Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекція 14_16_отва.doc
Скачиваний:
39
Добавлен:
17.09.2019
Размер:
398.34 Кб
Скачать

14.4. Класифікація ремонтних підприємств

14.4.1. Типи підприємств

Сучасне підприємство для капітального ремонту повнокомплектних машин – це складне в технологічному відношенні підприємство з великою номенклатурою ремонтованих агрегатів, вузлів та деталей. Якщо додати, що номенклатура замінюваних нормалей та деталей досягає 1,5...2 тис. шт. на одну машину, а номенклатура споживаних матеріалів - 200 назв, то стають очевидними громіздкість і складність обслуговування і управління таким підприємством.

Великі можливості для підвищення продуктивності праці, поліпшення якості продукції і зниження собівартості закладені в концентрації і спеціалізації виробництва. Спеціалізація виробництва в загальному вигляді передбачає організацію підприємства по виготовленню певного виду виробів, окремих їх частин (деталей) або виконання певних технологічних процесів. Відповідно до цього розрізняють такі види спеціалізації: предметну, подетальну і технологічну, або стадійну (рис. 40.2).

Рис. 40.2. Класифікація типів ремонтних підприємств за видами спеціалізації

Предметна спеціалізація - ремонт повнокомплектних машин. Наприклад, завод з капітального ремонту автомобілів (шасі) моделей ЗІЛ.

Подетальна спеціалізація - відновлення окремих деталей, вузлів та агрегатів. Наприклад, підприємство по ремонту електрообладнання, силових установок і роздавальних коробок, коробок відбору потужностей тощо.

Технологічна спеціалізація - поділ процесу ремонтного виробництва на окремі самостійні частини (стадії). Наприклад, відновлення деталей, ремонт акумуляторних батарей, складання машин та агрегатів з готових і відновлених деталей і т. п.

У зв'язку з типізацією конструкцій машин, розвитком агрегатно-вузлового методу ремонту необхідно створювати вузькоспеціалізовані ремонтні підприємства, які б ремонтували окремі вузли та агрегати (наприклад, електрообладнання, трансмісії тощо), а капітальний ремонт машин виконувати в кооперації з цими підприємствами. Вузькоспеціалізовані підприємства можуть одночасно обслуговувати експлуатуючі підприємства і підприємства, які виконують капітальний ремонт.

14.4.2.Структура ремонтних підприємств

Виробничий ремонт, який визначається всією сукупністю дій, що виконуються з моменту надходження машини в ремонт і до одержання її капітально відремонтованою, включає основні та допоміжні процеси.

Основні процеси безпосереднього впливу на об'єкт ремонту складають основне виробництво, яке включає цехи, відділення та дільниці, безпосередньо пов'язані з виконанням технологічного процесу і випуском готової продукції. Допоміжне виробництво включає процеси, які гарантують нормальне функціонування основного виробництва. Технічне, господарське і адміністративне керівництво роботою підприємства здійснює заводоуправління, яке складається з відділів, що визначаються класифікаційною групою підприємства.

Основне і допоміжне виробництва можуть бути організовані за цеховою чи безцеховою структурою. При безцеховій структурі, яка доцільна для підприємств з числом робітників до 500 чоловік, виробничі дільниці очолює майстер, підпорядкований безпосередньо заводоуправлінню. При цеховій структурі окремі виробничі дільниці об'єднані в цехи, очолювані начальниками. Оптимальне число робітників у цеху - 100...125 чол.

Виробничий поділ підприємства на цехи та дільниці залежить від потужності підприємства, характеру і ступеня спеціалізації виробництва. Для підприємств середньої потужності, які здійснюють капітальний ремонт повнокомплектних машин, рекомендується така структура основного і допоміжного виробництва:

1) основне виробництво: розбиральний цех; цех відновлення та виготовлення деталей; складальний цех;

2) допоміжне виробництво: служба головного механіка; інструментальне господарство; лабораторія;

3) обслуговуючі господарство: склади; транспортне господарство;

4) заводська лабораторія.

Наведена орієнтовна структура складу ремонтного заводу залежно від його потужності і спеціалізації виробничого процесу може змінюватись у бік об'єднання деяких відділень та складів або їх диференціації.

Розбиральний цех включає

- розбирально-мийну дільницю, на якій виконують часткове і повне розбирання, попереднє і остаточне миття машин та агрегатів, миття й очищення деталей;

- контрольно-сортувальну дільницю, де деталі дефектують і сортують на групи придатних, таких, що підлягають відновленню, і непридатних, а також визначають маршрути їх відновлення;

- склад деталей, які чекають на ремонт, для обліку і зберігання деталей, що підлягають відновленню, і для комплектування партій деталей за маршрутами відновлення.

Складальний цех має

- комплектувальну і слюсарно-підготовчу дільниці, на яких здійснюються номенклатурний вибір деталей для складальних груп, комплектування пар деталей для групового складання і слюсарно-підгінні роботи;

- агрегатно-складальну дільницю, на якій складають, випробовують і фарбують усі агрегати, за винятком двигуна;

- дільницю двигунів, призначену для складання, випробувань і фарбування двигунів;

- рамну дільницю, де розбирають, переклепують і фарбують рами;

- дільниці складання машин, де складають машини та агрегати;

- регулювальну дільницю, на якій випробовують машини на стенді чи пробігом і усувають виявлені несправності;

- мідницько-радіаторну дільницю, де відновлюють радіатори, паливні баки та різні трубопроводи;

- дільницю ремонту електрообладнання, де виконують роботи з ремонту електроагрегатів, приладів та електропроводки автомобіля;

- дільницю приладів живлення, на якій ремонтують паливні насоси, карбюратори, форсунки;

- акумуляторну дільницю для ремонту і заряджання акумуляторних батарей.

Цех відновлення і виготовлення деталей включає

- ковальсько-ресорну дільницю, де монтують пружні елементи підвісок з усуненням залишкових деформацій, відновлюють деталі інших вузлів методом пластичного деформування;

- зварювальну дільницю, на якій відновлюють деталі із застосуванням різних видів зварювання;

- гальванічну дільницю, призначену для розмірного і декоративного покриття деталей гальванічним способом;

- дільницю металізації, де відновлюють спрацьовані деталі напилюванням розплавленого металу;

- дільницю відновлення деталей із застосуванням синтетичних матеріалів;

- термічну дільницю для термічної і хіміко-термічної обробки деталей;

- слюсарно-механічну дільницю для відновлення деталей механічною і слюсарною обробкою.

Дільницями допоміжного виробництва є:

- інструментальна, на якій виготовляють і ремонтують засоби технологічного спорядження та інструмент, заточують різальний інструмент, зберігають і видають пристрої та інструмент;

- ремонтно-механічний відділ головного механіка, призначений для обслуговування і ремонту технологічного устаткування та санітарно-технічних установок, а також для виготовлення нестандартного устаткування;

- електроремонтна, яка здійснює ремонт електродвигунів та електричних установок, ремонт і обслуговування компресорних систем, догляд за освітлювальною мережею;

- ремонтно-будівельна, яка виконує роботи по обслуговуванню і ремонту водопроводу, каналізації, будівель, споруд і під'їзних шляхів.

Загальнозаводські склади призначені для приймання, переробки, зберігання і видачі різних матеріалів та напівфабрикатів. Це склади матеріалів та хімікатів, металів, запасних частин, лісоматеріалів, ремонтного фонду, готової продукції, паливо-мастильний.