- •1.Архітектура сапр.
- •2.Характеристика мультипроцесорних комп’ютерних систем.
- •3.Топологія локальних мереж. Види і коротка характеристика
- •1.Реляційна модель даних. Загальна характеристика. Цілісність сутності і посилань.
- •2.Алгоритм шифрування даних гост 28147-89. Основні характеристики алгоритму. Основні режими роботи алгоритму(призначення, схема роботи, переваги та недоліки кожного режиму)
- •3.Схемотехніка зовнішніх інтерфейсів еом. Шини і2с, послідовний паралельний порт, шина usb.
- •4.Мережні обладнання: комутатор, концентратор, шлюз, міст, маршрутизатор. Функції та стисла характеристика).
- •5 .Характеристика та структура матричних процесорів.
- •1 .Дешифратори, типи, побудова, характеристики
- •3.Ієрархічні системи. Ієрархічні структури даних. Маніпулювання даними. Обмеження цілісності.
- •4.Модель мультипроцесорних комп’ютерних систем із загальною пам’яттю.
- •1 .Двійкові однорозрядні суматори.
- •2.Схема Ель-Гемаля. Процедура шифрування. Процедура розшифрування.
- •3.Семантичне моделювання даних,er – діаграми. Семантичні моделі даних.
- •4.Розімкнена мережева модель систем оперативної обробки інформації.
- •5.Технологія бездротової передачі даних Wi-Fi.
- •2.Характеристика мультипроцесорних комп’ютерних систем з перехресною комутацією.
- •3.Високовиробничі технічні засоби сапр та їх комплексування.
- •4.Проектування реляційних баз даних. Проектування реляційних бд із використанням нормалізації.
- •1.Двійково – десяткові суматори.
- •4.Синтез систем оперативної обробки інформації із заданою вартістю.
- •5.Технологія 100vg-AnyLan (середовище передачі інформації в мережі, основні технічні характеристики, апаратура, топологія, метод доступу).
- •2.Характеристика конвеєрного процесора для векторної обробки інформації.
- •4.Загальні поняття реляційного підходу до організації бд. Основні концепції і терміни.
- •1.Однокристальні восьмирозрядні мікропроцесори.
- •3.Фундаментальні властивості відношень. Відсутність кортежів-дублікатів. …
- •2.Замкнута мережева модель систем оперативної обробки інформації з обмеженим числом заявок.
- •3.Основні функції субд. Управління буферами оперативної пам’яті. Управління трансакціями.
- •4.Абстрактні моделі захисту інформації: Сазерлендская модель. Модель Кларка-Вільсона.
- •4 .Синтез соо інформації із заданою вартістю.
- •1.Кабельні системи: коаксіальний кабель, «кручена пара», оптоволоконний кабель.
- •2.Побудова мережених моделей систем оперативної обробки інформації.
- •3.Робочі станції – сервери для сапр.
- •4.Пристрої цифрового керування. Керуючі автомати зі схемною логікою.
- •1.Тупики, розпізнавання і руйнація. Метод тимчасових міток. Журналізація…
- •2.Технологія fddi (середовище передачі інформації, основні технічні характеристики, метод доступу).
- •5.Схеми порівняння і контролю.
- •1.Комбінаційні функціональні вузли комп’ютерної схемотехніки. Мультиплексори, демультиплексори.
- •2.Склад, організація та режими роботи технічних засобів сапр.
- •5.Технологія Gigabit Ethernet (середовище передачі інформації, основні технічні.Характеристики).
- •1.Технологія Token-Ring (апаратура, топологія, основні технічні характеристики, метод доступу).
- •2.Характеристика асоціативних комп’ютерних систем.
- •3.Криптосистема шифрування даних rsa. Процедура шифрування. Процедура розшифрування.
- •5.Паралельні багаторозрядні суматори.
- •3.Асиметричні криптосистеми, концепція криптосистеми з відкритим ключом: недоліки симетричних криптосистем, необхідні умови для ака, характерні особливості ака, узагальнена схема акс,…
- •5.Технологія Arcnet (апаратура, топологія, основні технічні характеристики, метод доступу.
- •3.Мережні обладнання: комутатор, концентратор, шлюз, міст, маршрутизатор.
- •4 .Характ-ка процесорної матриці з локальною пам’яттю.
- •1.Алгоритми електронного цифрового підпису. Поняття аутентифікації. Призначення ецп…
- •2.Схеми для виконання логічних мікрооперацій.
- •3.Характеристика мультипроцесорних комп’ютерних систем з багатовходовими озп.
- •4.Локальне периферійне обладнання сапр.
- •1.Архітектура сапр
- •2.Технологія 100vg-AnyLan .
- •3.Характеристика функціонально розподілених комп’ютерних систем.
- •1.Семантичне моделювання даних,er – діаграми. Семантичні моделі даних.
- •2.Постійна пам’ять комп’ютерів. Мікросхеми пам’яті на ліз мон-транзисторах.
- •3.Характеристика однорідних комп’ютерних систем.
- •1.Абстрактні моделі захисту інформації: модель Біба, модель Гогена-Мезигера.
- •4.Модель мультипроцесорних комп’ютерних систем із загальною пам’яттю.
- •5.Схемотехніка зовнішніх інтерфейсів еом. Шини і2с, послідовний паралельний порт, шина usb.
- •1.Керування транзакціями, серіалізація. Транзакція і цілісність баз даних. Ізольованість користувачів.
- •2 .Дешифратори, типи, побудова, характеристики.
- •2.Технологія Gigabit Ethernet (середовище передачі інформації, основні технічні.Характеристики.
- •1.Комбінаційні функціональні вузли комп’ютерної схемотехніки.Мультиплексори, демультиплексори.
- •3.Високовиробничі технічні засоби сапр та їх комплексування.
- •1.Однокристальні восьмирозрядні мікропроцесори.
- •2.Загальні поняття реляційного підходу до організації бд. Основні концепції і терміни.
- •4.Фундаментальні властивості відношень. Відсутність кортежів-дублікатів.
- •1.Характеристика мультипроцесорних комп’ютерних систем з перехресною комутацією.
- •2.Проектування бд. Створення бд.
- •3.Призначення пакетів і їх структура.
- •4.Єдинонаправленні функції. Визначення єдинонаправлених функцій.
- •5.Двійкові однорозрядні суматори.
- •2.Технологія fddi (середовище передачі інформації, основні технічні характеристики, метод доступу).
- •3.Проектування реляційних баз даних. Проектування реляційних бд із використанням нормалізації.
- •4 .Характеристика та структура матричних процесорів.
- •5.Статичні запам’ятовуючі пристрої.
1.Алгоритми електронного цифрового підпису. Поняття аутентифікації. Призначення ецп…
Электронная цифровая подпись (ЭЦП) — реквизит электронного документа, позволяющий установить отсутствие искажения информации в электронном документе с момента формирования ЭЦП и проверить принадлежность подписи владельцу сертификата ключа ЭЦП. Значение реквизита получается в результате криптографического преобразования информации с использованием закрытого ключа ЭЦП. Аутентификация (англ. Authentication) — проверка принадлежности субъекту доступа предъявленного им идентификатора; подтверждение подлинности. Цифровая подпись предназначена для аутентификации лица, подписавшего электронный документ. Кроме этого, использование цифровой подписи позволяет осуществить: Контроль целостности передаваемого документа: при любом случайном или преднамеренном изменении документа подпись станет недействительной, потому что вычислена она на основании исходного состояния документа и соответствует лишь ему. Защиту от изменений (подделки) документа: гарантия выявления подделки при контроле целостности делает подделывание нецелесообразным в большинстве случаев. Невозможность отказа от авторства. Так как создать корректную подпись можно, лишь зная закрытый ключ, а он должен быть известен только владельцу, то владелец не может отказаться от своей подписи под документом. Доказательное подтверждение авторства документа: Так как создать корректную подпись можно, лишь зная закрытый ключ, а он должен быть известен только владельцу, то владелец пары ключей может доказать своё авторство подписи под документом. В зависимости от деталей определения документа могут быть подписаны такие поля, как «автор», «внесённые изменения», «метка времени» и т. д. Перечень алгоритмов ЭЦП: Схема Эль-Гамаля, DSA, ECDSA, ГОСТ Р 34.10-2001, Схема Диффи-Лампорта, ДСТУ 4145-2002(укр).
2.Схеми для виконання логічних мікрооперацій.
Все компьютеры могут выполнять определенный список поразрядных логических операций. Для их реализации используют отдельный блок логических операций. Арифметическо-логическое устрйство (АЛУ) (от англ. arithmetic and logic unit, ALU) - блок процессора, который служит для выполнения арифметических и логических преобразований над словами, называемыми в этом случае операндами. Сложность логической структуры АЛУ в определенной степени можно охарактеризовать количеством отличающихся друг от друга микроопераций, необходимых для выполнения всего комплекса задач, поставленных перед АЛУ. На входе каждого регистра собраны соответствующие логические схемы, обеспечивающие такие связи между регистрами, что позволяют реализовать заданный набор микроопераций. Выполнение операций над словами сводится к выполнению последовательности микрокоманд, которые управляют передачей слов в АЛУ и действиями по преобразованию слов. Порядок выполнения микрокоманд определяется алгоритмом выполнения операций. Следовательно, связи между регистрами АЛУ и функции, которые должны выполнять регистры, зависят в основном от принятой методики выполнения операций : арифметических, логических и специальной арифметики. Перечень операций, выполняемых в АЛУ, зависит от назначения цифровой вычислительной машины и от функций, выполняемых АЛУ при обеспечении работы остальных устройств машины. При представлении операций в виде последовательностей микроопераций АЛУ должно состоять из элементов; реализующих эти микрооперации. В простых компьютерах этот блок совмещается со схемой параллельного сумматора. Каждую логическую операцию в блоке задают кодом E3-E0, который подается на входы дешифратора. Сигналы F15-F0 с выходов дешифратора непосредственно управляют выбором определенной логической операции. Составим список булевых выражений для 6 поразрядных логических микроопераций: L0i = F0(Xi ИЛИ Yi) // логическое ИЛИ. L1i = F1(Xi НЕ-ИЛИ Yi) // логическое НЕ ИЛИ. L2i = F2(Xi И Yi) // логическое И. L3i = F3(Xi НЕ-И Yi) // логическое НЕ И. L4i = F4(Xi ИЛИ Yi) // исключающее ИЛИ. L5i = F5(Xi Yi) // равнозначность.