58.Політика і мораль

Політика і мораль — важливі складни­ки життя будь-якого людського суспільства. Політика, що прагне досягнення своїх цілей, не може обійтися без такого значного внутрішнього регулятора люд­ської поведінки, як мораль, і тому змушена апелювати до морального почуття мільйонів людей, використовуючи його в тій чи іншій мірі.

Перетворюючись на служницю політики, виправдовуючи всі її не завжди сумісні з людяністю й порядністю хитро­сплетіння, мораль переживає ситуацію самовтрати, само-зникнення. Вона перестає бути мораллю у власному розу­мінні цього слова й примушена плентатися в охвісті політи­ки, погоджуючись на все нові й нові саморуйнівні для неї поступки.

В цьому випадку мораль втрачає свою самодо­статність, стаючи лише операційно-технічним психологіч­ним засобом утілення політичних цілей, які виступають як щось від початку вище, ніж мораль, диктують їй закони, підкоряють її собі. Мораль, таким чином, постає тут не якоюсь самоцінністю, а лише суто технічним, підпорядкованим моментом по­літичної діяльності. Через це вона не може більше оберіга­ти індивіда й маси від дій аморальних.

Мораль цілком розчиняється в політиці й зникає як самостійний феномен суспільного життя, витруюючись про­пагандистським апаратом із свідомості людей. Моральні оцінки будь-якого явища скрізь замінюються оцінками по­літичними.

Політизована мораль, як свідчить досвід історії, незмінно призводить до аморальної політики, що ґрунтується на духовній залежності та аморальності широких мас лю­дей, котрі добровільно або з примусу поміняли моральні норми на політичні настановлення поточного моменту.