17.Мистецтво Росії

Творчість іноземних художників, які працювали в Росії у ХVІІІ ст., сприяла розвитку російського портретного мистецтва.

Відомий австрійський живописець І.Б. Лампі Старший залишив значний слід у російській культурі як автор близько 40 портретів членів царської родини і російської знаті і як вчитель Д.Г.Левицького. У «Портреті В.С.Попова» (1792) створено яскравий образ успішного державного діяча катеринівської епохи у розквіті життєвих сил і кар’єри. Ця робота – один із небагатьох збережених творів довоєнного зібрання музею.

В анонімному «Портреті хлопчика біля клавесина» переконливо втілений дух епохи Просвітництва. У характеристиці моделі винятково важливу роль має зображення атрибутів мистецтва і науки, що формують її особистість.

У I пол. ХIХ ст. кращі російські портретисти акцентують свою увагу не на зовнішній репрезентації людини, а на її внутрішньому світі.

«Портрет невідомого з Костянтинівським орденом Св. Георгія» О.А.Кіпренського, один з найкращих у музейній колекції, створений в Італії на поч. 1830-х років. Витримана у світлотіньових контрастах художня структура романтичного образу передає натуру незалежну та енергійну, багату духовно й інтелектуально.

До цього ж періоду й напрямку належить картина М.П.Ломтєва «У каплиці» (близько 1840), створена також в Італії. У таємничих сутінках церковного інтер’єру фігури італійки, що молиться, і ченця неподалік неї сприймаються в єдиному емоційному контексті. Романтична загадковість сюжету і майстерність колориту привертають увагу глядача.

Краса жіночого тіла бездоганних пропорцій і форм із витонченою пластикою поз і жестів були для скульптора М.А.Лаверецького улюбленою темою творчості. Бронзова статуя «Невільниця Родопа» (1882) – ідеалізований жіночий образ у стилі пізнього академічного класицизму.

Пейзаж – «одна из лучших слав русского искусства» (В.В.Стасов) – домінуючий жанр у музейній колекції живопису ХІХ-поч. ХХ ст. Він представлений полотнами таких відомих художників, як І.К.Айвазовський, І.І.Шишкін, О.П.Боголюбов, В.Д.Полєнов, С.Ю.Жуковський, М.Н.Дубовський, і багатьох інших.

«Лазуровий грот» (1841) – романтичний образ італійської природи у творчості раннього Айвазовського. Виняткова краса морської печери на острові Капрі в незвичайному природному блакитному сяйві стала улюбленим сюжетом, до якого художник звертався неодноразово. Картина із експозиції музею, яка була написана за першим враженням у Неаполі, відразу привернула увагу італійців до російського пейзажиста.

«Морський пейзаж. Коктебель» (1880) створений уславленим мариністом у роки зрілості його блискучого таланту.

Ім’я І.І.Шишкіна зазвичай асоціюється з епічними полотнами, що оспівують багатство рідної землі з її величними лісами і безмежними просторами. Ліричний краєвид «Березовий ліс» (1871) – один із ранніх шедеврів, які принесли Шишкіну славу першого пейзажиста Росії.

«Інтер’єр картинної галереї В.О.Кокорєва» (1864) О.М.Гребнєва – унікальний твір, в якому відтворено експозицію однієї з перших публічних галерей Росії з чудовою колекцією відомого підприємця і мецената Василя Кокорєва. Виконаний у стилі раннього російського реалізму, він позначений особливою увагою до передачі натури, настроєм спокою та художньої гармонії. Картина, що надійшла в музей анонімною, завдяки атрибуції, введена в науковий обіг, надрукована в багатьох виданнях.

«Перше число» (1862) М.О.Кошелєва – типовий твір живопису критичного реалізму 1860-х років. Зображення сімейної сцени з ретельно відібраними виразними деталями надає побутовому жанру глибокого соціального змісту.