- •1. Аналіз класів пам’яті змінних
- •2. Аналіз класів пам’яті функцій.
- •3. Концепція типу у мові програмування. Аналіз відомих методів типізації
- •4. Вільні масиви в мові програмування Сі, їх призначення та відмінність від звичайних. Навести приклади опису та застосування.
- •7, 26. Правила формування атрибутів доступу до членів похідного класу в залежності від атрибуту доступу базового класу та заданого атрибуту у списку спадкування.
- •8, 27. Вказівники та динамічна пам’ять. Аналіз методів виділення та звільнення динамічної пам’яті
- •9, 28. Аналіз методів передачі параметрів до підпрограм через локальні та нелокальні середовища
- •10. Зв’язний список та наскрізний прохід по зв’язному списку. Операції над зв’язними списками. Додавання та вилучення елементів у зв’язному списку. Навести приклади.
- •11. Структури даних. Типові статичні та динамічні структури даних. Доступ до даних.
- •12. Аналіз методів подання графів у вигляді динамічних та статичних структур даних. Матриця суміжності
- •13. Парадигма об’єктно-орієнтованого програмування та основні його принципи, їх зміст.
- •14. Порівняльний аналіз статичних та віртуальних методів в об’єктно-орієнтованому програмуванні, їх особливості. Призначення та правила формування конструкторів та деструкторів.
- •15. Правила віртуалізації методів в ооп.
- •16. Поняття технології створення програмного забезпечення та основні технологічні етапи. Приклади технологій.
- •17. Взаємозв’язок імен масивів та вказівників в мові програмування Сі. Операції над вказівниками. Приклади для одно- та двомірних масивів.
- •18. Контейнерні класи та їх призначення
- •19, 29. Вкладені класи та їх призначення.
- •20. Локальні класи та їх призначення
- •23. Абстрактні типи даних, правила і засоби їх формування.
- •30. Математичні моделі біполярного транзистора програми Spice
- •31. Алгоритм розрахунку перехідної характеристики програми Spice
- •32. Алгоритм розрахунку режиму за постійним струмом програми Spice
- •34. Поняття об’єкту в мові vhdl
- •35. Поняття сигналу в мові vhdl. Драйвер сигналу
- •36. Модель дискретного часу в мові vhdl.
- •37. Модель польового транзистора програми Spice
- •38. Архітектурне тіло та об’єкт в мові vhdl
- •39. Призначення та можливості програми spice
- •40. Оператор процесу в мові vhdl
- •41. Створення структурного опису цифрової системи мовою vhdl
- •42. Змінні та сигнали в мові vhdl
- •43. Присвоювання сигналу в мові vhdl
- •44. Планування транзакцій та драйвер сигналу в мові vhdl
- •45. Розрахунок амплітудно-частотної характеристики в програмі Spice.
- •46. Послідовні та паралельні оператори мови vhdl
- •47. Створення примірників компонентів та опис топології цифрового пристрою мовою vhdl
- •48.Опис рівня регістрової передачі мовою vhdl
- •49. Вхідна мова програми Spice
- •50. Модель Еберса-Мола біполярного транзистора
- •51. Модель Гумеля-Пуна біполярного транзистора
- •52. Інерційна та транспортна затримки в мові vhdl
- •53. Принципи роботи системного інтерфейсу isa (8 біт).
- •54. Стандарти систем автоматизації, побудованих на основі системних інтерфейсів.
- •55. Інтерфейс hs-488 ( швидкісний канал спільного користування).
- •57, 66, 70, 71.Канал спільного користування. Структура магістралі. Робота шини. Реалізація інтерфейсу.
- •58, 73. Приладовий інтерфейс (канал загального користування). Адресування приладів на магістралі. Алгоритми обміну інформацією в магістралі.
- •59. Приладовий інтерфейс (канал загального користування). Пошук джерела сигналу “запит на обслуговування”. Послідовне опитування.
- •60. Приладовий інтерфейс (канал загального користування). Пошук джерела сигналу “запит на обслуговування”. Паралельне опитування
- •64. Основні принципи перетворення сигналів. Дискретизація сигналів. Цифро-аналогові перетворювачі.
- •67, 72. Основні принципи перетворення сигналів. Дискретизація сигналів. Цифро-аналогові перетворювачі.
- •65, 68, 69. Аналогово-цифрове перетворення. Принципи роботи. Реалізація інтерфейсу з ibm pc. Реалізація систем збору інформації
50. Модель Еберса-Мола біполярного транзистора
Модель Еберса-Мола є математичною моделлю транзистора, яка враховує нелінійні властивості і використовується при його роботі в режимі великих амплітуд сигналів. Еквівалентна схема, запропонована Еберсом та Молом, приведена на рис. Це найпростіший варіант для n-p-n транзистора. Вона складається із двох ідеальних діодів – емітерного і колекторного, ввімкнених зустрічно, і двох керованих джерел струму, що відображають взаємодію цих діодів. Треба твердо пам’ятати, що керовані генератори струму моделюють процес підсилення потужності підключенням до зовнішнього джерела живлення.
Р ис. Модель Еберса – Мола
Діод VD1 моделює властивості емітерного переходу, а діод VD2 – колекторного. Вольт-амперні характеристики діодів апроксимуються формулами:
;
,
де ІЕ0 та ІК0 – параметри моделі, які позначають теплові зворотні струми переходів.
Джерело струму αІ1, що шунтує діод VD2, враховує передачу струму з емітера в колектор, а джерело струму αІІ2 – з колектора в емітер. Коефіцієнт передачі струму з колектора в емітер у разі інверсного вмикання αІ (якщо на колектор подається пряма, а на емітер – зворотна напруга), та коефіцієнт передачі струму емітера α у разі звичайного вмикання транзистора є параметрами моделі. У транзисторі виконується співвідношення взаємності
αІЕ0=αІІК0,
тому три із чотирьох параметрів є незалежними.
Таким чином, у найпростішій моделі рис. 3.4 діоди VD1, VD2 відображають інжекцію (екстракцію) носіїв заряду через емітерний та колекторний переходи. Параметр α і джерело струму αІ1 відображають інжекцію електронів з емітера в базу, їх перенесення через базу в колектор, а також небажану інжекцію дірок із бази в емітер. Аналогічно αІ і джерело струму αІІ2 відображають інжекцію електронів з колектора в базу, їх перенесення через базу в емітер та інжекцію дірок з бази в колектор.
Струми емітера і колектора зв’язані, як видно із рисунку, з внутрішніми струмами моделі співвідношеннями:
ІЕ=І1–αІІ2; ІК=αІ1–І2.
Оскільки струми І1, І2 залежать від напруги, одержуємо систему рівнянь, які визначають струми транзистора:
;
;
.
З цієї системи рівнянь можна отримати аналітичні вирази для будь-якої сім’ї характеристик транзистора в будь-якій схемі вмикання, що дає змогу широко використовувати моделі Еберса-Мола у дослідженнях транзисторних схем за допомогою автоматизованих систем проектування.
Модель Еберса-Мола є певним спрощенням моделі Гумеля-Пуна і отримується з останньої при відсітності вказаних параметрів. На відміну від останньої, модель Еберса–Мола не враховує таких ефектів, як:
Ефект Ерлі – вплив розширення ОПЗ на струм зв’язку між колектором та емітером
Рекомбінацію в області об’ємного заряду емітерного переходу за малих напруг емітер-база.
Зменшення коефіцієнту підсилення струму за великих струмів.
Нижче наведено таблицю, в якій вказані параметри моделі транзистора в системі SPICE. Параметри, відмічені крапками не стосуються моделі Еберса-Мола, а відносяться виключно до моделі Гумеля-Пуна.