4 Організація оплати праці і преміювання водіїв автомобілів

Заробітна плата – є важливим засобом підвищення зацікавленості працюючих у результатах своєї праці, її продуктивності, збільшення обсягів виробленої продукції, поліпшення її якості та асортименту.

Збільшення ефективності суспільної продуктивності обумовлено, на сам перед, збільшенням виробництва та поліпшенням якості роботи.

Основним джерелом доходів найманих працівників є і надалі залишатиметься заробітна плата. Нині саме заробітній платі належить переважаюче значення в мотиваційному механізмі. Заробітну плату як економічну категорію відносять до числа найскладніших. Саме з цієї причини, а також внаслідок однобічного, не комплексного підходу до її визначення у політичній економії соціалізму в колишньому Радянському Союзі та, на жаль, нині і в Україні відсутнє єдине розуміння суті заробітної плати.

У науковій економічній літературі можна зустріти понад два десятки визначень заробітної плати. Найпоширенішими є визначення заробітної плати, як частки суспільного продукту (національного доходу), що розподіляється за працею між окремими працівниками.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконаної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Основна заробітна плата – це винагорода за виконану роботу відповідно до установлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і підрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. При нарахуванні основної заробітної плати робітникам, яким установлена відрядна оплата праці, повинен бути табель, а також відомість про виробіток та розцінки за виконану роботу.

Додаткова заробітна плата – це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Існують такі види додаткової заробітної плати:

• робота у понадурочний час;

• сумісництво професій;

• робота в нічний час.

Мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може здійснюватися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг роботи).

До мінімальної заробітної плати не включаються:

• доплати;

• надбавки;

• заохочувальні і компенсаційні виплати.

На підприємстві застосовують дві форми оплати праці: погодинна та відрядна.

1) Погодинна – нарахування заробітної плати залежить від фактично відпрацьованого часу і встановленої норми оплати за одиницю часу. Погодинна оплата праці одна з форм оплати праці і передбачає проведення нарахування заробітної плати працівникам виходячи з погодинної тарифної ставки, яка встановлюється за домовленістю сторін або в колективному договорі, і фактичної кількості відпрацьованих ними годин за розрахунковий період.

Погодинна заробітна плата – форма оплати праці, коли обсяг виконаної роботи не піддається обліку та нарахуванню. Відомі дві форми погодинної оплати праці – проста та погодинно-преміальна.

При простій погодинній оплаті заробіток визначається виходячи з кількості відпрацьованого часу та кваліфікації працівника. Робітникам з погодинною заробітною платою сума заробітку визначається виходячи з годинної тарифної ставки та кількості відпрацьованих годин.

При погодинно-преміальній оплаті додатково вводиться преміювання за якісне та своєчасне виконання завдань. Обов`язковою умовою преміювання є виконання місячного плану по технологічних етапах та обслуговування робітниками робочих місць, а також відсутність браку та простой машин та обладнання. Премії робочим нараховуються по місячних результатах роботи пропорційно відпрацьованого часу. Їх межовий розмір не повинен перевищувати 70% заробітку по тарифних ставках.

2) Відрядна – нарахування заробітної плати проводиться за вироблену якісну продукцію по установлених розцінках за оплату одиниці продукції. Тому заробіток залежить від обсягів виконаної роботи і потребує якості роботи.

У відповідності до форм оплати праці підприємство може встановлювати систему оплати праці.

Система оплати праці – це сукупність правил, які визначають співвідношення між мірою праці й мірою винагороди працівників.

А) пряма відрядна. При прямій відрядній формі оплаті праця працівника винагороджується по відрядних розцінках за одиницю обігу незалежно від рівня виконаних норм виробки. Заробіток визначається помноженням обсягу якісно виконаних робіт на відрядну розцінку.

Непряма відрядна система праці – застосовується для оплати праці допоміжних робітників (підсобників). Заробітна плата підсобників залежить від результатів роботи основних робітників, яких вони обслуговують.

Б) відрядно-преміальна – до прямої заробітної плати нараховується премія за окремі якісні показники роботи.

В) відрядно-прогресивна – об’єм робіт виконаний зверх норми сплачується по збільшених розцінках.

Відрядна заробітна плата може бути індивідуальною та груповою (бригадною). При останній заробітна плата за виконані роботи розподіляється між членами бригади пропорційно розрядах робітників та кількості відпрацьованих ними годин.

Г) акордна – заробітна плата нараховується за комплекс виконаних робіт у встановлений термін по відповідних розцінках. Існує також акордно-преміальна оплата праці, при якій виплачуються премії за досягненні показники в роботі.

Правильно дібрана система заробітної плати, яка враховує особливості трудового процесу, завдання, що стоять перед конкретним робочим місцем, професією і кваліфікацією робітника, його особисті інтереси, є ефективним організаційним засобом мотивуючим фактором.

Розрахуємо заробітну плату водіїв автомобілів за відрядно-преміальною системою, відрядно-прогресивною системою і різними комбінованими системами (системи переходу від погодинної оплати праці до відрядної; системи погодинної оплати з відрядним приробітком; системи середньо геометричного значення погодинної і відрядної оплати праці).

Визначимо норми часу навантаження і розвантаження 1т вантажу та виконання 1ткм за формулами

; (4.1)

, (4.2)

де Н^н_т – норма часу навантаження і розвантаження 1т вантажу в залежності від засобу виробництва вантажувально-розвантажувальних робіт, типу і вантажності рухомого складу, характеру і роду вантажу, виду застосовуваних вантажно-розвантажувальних машин і механізмів за єдиними нормами часу простою автомобіля в пунктах навантаження і розвантаження, хв.

Розрахуємо відрядні розцінки за 1т перевезеного вантажу і 1ткм транспортної роботи за формулами

; (4.3)

, (4.4)

де Т_с – тарифна ставка для оплати праці водія, грн.

Визначимо відрядну заробітну плату водія за фактично виконану роботу за формулою

, (4.5)

де ЗП_т, ЗП_ткм – заробітна плата відповідно за перевезені тони і виконані ткм, грн.

; (4.6)

. (4.7)

Визначимо процент виконання норм виробітку водієм автомобіля за формулою

, (4.8)

де Т_н, Т_ф – відповідно нормативна і фактична трудомісткість праці, год.

. (4.9)

Загальну відрядну заробітну плату розраховуємо за формулою

, (4.10)

де Н_кл – надбавка за класність, грн.

. (4.11)

Визначимо заробітну плату водія за відрядно-преміальною системою за формулою

, (4.12)

де П_в – процент премії за виконання показників нормування;

П_п – процент премії за кожний процент перевиконання показників нормування;

П_о – процент перевиконання показників преміювання

. (4.13)

Розрахуємо заробітну плату водія за відрядно-прогресивною системою за формулою

, (4.14)

де П_н – вихідна база для нарахування прогресивки, вираженої в процентах виконання норм виробітку;

К_р – коефіцієнт збільшення основної відрядної розцінки.

Наведемо усі розрахунки у наглядній формі:

У системі переходу від погодинної оплати праці до відрядної передбачається порівняння фактичного відсотка виконання норм виробітку з встановленим його рівнем.

За погодинною системою Аткінсона: за кожний процент виконання норм виробітку понад 75% ставки оплати підвищуються на 1,32%:

, (4.15)

де П_пс – процент підвищення тарифної ставки,%.

За погодинною системою Еллінгхема: за кожний процент виконання норм виробітку понад 80% ставки оплати підвищуються на 1,25%:

. (4.16)

Визначимо підвищену тарифну ставку за обома системами за формулою

. (4.17)

Розрахуємо заробітну плату за цими системами за формулою

. (4.18)

Наведемо усі розрахунки у наглядній формі:

Розрахунок заробітної плати за системами Аткінсона та Еллінгхема наведемо в табл. 4.1.

Таблиця 4.1

Розрахунок заробітної плати за комбінованими системами

П.І.Б.

Тс, грн.

Пнв

Заробітна плата, грн. при системі

Аткінсона

Еллінгхема

форма оплати

підвищена ставка,грн.

пряма відрядна

надбавка

підвищена відрядна

всього

форма оплати

підвищена ставка,грн.

пряма відрядна

надбавка

підвищена відрядна

всього

Гришков А.Б.

12,286

96,8

п

15,82

-

29,07

155,02

184,09

п

14,87

-

29,07

145,73

174,8

За системами погодинної оплати з відрядним приробітком (штрафом) заробітну плату розраховують за формулою

, (4.19)

де ΔТ_с – частка тарифної ставки, за якою оплачується приробіток.

Результати розрахунку заробітної плати за цією системою наведемо в табл. 4.2.

Таблиця 4.2

Розрахунок заробітної плати

П.І.Б.	Тс, грн.	Час, год.		Заробітна плата, грн..
		нормативний	фактичний	всього	у тому числі
					погодинна	приробіток (штраф)
Воронін Ю.Б.	12,286	9,5	9,8	118,56	120,4	-1,84

За системою середньогеометричного значення погодинної і відрядної оплати праці заробітну плату визначаємо за формулою

. (4.20)

Наведемо розрахунок у наглядній формі:

Отже, в цьому розділі ми розрахували заробітну плату водіїв автомобілів за відрядно-преміальною системою, відрядно-прогресивною системою і різними комбінованими системами (системи переходу від погодинної оплати праці до відрядної; системи погодинної оплати з відрядним приробітком; системи середньо геометричного значення погодинної і відрядної оплати праці)та визначили, що найвищою буде заробітна плата водіїв автомобілів за однакових умов за системою Аткінсона.

висновки

В ході даного курсового проекту були закріплені знання одержані під час вивчення курсу «Економіка праці (на автомобільному транспорті)», сформувані практичні навички з оцінки і підвищення рівня організації і продуктивності праці, з визначення економії робочого часу, з нормування і стимулювання праці.

В першому розділі було визначено, що найбільший вплив на недовиконання норм виробітку для водія 1 спричинили показники коефіцієнта використання вантажності (-6,82%) і коефіцієнта використання пробігу автомобіля з вантажем (-13,1698%). Для водія 2 найбільший вплив на недовиконання норм виробітку спричинили показники коефіцієнта використання пробігу автомобіля з вантажем (-9,3995%) середньої технічної швидкості (-18,1881%). Для АТП найбільший вплив на недовиконання норм виробітку спричинили показники коефіцієнта використання пробігу автомобіля з вантажем (-11,313%) середньої технічної швидкості (-14,2519%).

В другому розділі було теоретично обґрунтовано напрямки підвищення рівня виконання норм виробітку.

В третьому розділі було складено план заходів з підвищення продуктивності праці, проведено розрахунки трудових показників, що змінюються в результаті впровадження заходу та складено таблицю нормованих змінних завдань водіїв вантажних автомобілів.

В четвертому розділі було розраховано заробітну плату водіїв автомобілів за відрядно-преміальною системою, відрядно-прогресивною системою і різними комбінованими системами (системи переходу від погодинної оплати праці до відрядної; системи погодинної оплати з відрядним приробітком; системи середньо геометричного значення погодинної і відрядної оплати праці)та визначено, що найвищою буде заробітна плата водіїв автомобілів за однакових умов за системою Аткінсона.