32. Здійснення профілактичної діяльності в дитячих та молодіжних об’єднаннях.(30 питання про первинну і вторинну профілактику) і ще можна сказати про: в.А. Скуратівський виділяє наступні форми впливу:

- переконання - висловлення або обговорення аргументів у користь певного рішення або позиції з метою формування або зміни ставлення індивіда до даного рішення або позиції; свідомий неаргументований вплив на людину або групу людей, що має своєю метою зміни їх стану, ставлення до чого-небудь і створення передумов до певних дій;

- зараження - передача свого стану або відношення іншій людині чи групі людей, які яким-небудь чином переймають цей стан;

- маніпуляція - провокування підлітка до прийняття рішень або виконання дій, необхідних для досягнення ініціатором своїх власних цілей;

- примус (тиск) - схильність людини до виконання певних дій за допомогою санкцій або погрози їх примінення [31, с. 122].

33. Методи ресоціалізації в роботі з підлітками у неформальних об’єднаннях.(в 30 і…)

Структура ресоціалізаційних методів виховання

До найбільш суттєвих складових частин системи ресоціалізацій-

них методів виховання належать наступні:

І. Ліквідація причин соціально відхиленої поведінки. Перш за

все, йдеться про вирівнювання пропорційності гальмівних і збуджу-

вальних процесів. Здійснити це можна шляхом реалізації наступних

кроків:

1. Реалізація нервових процесів дитини: відповідна організація

щоденної активності особистості через такий добір шкільних та по-

зашкільних занять, щоб вони вимагали систематичної концентрації

уваги і отримання позитивних наслідків своєї діяльності; останнє є

досить складним завданням у діяльності соціального педагога, оскі-

льки імпульсивна особа не в стані концентруватися надовго на своїх

діях і тому прагне їх уникати чи переривати вже розпочату діяль-

ність; з огляду на це організація занять для таких дітей має відобра-

жати їх дійсні нахили й захоплення.

2. Створення умов для психорухомої реалізації (спорт, екскурсії,

подорожі, клуби за інтересами). Ці види діяльності спрямовують ін- тенсивну активність дитини на соціально очікуваний шлях (криміна-

лізація вільного часу змінюється на соціалізацію вільного часу). Вар-

то зауважити, що притлумлення агресивних, руйнівних психорухо-

мих дій без створення їх конструктивних заміщень є неможливим.

3. Формування рефлексивності, тобто створення відповідної га-

рмонії і узгодженості між діями і помислами (“рефлексія-дія” замість

“дія-рефлексія”). Важливим завданням ліквідування імпульсивності є

формування рефлексії вихованців; при цьому про рефлексивність

йдеться тоді, коли для успіху дитині необхідна інформація, що вихо-

дить за межі щоденної ситуації (коли треба скористатися пам`яттю і

поняттями, якими дитина диспонує, але не вживає у щоденній авто-

матичній активності); так формується творча активність особистості.

Однак, щоб дитина набувала рефлексії, вона має бути зацікавле-

на проблемою, дією, завданням. Певна ситуація стане цікавою і акту- Воля – свідома cаморегуляція

людиною своєї поведінки й

діяльності; регулююча функція

мозку. Виконує дві функції –

спонукальну та гальмівну, ви-

являється у формі високоорга-

нізованих вчинків і поведінки.

альною для вихованця, якщо вона пов`язана із заспокоєнням важли-

вих для нього потреб.

Ефективність активного мислення, необхідна для розв`язання

проблем та заспокоєння потреб, залежить також від чуттєвого зміц-

нення дитини. Якщо дитину словесно допінгувати, можна досягти

кращих і швидших результатів, оскільки присутньою буде позитивна

мотивація діяльності.

Ресоціалізаційне значення підвищення рівня рефлексивності ди-

тини полягає у стриманні імпульсів її поведінки. Емоції, пропущені

через фільтр рефлексії, значно слабшають.