- •1. Аналіз класів пам’яті змінних
- •2. Аналіз класів пам’яті функцій.
- •3. Концепція типу у мові програмування. Аналіз відомих методів типізації
- •4. Вільні масиви в мові програмування Сі, їх призначення та відмінність від звичайних. Навести приклади опису та застосування.
- •7, 26. Правила формування атрибутів доступу до членів похідного класу в залежності від атрибуту доступу базового класу та заданого атрибуту у списку спадкування.
- •8, 27. Вказівники та динамічна пам’ять. Аналіз методів виділення та звільнення динамічної пам’яті
- •9, 28. Аналіз методів передачі параметрів до підпрограм через локальні та нелокальні середовища
- •10. Зв’язний список та наскрізний прохід по зв’язному списку. Операції над зв’язними списками. Додавання та вилучення елементів у зв’язному списку. Навести приклади.
- •11. Структури даних. Типові статичні та динамічні структури даних. Доступ до даних.
- •12. Аналіз методів подання графів у вигляді динамічних та статичних структур даних. Матриця суміжності
- •13. Парадигма об’єктно-орієнтованого програмування та основні його принципи, їх зміст.
- •14. Порівняльний аналіз статичних та віртуальних методів в об’єктно-орієнтованому програмуванні, їх особливості. Призначення та правила формування конструкторів та деструкторів.
- •15. Правила віртуалізації методів в ооп.
- •16. Поняття технології створення програмного забезпечення та основні технологічні етапи. Приклади технологій.
- •17. Взаємозв’язок імен масивів та вказівників в мові програмування Сі. Операції над вказівниками. Приклади для одно- та двомірних масивів.
- •18. Контейнерні класи та їх призначення
- •19, 29. Вкладені класи та їх призначення.
- •20. Локальні класи та їх призначення
- •23. Абстрактні типи даних, правила і засоби їх формування.
- •30. Математичні моделі біполярного транзистора програми Spice
- •31. Алгоритм розрахунку перехідної характеристики програми Spice
- •32. Алгоритм розрахунку режиму за постійним струмом програми Spice
- •34. Поняття об’єкту в мові vhdl
- •35. Поняття сигналу в мові vhdl. Драйвер сигналу
- •36. Модель дискретного часу в мові vhdl.
- •37. Модель польового транзистора програми Spice
- •38. Архітектурне тіло та об’єкт в мові vhdl
- •39. Призначення та можливості програми spice
- •40. Оператор процесу в мові vhdl
- •41. Створення структурного опису цифрової системи мовою vhdl
- •42. Змінні та сигнали в мові vhdl
- •43. Присвоювання сигналу в мові vhdl
- •44. Планування транзакцій та драйвер сигналу в мові vhdl
- •45. Розрахунок амплітудно-частотної характеристики в програмі Spice.
- •46. Послідовні та паралельні оператори мови vhdl
- •47. Створення примірників компонентів та опис топології цифрового пристрою мовою vhdl
- •48.Опис рівня регістрової передачі мовою vhdl
- •49. Вхідна мова програми Spice
- •50. Модель Еберса-Мола біполярного транзистора
- •51. Модель Гумеля-Пуна біполярного транзистора
- •52. Інерційна та транспортна затримки в мові vhdl
- •53. Принципи роботи системного інтерфейсу isa (8 біт).
- •54. Стандарти систем автоматизації, побудованих на основі системних інтерфейсів.
- •55. Інтерфейс hs-488 ( швидкісний канал спільного користування).
- •57, 66, 70, 71.Канал спільного користування. Структура магістралі. Робота шини. Реалізація інтерфейсу.
- •58, 73. Приладовий інтерфейс (канал загального користування). Адресування приладів на магістралі. Алгоритми обміну інформацією в магістралі.
- •59. Приладовий інтерфейс (канал загального користування). Пошук джерела сигналу “запит на обслуговування”. Послідовне опитування.
- •60. Приладовий інтерфейс (канал загального користування). Пошук джерела сигналу “запит на обслуговування”. Паралельне опитування
- •64. Основні принципи перетворення сигналів. Дискретизація сигналів. Цифро-аналогові перетворювачі.
- •67, 72. Основні принципи перетворення сигналів. Дискретизація сигналів. Цифро-аналогові перетворювачі.
- •65, 68, 69. Аналогово-цифрове перетворення. Принципи роботи. Реалізація інтерфейсу з ibm pc. Реалізація систем збору інформації
59. Приладовий інтерфейс (канал загального користування). Пошук джерела сигналу “запит на обслуговування”. Послідовне опитування.
Для зменшення часу пошуку джерела сигналу Запит на обслуговування (лінія SRQ) існує два механізми: паралельне і послідовне опитування. Нагадаємо призначення цього сигналу. За відносно великої кількості приладів на магістралі завжди присутні прилади, здібні самостійно виконувати деякі функції, завершення яких вимагає термінового обслуговування контролером. Постійний контроль їх роботи призводить до непродуктивних витрат часу контролером. Тому оптимальним режимом (у даному випадку) є автономна робота, за завершенням якої слідує повідомлення контролеру про необхідність обслуговування за допомогою лінії SRQ. Іншою причиною появи сигналу SRQ може бути, наприклад, вихід з ладу деяких модулів або систем приладу. Але після появи сигналу SRQ виникає проблема якнайшвидшого пошуку приладу-джерела, який вимагає обслуговування.
Одним із способів визначення приладу-джерела сигналу SRQ є послідовне опитування. Після появи логічної одиниці на лінії SRQ прилад-контролер починає робити послідовне опитування кожного із пристроїв на магістралі (звертаючись до них послідовно як до приладів-джерел). Прочитавши інформацію з адресованого приладу, контролер робить висновки щодо можливості генерації цим приладом запиту на обслуговування. Так відбувається до моменту знаходження приладу, який вимагав обслуговування.
Розглянемо послідовність команд для реалізації послідовного опитування:
контролер встановлює на магістралі команду SPE (Serial Poll Enable) – дозвіл послідовного опитування;
прилади готують свої повідомлення у відповідь на цю команду у встановленому форматі;
контролер встановлює на магістралі адресу приладу, адресуючи його джерелом, і знімає сигнал на лінії ATN;
прилад, указаний як джерело, видає повідомлення про свій стан;
контролер призначає наступний прилад джерелом і зчитує його інформацію про стан (або завершає цикл послідовного опитування, якщо джерело сигналу SRQ уже визначено);
після опитування всіх приладів контролер видає команду SPD (Serial Poll Disable) – заборона послідовного опитування та подовжує штатний режим роботи магістралі.
Стандарт накладає деякі обмеження на формат повідомлення від приладів за послідовного опитування. Ці обмеження стосуються складового першого байта повідомлення.
Як видно з таблиці, після прочитання першого байта інформації контролер одразу може зробити висновки про відношення адресованого приладу до генерації сигналу Запит на обслуговування (сьомий біт) і стан приладу у момент його адресації (шостий біт). У деяких випадках вмісту одного байту недостатньо для передачі повної інформації про стан приладу – для повідомлення про це використовується восьмий біт. Для розробників обладнання зарезервовано частину бітів у байті стану, що дозволяє видавати додаткову інформацію про стани деяких внутрішніх блоків і систем приладів.
Якщо аналіз байта стану адресованого приладу вказав на відсутність вимог на обслуговування від нього, то процедура повторюється з четвертої до сьомої стрічки, доки прилад-джерело запиту на обслуговування не буде виявлений. Але час, необхідний для виконання циклу послідовного опитування, зростає разом із числом приладів на магістралі.