У спілкуванні з маніпулятором повинні переважати:

• логіка активно-вичікувальної позиції (щоб виграти час і здо­бути підтвердження будь-яким своїм припущенням, ставте за­питання);

• почуття такту і самовладання (не втягуйтеся занадто емо­ційно в ситуацію, зберігайте дисоційованість з нею);

• віра в здатність партнера відмовитися від боротьби і віра у свої сили;

• готовність зламати звичний сценарій, що нав'язується, і праг­нення запропонувати свій, нестереотипний, не відповідний очі­куванням опонента;

• налаштованість на спільне вирішення проблеми.

Треба також пам'ятати,

що завжди є «аварійний» вихід із си­туації —

можна перервати контакт під пристойним приводом,

повернувшись до нього за першого ж слушного випадку

(коли ви будете достатньо готові і сильні для протистояння).

Будь-які не­гативні почуття повинні бути переборені

(інакше вони можуть зруйнувати вашу позицію),

а їхня енергія може бути використана

для поліп­шення стосунків.

Провідним фактором в опорі зовнішньому тиску і маніпулю­ванню виступає особистісний потенціал, особистісна сила, що являє собою стійкість до зов­нішнього впливу й одночасно силу власного впливу на людей.

Вона включає наступні перемінні:

• «складність» внутрішнього світу;

• багатство значеннєвих зв'язків із зовнішніми контекстами;

• «укорінення» особистісних структур (особистість має гли­бокі корені);

^ясність внутрішніх пріоритетів і одночасна поступливість у непринципових моментах;

• гнучкість у засобах і стійкість у цілях;

• духовна зрілість, коли життєві цілі такі, що пролягають по­за межами досягнення в рамках одного людського життя.

Особистісна сила тим вище, чим вище духовність людини. Протистояти чужому впливу можна за допомогою свого особистісного впливу. Таким чином, особистісний потенціал, що включає духовну зрі­лість і свободу людини від усякого роду стереотипів, є одночасно потенціалом особистісного впливу і протистояння чужому впливу.

Тема 5. Управління конфліктними ситуаціями

ПЛАН

1. Поняття та типологія конфліктогенів.

Правила безконфліктної поведінки.

2. Формула конфлікту. Типологія конфліктів.

3. Дії в конфліктній ситуації.

4. Конфліктні особистості

5. Основні правила переконання

6. Стратегія поведінки у конфліктній ситуації.

1. Модель «відхід»

2. Модель «придушення»

3. Модель «виграти – програти»

4. Модель «компроміс»

5. Модель «виграти – виграти»

6. Практичні рекомендації

1 Питання. Поняття та типологія конфліктогенів. Правила безконфліктної поведінки

Конфліктогени – слова, дії або бездіяльність, здатні призвести до конфлікту.

Закономірність ескалації конфліктогенів: на конфліктоген на нашу адресу ми намагаємося відповісти сильнішим конфліктогеном, нерідко максимальним – щоб компенсувати свій психологічний програш. Тому сила конфліктогенів стрімко наростає.

Наше завдання: протистояти ескалації конфліктогенів.

Перший конфліктоген найчастіше буває ненавмисним, випадковим – наслідком збігу обставин.

ВИПАДКОВІ КОНФЛІКТИ:

Перший конфліктоген

Б ільш сильний конфліктоген у відповідь

Щ е сильніший конфліктоген у відповідь

Ще сильніший конфліктоген у відповідь

Конфлікт

Приклад: чоловік скинув горнятко. (Це мій приклад, а ви придумайте свій)

ПРАВИЛА БЕЗКОНФЛІКТНОЇ ПОВЕДІНКИ:

• Не допускайте конфліктогенів.

• Не відповідайте конфліктогеном на конфліктоген.

• Виявляйте емпатію до співрозмовника.

• Посилайте якомога більше доброзичливих сигналів на адресу співрозмовника.