- •Тема 4. Ділові папери як засіб писемної професійної комунікації Документ. Класифікація документів
- •Національний стандарт України. Вимоги до змісту та розташування реквізитів
- •Структура тексту документа
- •Мовні засоби текстового зв’язку
- •Документація з кадрово-контрактних питань
- •Довідково-інформаційні документи
Мовні засоби текстового зв’язку
Речення об’єднують у текст за допомогою мовних одиниць: лексичних (синоніми, антоніми); морфологічних (повторювані іменники; займенники і прислівники, що вживаються як засоби заміни слів; числівники, зокрема кількісні і порядкові; часово-видові форми дієслова; прийменники; сполучники; частки); синтаксичних (окличні і питальні речення; вставні слова і словосполучення). За виконуваною функцією їх називають мовними засобами текстового зв’язку. Не всі названі мовні засоби використовують у текстах офійційно-ділового стилю, н-д не вживають, за винятком окремих випадків, синонімів, метафор.
Однією з визначальних рис офіційно-ділового стилю є лексичні повтори – кількаразове вживання одного і того ж слова. За допомогою багаторазових повторів як термінологічних, так і нетермінологічних одиниць досягається цілісність тексту, чіткість у виявленні зв’язків між реченнями.
Як засоби зв’язку тексту використовують також семантичні еквіваленти назв – займенники і займенникові прислівники. Ці слова можуть вказувати на зміст попередніх, наступних речень або цілих фрагментів тексту.
Важливу роль в організації окремих текстів відіграють антоніми – слова з протилежним значенням. За їх допомогою створюється предметно-логічна сітка тексту, досягається чітке розмежування понять, уявлень, точне вираження думки, а також підкреслюється непоєднуваність описуваних реалій чи опонентність учасників. Так, у договорах часто використовують слова укладати – розривати, виконання – невиконання, здавати – приймати.
Засобами вираження логічних відношень між частинами тексту виступають сурядні сполучники, які з’єднують синтаксичні елементи різних рівнів – словосполучення, речення.
Однією з важливих умов змістової цілісності тексту, єдності викладу та логічності є послідовність використання часово-видових форм дієслів. У текстах офіційно-ділового стилю переважають дієслова у формі теперішнього часу. Вони позначають дію, яка буде виконана в недалекому майбутньому, і виражають категоричність, неухильність: «Засідання розпочинається о 15.00», «Приймання і оцінювання продукції за етапами здійснюється Виконацем». Категоричності висловлюванню надає й інфінітив, який використовують у наказах і розпорядженнях. Характер ствердження фактів мають безособові форми, які вживаються в статутах, інструкціях, правилах: «Допускається зменшення суми валютної виручки». Цілісність тексту офіційно-ділового стилю творить співвіднесеність часово-видових форм дієслів-присудків.
Засобами впорядкування висловлювання в офіційно-діловому стилі є вставні слова і словосполучення, що вказують на порядок руху думок: по-перше, по-друге, навпаки, отже, у першу чергу. Ці засоби з’єднують частини речення й окремі компоненти тексту.
Для того щоб речення утворили текст, тільки мовних засобів зв’язку недостатньо. Між ними мусить бути ще й інформаційно-змістовий зв’язок. Змістова єдність виникає внаслідок певного розташування речень: кожне наступне продовжує й доповнює, розвиває або заперечує інформацію, висвітлену в попередньому, і водночас відповідає загальній темі. Останнє речення підсумовує сказане. У такий спосіб досягається змістова завершеність.
Отже, тексти документів мають стандартизовану структуру, характеризуються високою точністю і якістю змісту, лаконічністю і логічною послідовністю викладу. Складаючи тексти документів, необхідно дотримуватися вимог чинних Держстандартів і правопису української мови.