33. Класифікація витрат місцевих бюджетів та характеристика кожної їх групи.

Видатки місцевих бюджетів залежать від бюджетної політики, яка проводиться державою, від децентралізації управління соціальною сферою. Все це є вирішальним фактором, що впливає на обсяг фінансових ресурсів, які проходять по каналах регіональних бюджетів, на їх питому вагу в загальнодержавних бюджетних видатках.

В Україні розмежування видів видатків між місцевими бюджетами здійснюється на основі принципу субсидіарності із урахуванням критеріїв повноти надання послуги та наближення її до безпосереднього споживача. Відповідно до цих критеріїв види видатків поділяються на такі групи:

- перша група - видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, які забезпечують необхідне першочергове надання соціальних послуг, гарантованих державою, і які розташовані найближче до споживачів. Здійснюються з бюджетів сіл, селищ, міст та їх об'єднань;

- друга група - видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, які забезпечують надання основних соціальних послуг, гарантованих державою для всіх громадян України. Здійснюються з бюджетів міст республіканського значення Автономної Республіки Крим та міст обласного значення, а також районних бюджетів;

- третя група - видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, які забезпечують гарантовані державою соціальні послуги для окремих категорій громадян, або фінансування програм, потреба в яких існує в усіх регіонах України. Здійснюються ці видатки з бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів. З бюджетів міст Києва та Севастополя здійснюються видатки усіх трьох груп.

34. Охарактеризуйте джерела формування та напрямки використання коштів Державного бюджету.

Надходження до бюджету – це доходи бюджету та кошти, залучені в результаті взяття боргових зобов’язань органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування.

Кошик доходів бюджетів місцевого самоврядування – це податки і збори (обов’язкові платежі), що закріплені за Бюджетним кодексом на постійній основі за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів.

Доходи бюджетів включають:

- доходи Державного бюджету України;

- доходи місцевих бюджетів.

До доходів Державного бюджету України належать:

1) доходи, від податків, зборів, обов’язкових платежів, а також від плати за послуги, що надаються бюджетними установами, включаючи кошти від продажу активів, що належать державі або підприємствам, установам та організаціям, а також проценти і дивіденди, нараховані на частку майна, що належать державі в майні господарських товариств;

2) гранти і дарунки у вартісному обрахунку;

3) міжбюджетні трансферти з місцевих бюджетів.

Видатки бюджету – кошти, що спрямовуються на здійснення програм і заходів, передбачених відповідним бюджетом, за винятком коштів на погашення основної суми боргу та повернення надміру сплачених до бюджету сум.

Видатки розподіляються:

За галузями економіки і соціальної сфери видатки бюджету розподіляються відповідно до різних галузей: промисловість, будівництво, транспорт, сільське господарство, освіта, охорона здоров’я та ін.

За цільовим призначенням виокремлюють видатки на: капітальне будівництво, капітальний ремонт, оплату праці, комунальних послуг та інші витрати.

За формами бюджетного фінансування існують такі видатки:

проектне фінансування – фінансування з бюджету інвестиційних проектів;

бюджетні кредити - надання фінансової допомоги з бюджету суб’єктам підприємницької діяльності на поворотній основі;

кошторисне фінансування – виділення бюджетних асигнувань на підставі кошторису;

бюджетні трансферти – державні субсидії, субвенції, дотації.

35. Фінанси – це сукупність економічних відносин, пов΄язаних з обміном, розподілом і перерозподілом у грошовій формі вартості валового внутрішнбого продукту (ВВП), а в певних умовах і національного багатства. Фінанси є однією з найбільш важливих і складних еко­номічних категорій. Вони мають як видиму, так і приховану форму прояву. Фінанси не можуть існувати без грошей. Але якщо наявність грошей - обовязкова вимога функціонування фінансів, то причиною, породжуючою їх виникнення, можна вважати потребу субєктів господарювання і держави в ресурсах, які б забезпечили їх діяльність. Цю потребу в ресурсах без фінансів не можливо задовольнити а ні у сфері господарювання, а ні у сфері держ управління. В сфері господарювання саме завдяки фінансам, які є інструментом самостійного розподілу суспільного продукту, забезпечується задовільнення постійно змінюючихся відтворювальних потреб. Фінанси не можна замінити тому, що вони дозволяють пристасувати (трансформувати) пропорції виробництва к потребам споживача. Фінанси - невідємний елемент суспільного відтворення на всіх рівнях господарювання: вони однаково необхідні низовій ланці - підприємствам (організаціям, установам), і міжгосподарчим обєднанням, і держаній системі управління народним господарством. Без фінансів неможливо забезпечувати індивідуальний та суспільний кругообіг виробничих фондів на розширеній основі, регулювати галузеву і територіальну структуру економіки, стимулювати як нашвидше втілення науково-технічних досягнень, задовольняти інші суспільні потреби. Фінанси – це не гроші, але вони без грошей неможливі, адже інструментом фінансових відносин є гроші, а зовнішнім проявом цих відносин є грошові потоки. Але і фінансування грошей без фінансів втрачає сенс і зводиться до суто технічних питань обміну. Саме через це ми часто на побутовому рівні ототожнюємо поняття фінанси і гроші.