- •2. Правові основи Охорони праці
- •1)Конституція України:
- •2) Кодекс законів про працю України.
- •5) Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» (1993-2003)
- •Зміст Закону України «Про охорону праці»
- •Організація охорони праці на підприємстві.
- •Причини виробничого травматизму та захворювань
- •Шляхи та засоби попередження виробничого травматизму та захворювань
- •7. Небезпечні та шкідливі виробничі фактори
- •Пожежна безпека та пожежна сигналізація
- •9. Форми навчання з охороні праці
- •Інструктажі
- •Навчання (перевірка знань) посадових осіб.
- •Підвищення кваліфікації.
- •10.Заходи безпеки при роботі на пеом
- •1.2. Робітники на пк зобов'язані:
- •1.3. Робочі місця користувача пк повинні відповідати вимогам:
- •1.4. Вимоги до режиму праці і відпочинку користувача пк.
- •2. Вимоги перед початком роботи.
- •3. Вимоги безпеки під час роботи.
- •5.Вимоги безпеки після закінчення роботи на пк.
Пожежна безпека та пожежна сигналізація
Пожежна безпека - стан об'єкта, при якому з установленою ймовірністю виключається можливість виникнення і поширення пожежі. Правовою основою діяльності в області пожежної безпеки є Конституція, Закон України "Про пожежну безпеку", постанови Верховної Ради України, укази Президента, постанови Кабінету Міністрів України, рішення органів державної виконавчої влади, прийняті в межах їх компетенції.
Згідно із Законом України "Про пожежну безпеку" забезпечення пожежної безпеки є складовою частиною виробничої та іншої діяльності посадових осіб, працівників підприємств, установ, організацій і підприємців.
Основними завданнями пожежної безпеки є:
контроль за дотриманням протипожежних вимог,
запобігання пожеж і нещасних випадків від них,
гасіння пожеж,
рятування людей і надання допомоги в ліквідуванні наслідків аварій, катастроф і стихійного лиха.
Пожежна безпека поділяється на:
державну,
відомчу,
сільську
і добровільну.
Державна пожежна охорона формується на базі воєнізованої і професійної пожежної охорони органів внутрішніх справ України. Вона створюється в містах, інших населених пунктах, на промислових та інших підприємствах незалежно від форм власності.
Відомча пожежна охорона створюється на об'єктах міністерств інших центральних органів (Міністерство оборони, Міністерство паливної промисловості і інші).
Сільська пожежна охорона створюється в сільських населених пунктах, де немає підрозділів державної пожежної охорони.
Добровільна пожежна охорона може створювалися на підприємствах, в організаціях для здійснення заходів щодо запобігання пожеж та організації їх гасіння робітниками, службовцями, інженерно-технічними працівниками та іншими громадянами.
Вогнегасні речовини
Вода - найбільш дешева і поширена вогнегасна речовина. Вода порівняно з іншими вогнегасними речовинами має найбільшу теплоємність і придатна для гасіння більшості горючих речовин.
Водяна пара застосовується для гасіння пожеж у приміщеннях об'ємом до 500 м3 і невеликих загорянь на відкритих установках. Пара зволожує горючі матеріали і знижує концентрацію кисню. Вогнегасна концентрація пари у повітрі становить 35 % від загального об'єму.
Відомо, що з 1 літри води утворюється 1725 літрів водяної пари, яку доцільно застосовувати для гасіння пожеж на великих підприємствах, що мають потужне паросилове господарство.
Водні розчини солей застосовуються для гасіння речовин, які погано змочуються водою (бавовна, деревина, торф тощо).
Хімічну піну отримують в результаті хімічної реакції кислотного і лужного розчинів з піноутворювачем.
Повітряно-механічна піна - суміш повітря (~ 90 %), води (7 %) і піноутворювача ОП-1 (3 %).
Інертні і негорючі гази. В основному це діоксид вуглецю і азот, вони розріджують концентрацію кисню і гальмують інтенсивність горіння. Інертні гази, в основному, застосовують для гасіння пожеж в невеликих приміщеннях. Вогнегасна концентрація інертних газів при гасінні в закритих приміщеннях складає 31.. .36 % до об'єму приміщення.
Вогнегасні порошки - це дрібно помелені (на муку) мінеральні солі з різними компонентами, які запобігають злежуванню і збиванню в гранули. їх можна застосовувати для гасіння пожеж твердих речовин, різних класів горючих рідин, газів, металів та обладнання, які знаходяться під електричним струмом.
Пісок
Пожежна сигналізація
Успішна боротьба з пожежами забезпечується наявністю ефективних засобів оповіщення, сигналізації і надійного зв'язку підприємств з пожежними частинами. У даний час, крім телефонного зв'язку, використовується
радіо-,
радіотелефонний,
телексний,
факсовий зв'язок.
Найбільш швидкодіючими є установки автоматичної і напівавтоматичної сигналізації.
Установки автоматичної електричної пожежної сигналізації монтують на складах, базах та інших пожежонебезпечних і важливих об'єктах. Основними складовими частинами цих установок є: сповісники (датчики), що монтуються в будівлях або на території об'єктів і призначені для подання сигналу про пожежу.
Автоматичні сповісники за принципом дії (спрацювання) поділяються на:
- Теплові сповісники спрацьовують від підвищення температури і подають сигнал про пожежу.
- Димові сповісники працюють на принципі дії продуктів горіння (диму) на електричний струм іонізаційної камери, що використовується як датчик.
-Світлові сповісники працюють на принципі перетворення ультрафіолетового випромінювання відкритого полум'я в електричну енергію.
- Комбіновані сповісники виконують функції теплового і димового сповісників.
Будівлі з масовим перебуванням людей мають бути забезпечені системами екстремального оповіщення про виникнення пожежі людей, які там знаходяться, і створення умов для швидкої їх евакуації. Для цього можливе використання як внутрішньої радіотрансляційної мережі, так і інших спеціально змонтованих мереж повідомлення, а також тривожних дзвінків та інших звукових сигналів.