- •1. Предметом науки ідпу є вивчення винекнення, розвиткуі зміни типів і форм держави і права, боротьби укр. Народу за утвердження в Україні державності і правової системи.
- •37.Суспільний і державний устрій після ліквідації Української державності (перша пол..19 ст.)
- •39.Територія,суспільний лад і державний устрій в західноукр. Землях
- •40.Судова система і право в західноукр. Землях (в кінці 18-перш.Пол. 19 ст.)
- •61. Україна і утв. Срср...
- •62. Адмін.-терит. Реформа в Укр. Утв. Автономної Молд. Республіки (20-ті рр.)
- •63. Основні риси права. Кодифікація законодавства усрр (20 –ті рр.).
- •64. Конституція урср 1937 р.
- •65.Розвиток галузей рад. Права на Укр. На основі загальносоюхних закон. Актів. Віднесення крим. Закон……
- •83. Ліквідація срср. Політичне і правове значення Біловезької зустрічі керівників України, Росії, Білорусії.
- •84. Державне будівництво у.На сучасному етапі
- •85. Підготовка та прийняття Конституції у.
- •Основний зміст нової к-ції України.
- •47 Революція 1905-1907рр
- •48 Сусп лад Укр з початку хх ст. До 1917р.
- •49. Зміни в держ.Ладі у. З початку 20ст. До 1917р.
- •51.Зміни в суспільно-політичному ладі і праві Галичини, Північної Буковини та Закарпатті (1900-1917 рр.)
47 Революція 1905-1907рр
.Початок 20 ст започаткував масовий національно-визвольний рух. В цей час серед робітників поширюється ідеї марксизму. Так суперечності між класовою нерівністю, погіршення економічного стану народних мас, спричинене економ кризою, феодальні пережитки у с/г, поразка Росії у російсько-японській війні призвели до революції 1905—1907 pp., буржуазно-демократичної за своїм характером. У разі перемоги революція 1905—1907 pp. покликана була розв'язати такі основні завдання, як повалення самодержавства, встановлення демократичної республіки, ліквідація поміщицького землеволодіння, введення 8-годинного робочого дня, здійснення демократичних перетворень у країні, зокрема, встановлення виборності державних органів, забезпечення прав і свобод громадян, вирішення національних питань. На початку 20ст капіталістичний розвиток України супроводжувався значними змінами в сусп.- економ житті. Різко погіршився стан селянства, яке переживало гостру нестачу в землі. Більша частина землі знаходилась в дворянства. У січні 1905р розпоч бурж-демократична революція в Рос імпер. Мета: повалення монархії, знищення поміщицького землеволодіння, покращення умов праці, здійснення демократичних перетворень у країні. Тако жукр народ боровся проти нац. гноблення. Зростає роль робітничого класу. Починають з*являтися пол. партії, рухи. Преша укр. партія-Руп(роб укр. парт). Важливу роль відіграли нові органи – ради робітничих депутатів(створ у 1905р).У грудні 1905р відбув збройні виступи в Києві, повстання роб у харкові, протести шахтарів у Донбасі. 17 жовтня МиколаІІ видає Маніфест про свободу слова, друку, про перетворення рос імпер у констит монархію. 1906р Мик ІІ скликає Держ Думу.На ній була присутня укр. фракція, яка наполягала на обговоренні укр. питання.Але через низку причин революція зазнає краху. Висновки: Рев 1905-1907рр мала велике знач, а саме: вона завдала серйозног удару царизму, всі укр. об*єдналися у боротьбу за автономію Укр, під час революції почала стрімко розвиватись культура Укр( почали випускати Укр газети, почали свою д-ть просвіти).
48 Сусп лад Укр з початку хх ст. До 1917р.
Все населення рос імперії под. на 4 стани: дворянство, духовенство, селяни, міщани.Панівним класом на поч. 20ст залишається Дворянство. Як і раніше воно має ряд привілеїв: право створювати фабрики, заводи, майстерні. Переважно їхня д-ть зосереджувалась на виробництві цукру і на гуральництві(водка!).На початку 20ст дворянство активно починає займатися політ д-тю.Чисельною групою ставала буржуазія. Вона поділялась на велику середню, малу. Нею ставали дворяни, міщани, робітники, які почали займатися підпр д-тю.Духовенство. Православне духовенство в Рос імперії було важливою політичноб і екном силою. Вно було звільнене від особистих податків, тілесних покарань. Разом з тим починається великий вплив на духовентово з боку держави. Так держава забороняла дух займатися торгівлею та промислом. Також було дозволено вихідцям з інших станів вступати в духовенство. Також був дозволений вихід із духівнецького стану. Дітям священиків надавали звання потомствених громадян.На поч. 20ст різко почало зростання міського населення. В більшості це були робітники, а також дрібна буржуазія. Головним джерелом збільш роб класу було зубожілі сільські жителі, які ставали дешевою наймано працею. Найбільше вони концентрув у пром. центрах.Міщани сплачували найбільшу частину податків державі.Найбільшим експлуатованим станом були селяни. Хоч вони були юридично вільні від поміщиків, але залишалися економ залежні. Хоча були і позитивні зрушення на селі. З*яв сільська буржуазія, яка стала на шлях капіт. відносин. Більшість селян розорювалось, продавали свої земельні ділянки і переходили у найману працю.