2.8. Міжнародний конфлікт.

Міжнародний конфлікт можна розглядати: 1) як філософську категорію, що позначає зіткнення однієї сили з іншою; 2) як наукову категорію, методологічною функцією якої є операціоналізація основних ознак конфліктних ситуацій в світовій політиці; 3) як категорію соціальної поведінки для позначення ситуації існування двох чи декількох сторін в боротьбі за щось, що не може належати їм всім одночасно; 4) як можливість або ситуацію; 4) як структуру; 5) як подію або процес. Навіть наведений перелік тлумачень конфлікту свідчить про комплексність та системність цього явища, адже для повного розуміння конфлікту необхідно його вивчити у всіх вищезазначених проявах.

Міжнародним конфліктом є конфлікт, який виникає за участі двох чи декількох міжнародних акторів та має міжнародно-політичні наслідки;об’єкт конфлікту при цьому виходить за межі юрисдикції будь-якого з його учасників.

Міжнародному конфлікту властиві наступні особливості:1)учасниками конфлікту можуть бути як держави, так і інші міжнародні актори, здатні переслідувати політичні цілі;

2) міжнародний конфлікт може розпочинатися як внутрішній, але його ескалація здатна виводити об’єкт конфлікту за межі юрисдикції його учасників, внаслідок чого конфлікт призводить до міжнародних наслідків;3)розвиток міжнародного конфлікту відбувається в специфічних умовах анархії міжнародної системи, яка зменшує ефективність міжнародно-правових інструментів його вирішення;4) міжнародний конфлікт може приймати різні форми, і часто поняття, що асоціюються із конфліктом, позначають лише один із можливих шляхів його вирішення (наприклад, ультиматум).

Конфлікт- це багатогранне поняття та явище, яке є незаперечним та невід`ємним від людського соціуму, адже вся його історія пов`язана із динамікою наростання та спадання конфліктної напруги на протязі розвитку людства.

Під конфліктом розуміється особливе соціально-політичне становище, яке характеризується загостренням протиріч між двома або кількома учасниками, коли для його дозволу стає недостатнім використання звичайних заходів і процедур.Конфлікт - протиріччя / протидія його учасників.

Стадії розвитку конфлікту: Латентна (прихована) - характеризується тим, що вже існує об'єкт взаємних домагань, йде ідеологічна і пропагандистська боротьба, сторони апелюють до громадської думки, але не переходять до жорстких конфліктних методам;Передконфліктна - характеризується тим, що сторони пред'являють жорсткі юридичні вимоги, апелюють до громадської думки, використовують тактику взаємних погроз і конфронтацію, провокацію;

• Стадія відкритого конфлікту - коли починаються збройні дії, з'являються перші жертви, домінує орієнтація на фізичне знищення жертви;

Конфліктні групи - добре організовані, здатні очолити великі маси населення на акції збройного протидії / протистояння, що зв'язують свій прихід до влади і її утримання збройними методами із збереженням конфлікту.

Ознаки міжнародного конфлікту (на думку Р.Мак і Р.Снайдера):

1)Наявність як мінімум двох сторін (індивіди, групи, держави, культури);2)Конфлікт виникає у зв'язку з наявністю дефіциту 2-х типів: «позиційного» і «дефіциту джерел». Під першим мається на увазі неможливість виконання однієї ролі чи функції двома суб'єктами, що ставить їх у відношення суперництва. У другому випадку мова йде про недостатність певних цінностей, тому суб'єкти не в змозі задовольнити свої претензії в повній мірі;

3) Конфлікт виникає тільки в ситуації, коли сторони прагнуть досягти переваг за рахунок один одного. Таким чином успіх одного боку означає поразку іншої. А саме конфліктну поведінку виглядає як прагнення ліквідувати або, як мінімум, поставити під контроль противника;4)Дії конфліктуючих сторін мають бути спрямовані на досягнення несумісних і взаємовиключних цілей;5) Найважливішим аспектом конфліктних ситуацій є влада і вплив.

Триєдина процедура управління конфліктами:

А) уникнути конфлікту - запобігання розвитку конфліктної ситуації, або ж навпаки: ініціювання конфлікту зі спробою направити його розвиток за заздалегідь заданою схемою.

Б) попередження міжнародного конфлікту - запобігання випливає із ситуації конфліктної поведінки (з нейтралізацією конфліктних груп; або ж навпаки: підтримка і організація конфліктних груп при повному контролі над ними

В) врегулювання або вирішення конфлікту - припинення небажаного конфліктної поведінки шляхом усунення його джерела або через різні форми угод між сторонами конфлікту

Міжнародний конфлікт виконує важливу попереджувальну функцію. Часто він виступає ultima ratio світової політики, останнім аргументом держав у відносинах одна із одною. Сама можливість виникнення конфлікту, а тим більше війни, змушує держави шукати компроміси та зменшувати власні претензії на владу, ресурси, ідеологічний вплив та інші важливі у світовій політиці цінності. Одним словом, конфлікт дисциплінує міжнародних акторів.