені для профілактики і надання допомоги, запобігання або зниження ступеня ураження, підвищення стійкості організму до вражаючого впливу радіоактивних, отруйних речовин і бактеріальних засобів.

До медичних засобів захисту належать радіозахисні препарати, засоби захисту від впливу отруйних речовин (антидоти), проти­бактеріальні засоби - сульфаніламіди, антибіотики, вакцини, си­роватки та ін.

Для надання першої медичної допомоги існують санітарні сумки і медичні аптечки санітарного поста, індивідуальні перев'язочні пакети та індивідуальні протихімічні пакети.

Аптечка індивідуальна АІ-2 укомплектована засобами, призначеними для надання самодопомоги і взаємодопомоги при пораненнях, опіках, для зниження впливу отруйних речовин, бактеріальних засобів та іонізуючого випромінювання. У комплекті аптечки є інструкція. На внутрішньому боці кришки нанесена схема розміщення препаратів у аптечці.

У гнізді 1 знаходиться шприц-тюбик з протибольовою речови­ною. Застосовується він при великих ранах, опіках і переломах. Спосіб застосування: лівою рукою взяти за ребристий обідок, правою - за корпус тюбика і повернути його за ходом годинникової стрілки до упору. Потім зняти ковпачок, який захищає голку, і, тримаючи шприц-тюбик голкою угору, витиснути із нього повітря до появи краплі рідини на кінчику голки. Після цього, не торкаючись голки руками, ввести її у верхню зовнішню частину сідниці і витиснути вміст шриц-тюбика. Витягуючи голку, не послаблювати пальців. В екстрених випадках укол можна зробити і через одяг.

У гнізді 2 розміщений пенал червоного кольору. В ньому є 6 таблеток тарену для запобігання (ослаблення) ураження фос­форорганічними речовинами. Приймати потрібно по одній таблетці при сигналі "Хімічна тривога". При наростанні ознак отруєння необхідно прийняти ще одну таблетку. Після прийому першої таблетки слід одягнути протигаз. Другу можна приймати не раніше ніж через 5-6 год.

У гнізді 3 у великому білому пеналі знаходяться 15 таблеток сульфадиметоксину - протибактеріального засобу. Застосовують його при появі шлунково-кишкових розладів, які часто виникають після опромінення. У першу добу прийняти 7 таблеток за один раз, а в наступні дві доби - по 4 таблетки.

У гнізді 4 у двох восьмигранних пеналах рожевого кольору розміщено по 6 таблеток циста міну - радіозахисного засобу № 1. Приймають 6 таблеток за один прийом при загрозі опромінення. При новій загрозі опромінення, але не раніше як через 4-5 год. після першого прийому, рекомендується прийняти ще 6 таблеток. У гнізді 5 є два білих однакових чотиригранних пенали з протибактеріальним препаратом № 1 (тетрациклін, гідро хлорид). Приймати слід 5 таблеток за один прийом при безпосередній загрозі або бактеріальному зараженні, а також при пораненнях і опіках. Через 6 год. після першого прийому слід прийняти ще 5 таблеток.

У гнізді 6 знаходиться пенал з 10 таблетками радіозахисного засобу № 2 - йодистим калієм. Приймати його потрібно по одній таблетці щоденно протягом 10 днів після випадання радіоактивних речовин і особливо при вживанні свіжого молока. Препарат ефективний, якщо він введений в організм за 30-60 хв. до опро­мінення або вживання забрудненої радіоактивними речовинами їжі й води. Захисні властивості зберігаються протягом 5-6 год. з моменту прийому.

У гнізді 7 є пенал голубого кольору з проти блювотним препа­ратом - етаперазином (5 таблеток). Приймати необхідно по одній таблетці зразу після опромінення або при появі нудоти після удару в голову.

Дітям до 8 років препарати індивідуальної аптечки слід давати по 0,25 таблетки, крім радіозахисного препарату № 2; дітям від 8 до 15 років - по 0,5 таблетки, а протибольовий і радіозахисний препарат № 2 - у повному об'ємі. ^^ ^^

Індивідуальний протихімічний пакет - ИПП-8, ИПП-51 призначений для знезаражування крапельно-рідинних отруйних речовин, які потрапили на відкриті ділянки тіла й одяг. До комплекту входять флакон з дегазуючим розчином і ватно-марлеві тампони. Відкриті ділянки тіла і одяг протирають тампоном, змоченим рідиною з флакона, не допускати потрапляння рідини в очі.

Якщо відсутній індивідуальний протихімічний пакет, можна застосувати марлю з ватою, змоченою дегазуючою рідиною, такого складу: 3%-ний розчин перекису водню і 3%-ний розчин їдкого натру в однаковому об'ємі або 3%-ний розчин перекису водню і 150 г конторського силікатного клею (із розрахунку на 1 л). Можна застосувати як дегазуючу речовину нашатирний спирт.

Індивідуальним медичним засобом є й індивідуальний перев'язочний пакет.

Забезпечення населення індивідуальними засобами захисту

Забезпечення населення індивідуальними засобами захисту є важливим завданням органів ЦО об'єктів. Безпосередньо відповідають за це начальники ЦО об'єктів і населених пунктів. Облік наявних індивідуальних засобів ведуть штаби ЦО.

Заявки на необхідну кількість табельних засобів індивідуального захисту (313) подає штаб об'єкту до штабу ЦО району. Розподіл 313 централізований за підлеглістю зверху до низу за номенклатурою, встановленою штабом ЦО України, з відповідною оплатою вартості виділених засобів. Порядок забезпечення 313 визначає штаб ЦО району і об'єкту.

Індивідуальними засобами захисту органів дихання і шкіри промислового виготовлення в першу чергу забезпечується особовий склад формувань ЦО згідно із табелем (нормативом) оснащення. На об'єктах народного господарства після оснащення формувань ЦО, необхідно забезпечити працюючих зміни на особливо важливих та небезпечних ділянках роботи. Решту населення забезпечують 313 по можливості їх придбання.

Незалежно від забезпеченості протигазами і респіраторами, все населення, у тому числі й особовий склад формувань ЦО, повинно знати, як самостійно виготовити маски з тканини і ватно-марлеві пов'язки, а також як в разі потреби пристосувати одяг для захисту.

Табельні засоби індивідуального захисту потрібно зберігати (згідно із вимогами інструкції до умов зберігання) на складах об'єктів.

Видають 313 об'єкту за розпорядженням штабів ЦО згідно із планом ЦО при загрозі або виникненні надзвичайної ситуації.