33.Судочинство та правові відносини унр та Гетьманату.

УНР.16 грудня 1917 приймається закон «про заведення апеляц.суд». Передбачалося створення трьох апеляц судів – в Харьк, Київ, Одесі. 23 грудня 1917 року на розвиток попереднього приймається закон «про умови обсадження і порядок обрання суддів генерал. та апеляц. Суддів.» , за яким усі судді обиралися ЦР на 3 роки. Освітній ценз при цьому не мав значення. При апеляц. Судах були затвердж. Посади старших прокурор. І прокурорів призначав генерал.секретар.суд.справ. 14 лютого 1917 запровадж. Посади головних губерн.військов. комендантів, які отримували право створення революц.військ судів для операт. Розгляду справ про вбивство, пограбув, підпали, згвалт, розбій. Відразу після розгляду справи такий суд розформов. Карні справи і проступки військслуж. Розгляд. Київс, одеський та військ суди, а згодом вищі військ суди. У Києві та Катеринославі і 17 штабних судів. У березні 1918 було підготовл.проект закону про організ.судів. республіки по землях. Який так і залишився на папері. На початку січня 1918 р. ЦР приймає закон «Про упорядж прокураторського нагляду на укр.». ств.прокураторія. генерального суду. Очолював прокуратуру старший прокурор, який призначавсяя генеральним секретарством суд.справ. Правова система: Конституційне право.Відразу ж після проголошення I універсалу Центр.Рада приступила до організації роботи зі створення Конституції України.24 червня 1917 р. була затверджена «Інструкція, на основі якої збирається комісія по підготовці Статуту автономної України».Конституція мала підназву: «Статут про держ.устрій,права і вольності УНР».Громадянином УНР вважалася кожна особа, яка набула це право у передбаченому законодавством порядку.Інститут подвійного громадянства не допускався.Позбавити людину громадянства міг тільки суд республіки.У конституції підкреслювалось, що всі громадяни рівні у громадс. і політ. Правах не залежно від статі,національності, раси.Ніхто не обмежувався на території України у свободі слова,друку,віросповідання,у праві на страйк.На території УНР скасовувались смертна кара, тілесні покарання та ті, що ображали людську гідність і честь.Скасовувалась конфіскація майна.Виборче право надавалось тільки громадянам УНР,яким виповнилось 20 років.Основу побудови вищих органів держави становила відома теорія розподілу влади.Місцевими органами влади й управління стали виборні Ради та управи-громад,волостей,земель.Парламент країни-Всенародні збори-мав обиратися населенням на основі рівного, прямого,загального, таємного голосування.Проголошувався принцип депутатської недоторканості. Закони приймалися тільки парламентом.Рада народних міністрів формувалася, згідно з Конституцією, Головою парламенту,її склад і програма затверджувалися парламентом.Найвищим судом республіки оголошувався Генеральний суд,який обирався Всенародними Зборами.Судочинство оголошувалося усним і гласним, усі громадяни, незалежно від посад-рівними перед судом і перед законом.Найбільш важливим у галузі держ.будівництва був закон «Про вибори до установчих зборів Української Народної Республіки.Неоднакову реакцію в суспільстві викликав Закон про національно-персональну автономію від 9 січня 1918 року,де йшлося про право національних меншин на своє національне життя.1918 року приймається закон « Про громадянство УНР». Фінансове право.Органом Центрального управління у сфері фінансів було Генеральне секретарство фінансових справ.Найважливішим у цій галузі були питання про випуск кредитних білетів.Закон про випуск держ.кредитних білетів УНР від 6 січня 1917 року встановлював, що « кредитові білети УНР випускаються Держ.банком УНР в розмірі строго обмеженому дійсними потребами грошового обігу під забезпечення тимчасового.13 квітня 1918 року приймається Закон про випуск зобов`язань держ. Скарбниці УНР на забезпечення грошових знаків в сумі 500млн.карбованців і закон про випуск розмінних марок держ. скарбниці.11 квітня 1918 року Центр.Рада ухвалила закон про тимчасові розписки видатків на 1918 рік. Трудове право.Прообразом укр. кодексу законів про працю став закон про восьмигодинний робочий день від 25 січня 1918 року.Цей закон поширювався на всі підприємства з найманою працею.Тривалість робочого часу становила 48 годин на тиждень.Закон регламентував особливості найму і праці жінок і неповнолітніх,нічні і понаднормові роботи,праці на шкідливому для здоров`я виробництві. Земельне право. III універсал скасував право приватної власності на землю.IV універсал проголосив необхідність прийняття земельного закону і передачу землі трудовому народові без викупу.Наприкінці січня 1918 року Центр. Рада ухвалила земельний закон, основою якого стало скасування права власності на землю.Встановлювалося, що «землі відводяться земельними комітетами в приватнотрудове користування сільським громадам та добровільно складеним товариствам.У галузі цивільного права суди продовжували використовувати том 10 зводу законів Рос. Імперії. У галузі кримінального права в Україні діяли майже у повному обсязі Кримінальне уложення 1903 року, Тюремний статут та різні додаткові інструкції до них.Діяла постанова Тимчасового уряду від 6 липня 1917 року, яка передбачала позбавлення волі до 3 років за публічні заклики до вбивств,грабунків, погромів.Діяла також постанова Тимчасового уряду від 2 серпня 1917 року про притягнення до відповідальності осіб,які своїми діями чи бездіяльністю чинили перепони щодо їх ув`язнення. 5 березня 1918 року Цент.рада ухвалила закон про покарання учасників воєн і повстань проти Української держави.Слід зазначити скасування III універсалом смертної кари,а також Закон про амністію від 19 листопада 1917 року,яким звільнялися всі засуджені за політичні злочини. Судова система Гетьманщини. За «Законами про тимчасовий держ.устрій України» від 29 квітня 1918 року найвищою судовою інстанцією залишався Генеральний суд,судді якого призначалися тепер гетьманом.25 травня 1918 року приймається Закон про титул, іменем якого твориться суд в Україні- «іменем закону Укр.держави».2 червня 1918 року приймається закон, який уточнював функції Генерального суду й окреслював перспективи судової реформи.Згідно з цим законом Генеральний суд складався з 3 департаментів: цивільного, карного й адміністративного.8 липня 1918 року гетьман затверджує Закон про заснування Державного Сенату, який перебирав на себе функції «вищої в судових і адміністративних справах держ. інституції. Закон визначав структуру Держ. Сенату, вимоги до сенаторів і порядок їх призначення. Очолював держ. сенат Президент. До структури Держ. сенату входили: Генеральний адміністр. Суд, Генер. Карний суд, Генер.цивільний суд. Закон забороняв займатися будь-якою іншою діяльністю,крім наукової і викладацької. Той факт, що повноваження Держ.сенату регулювалися колишнім царським законодавством, тільки констатував орієнтацію П. Скоропадського на дореволюційну судову систему. Це підтверджує і Закон « Про Судові палати і Апеляційні суди» від 8 липня 1918 року, який відновив діяльність Судових палат. Завершували систему загальних судів в Україні мирові суди, підсудність яких визначалася постановами Ради Міністрів 1918 року.Військові суди Укр.держ. діяли на підставі Закону «Про організацію військово- судових установ та їх компетенції».