58. Правове оформлення розпуску Союзу Радянських Соціалістичних Республік та створення Співдружності Незалежних Держав.

7 грудня 1991 року відбулась зустріч лідерів Білорусі (Шушкевич), Росії(Єльцин) та України(Кравчук) на урядовій дачі в Біловезькій Пущі. В ніч з 7 на 8 грудня відбулось підписання Біловезької Угоди, якою констатували розпад СРСР як суб'єкта міжнародного права та утворення Співдружності Незалежних Держав – міжнародного об’єднання, до складу якого увійшло ще 9 колишніх радянських республік. СНД мала стати базисом для цивілізованої розбудови новостворених країн та запобігання міжнаціональних конфліктів. 20 грудня 1991 року була подана спеціальна заява Верховної Ради з уточнення про те, що СНД є об’єднання незалежних держав і в жодному разі не може передбачати будь-яких наддержавних владних структур. 21 грудня 1991 року в Алма-Аті відбулося підписання Декларації про утворення СНД. У прийнятій Декларації зафіксовано, що з утворення Співдружності СРСР припиняє своє існування.

60. Проблеми та перспективи побудови правової держави в Україні

Згідно зі ст. 1 Конституції нашої держави Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Проте це лише загальні конституційні засади. Таку державу необхідно ще побудувати. Правовою є така суверенна держава, яка функціонує в громадянському суспільстві і в якій юридичними засобами реально забезпечено захист основних прав і свобод людини та громадянина. Вона ґрунтується на певних принципах, найважливішими з яких є верховенство права, поділ влади, реальність прав і свобод людини та громадянина, законність, наявність у громадян високої правової культури.Принцип верховенства права визначає умови життєдіяльності усього соціального організму, тобто створення і функціонування державних органів та громадських організацій, ставлення до них, а також стосунки між окремими громадянами. У нашій державі наукове осмислення і аналіз цього принципу розпочалися лише після його закріплення у ст. 8 Конституції України. З урахуванням цього Верховна Рада України повинна приймати закони, що мають відповідати принципам справедливості, гуманізму; забезпечувати права, свободи і законні інтереси громадян; відображати суспільні відносини, які склалися у нашій країні. Досвід засвідчив, що взаємозв'язок держави і права може діставати вияв або у верховенстві держави над правом (у такому разі держава стає тоталітарною), або у пріоритетності права щодо держави (відображенням цього є демократична держава). Нині більшість вчених-правознавців вважають, що формування правової держави у нашій країні буде складним і тривалим процесом, який зумовлює необхідність кардинального реформування економічної, політичної, правової та інших систем суспільства. Доводиться констатувати, що поки що у нашій державі не досягнуто панування принципу верховенства права. Зокрема, приймаються нестабільні та недосконалі закони, видаються підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать вимогам законів. Принцип реальності прав і свобод людини та громадянина передбачає, що вони мають бути не тільки продекларовані у законодавчих актах, а й забезпечені та гарантовані усіма соціальними суб'єктами, насамперед державою. Цей принцип закріплено у ст. З Конституції України, яка встановлює, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються у нашій державі найвищою соціальною цінністю. Однак нині в Україні через об'єктивні і суб'єктивні причини існує проблема реальності прав і свобод людини та громадянина, яка має не тільки правовий аспект, а й тісно пов'язана з політичним і економічним станом суспільства, рівнем його духовності та консолідованості. Однією зі складових принципу реальності прав і свобод людини та громадянина є гласність, для забезпечення якої необхідне вирішення проблеми відкритості органів державної влади і місцевого самоврядування. Уявляється, що доцільно прийняти закон про відкритість органів державної влади, в якому закріпити певну періодичність їх звітів, розмір штатів, суму коштів, використовуваних на їх утримання. Платники податків повинні знати, на що йдуть їх кошти. Важливим принципом правової держави є принцип законності, який означає, що державою керує закон, усе здійснюється згідно з законом, ніхто не підноситься над ним. Закон сам панує, виражаючи загальну волю. Наслідком реалізації цього принципу стає правопорядок, тобто система правовідносин, яка складається в результаті реалізації режиму законності. Ефективним засобом підтримання в суспільстві законності та правопорядку як елементів правової держави є юридична відповідальність та вжиття у межах закону справедливих заходів у разі вчинення того або іншого правопорушення. А будь-яка несправедливість викликає невдоволення людей і може призвести до соціальних конфліктів. Крім зазначених вище принципів правової держави, існують й інші, які до деякої міри характеризують її сутність, зокрема такі, як взаємовідповідальність особи і держави; високо значуща роль у суспільстві та державному житті судових органів; наявність чинної конституції. Для функціонування правової держави необхідніусіціпринципи.Треба наголосити на тому, що основою створення і функціонування правової держави є громадянське суспільство, тобто об'єднання вільних рівноправних людей, кожному з яких держава забезпечує юридичні можливості бути власником та брати активну участь у політичному житті. Між державою і суспільством має бути певна дистанція, яка і забезпечує демократію, відповідний рівень свободи суб'єктів громадянського суспільства. Бо якщо держава повністю узурпує суспільство, вона знищує людину як вільну особистість. Не держава визначає громадянське суспільство, а останнє створює і контролює державу. Саме у такий спосіб забезпечується відносно самостійне існування демократичного громадянського суспільства і правової держави. Отже, громадянське суспільство — це суспільство демократії, що надає кожній людині можливість жити на гідному рівні; суспільство, де відсутнє відчуження людини від засобів виробництва і знарядь праці, насамперед — від приватної власності. Дане суспільство має пріоритет щодо держави, яка становить його складову частину. Складовими громадянського суспільства є: власність і підприємництво; національна та екологічна безпека; сім'я; наука і культура; об'єднання громадян; засоби масової інформації; пряме народовладдя (референдуми, вибори, місцеве самоврядування) та інші форми демократії. Для побудови громадянського суспільства в Україні необхідно забезпечити компроміс між різними політичними партіями, спрямувати зусилля політиків та економістів на об'єднання суспільства для пошуку шляхів виходу з економічної кризи, вирішити проблему міжнаціональних і міжконфесійних відносин, енергійніше проводити реформування національного законодавства з урахуванням вимог міжнародного права.Не треба орієнтуватись на швидку побудову в Україні правової держави і з економічних міркувань: нині у нашій державі національний прибуток знизився більше, ніж за часів Другої світової війни. Вчені-економісти вважають, що лише відновлювальний процес становитиме понад 25 років, і то за умови сприятливої політичної обстановки в суспільстві. На нашу думку, нині необхідно переглянути повноваження Президента, Верховної Ради та Кабінету Міністрів України, чіткіше врегулювати повноваження і штатну структуру обласних та районних державних адміністрацій і відповідних рад, взаємовідносини між ними.