3Визначення, історія та характерні риси Концепції реформи адміністративного права

РЕФОРМА АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА – це здійснення модернізації адміністративного права як провідної галузі публічного права України з метою переосмислення її ключових засад, переорієнтації на нові соціально-економічні та політичні умови та забезпечення більш ефективного публічного управління

ІСТОРІЯ ПРОВЕДЕННЯ РЕФОРМИ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА

12.05.1997 р. – Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про створення робочої групи для підготовки Концепції реформи адміністративного права та проекту Адміністративного кодексу України»

11.09.2000 – проект Постанови Верховної Ради України “Про Концепцію реформи адміністративного права України»

ХАРАКТЕРНІ РИСИ РЕФОРМИ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА

• Залежність адміністративного права від політичної ситуації у державі

• Необхідність підготовки сучасних юристів

• Наука адміністративного права повинна забезпечувати проведення адміністративної реформи

КЛЮЧОВІ СКЛАДОВІ ЗМІСТУ РЕФОРМИ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА

1. Оновлення суспільного призначення адміністративного права 2. Збагачення змісту предмету адміністративного

3. Розвиток методу адміністративного права

4. Матеріальні і процесуальні норми у змісті адміністративного права та його межі5. Джерела адміністративного права. 6. Оновлення змісту адміністративно-правового статусу громадян

7. Розвиток законодавства про органи виконавчої влади

8. Запровадження в Україні адміністративної юстиції

9. Реформування інституту адміністративної відповідальності

4 Ключові засади реформування українського адміністративного права

Еволюція українського адміністративного права

• українські правознавці - в іноземних (перш за все російських) університетах;

• суттєвий вплив з боку німецької, австрійської, французької та російської правової науки;

• відкриття університетів у Львові (1661 р.), Харкові (1805 р.), Києві (1834 р.), Одесі (1865 р.), Чернівцях (1875 р.);

• адміністративне право заборонене як галузь права і як навчальна дисципліна (1917-1921 рр., та 1928-1937 рр.).

Видатні українські адміністративісти:

В.М. Лєшков (українець за походженням, професор Московського університету, монографія «Російський народ і держава. Історія російського суспільного права до XVIII ст.», 1858 р.);

М.Х. Бунге (ректор Університету св. Володимира, курс лекцій «Поліцейське право», 1873-1877 рр.);

О.Ф. Євтихієв (професор юридичного факультету Харківського інституту народного господарства, «Основи радянського адміністративного права», 1925 р.);

Предмет адміністративного права – це суспільні відносини, що виникають у ході:зовнішньоорганізаційної управлінської діяльності органів публічної адміністрації;

публічно-сервісної діяльності органів публічної адміністрації;внутрішньоорганізаційної управлінської діяльності апаратів всіх державних органів та адміністрацій державних підприємств, установ та організацій;реалізації делегованих повноважень органами місцевого самоврядуваннятагромадськимиорганізаціями;застосування заходів адміністративної відповідальності;реалізації юрисдикції адміністративних судів.

Суб’єкти адміністративного права Індивідуальні : Громадяни України Іноземці Особи без громадянства

Колективні : Державні : Президент України Органи виконавчої влади Інші державні органи та організації

Недержавні: Органи місцевого самоврядування Об’єднання громадян Релігійні організації

Інші недержавні органи та організації