- •1. Конституційне право на житло, його зміст.
- •2. Поняття і предмет житлового права.
- •3. Житлове законодавство як комплексна галузь права.
- •4. Поняття житлового фонду. Види житлових фондів.
- •5. Приватний житловий фонд. Структура та особливості регулювання житлових відносин.
- •6. Державний і комунальний житлові фонди: поняття та склад житлового фонду.
- •7. Управління житловим фондом. Органи, які здійснюють управління житловим фондом.
- •8. Переведення житлових будинків в нежитлові і виключення житлових будинків (приміщень) з житлового фонду.
- •9. Підстави користування житловими приміщеннями.
- •10. Правові підстави визнання громадян такими, що потребують поліпшення житлових умов.
- •11. Порядок прийняття на квартирний облік. Підстави зняття з квартирного обліку.
- •12. Черговість надання громадянам житлових приміщень. Позачергове, першочергове надання житлових приміщень.
- •13. Надання житлових приміщень особам, які не перебувають на квартирному обліку.
- •14. Ордер на житлове приміщення. Порядок і підстави визнання ордера недійсним.
- •15. Вимоги до житлового приміщення, яке надається. Норма житлової площі.
- •16. Право на додаткову житлову площу.
- •17. Надання житлового приміщення, яке звільнилося в квартирі, де проживають два і більше наймачів.
- •18. Загальна характеристика договору найму житлового приміщення в будинках державного та комунального житлового фонду.
- •19. Право наймача на користування житловим приміщенням і вселення інших осіб.
- •20. Поняття члена сім’ї наймача житлового приміщення.
- •21. Право наймача на збереження і бронювання житлового приміщення.
- •22. Право наймача на приватизацію житлового приміщення. Способи приватизації.
- •23. Об’єкти приватизації. Житлові приміщення, які не підлягають приватизації.
- •24. Право наймача на обмін житлового приміщення. Умови, за яких обмін житловими приміщеннями не дозволяється.
- •25. Право наймача на здачу житлового приміщення в піднайм. Права і обов’язки піднаймачів.
- •26. Тимчасові мешканці. Відмінність тимчасових мешканців від піднаймачів.
- •28. Права наймача житлового приміщення у випадку капітального ремонту.
- •29. Обов’язки наймача житлового приміщення.
- •30. Загальні принципи оплати житлових приміщень і комунальних послуг.
- •31. Обов’язки наймодавця за договором найму житлового приміщення в будинках державного та комунального житлового фонду.
- •32. Зміна договору найму житлового приміщення.
- •33. Порядок і підстави виселення з житлового приміщення з наданням іншого житла.
- •34. Порядок і підстави виселення з житлового приміщення без надання житла.
- •35. Підстави і порядок надання службових житлових приміщень.
- •36. Права і обов’язки наймача службового житлового приміщення.
- •37. Припинення користування службовими житловими приміщеннями.
- •38. Правове регулювання порядку надання гуртожитків і користування ними. Припинення користування гуртожитком.
- •39. Забезпечення громадян житлом у будинках жбк.
- •40. Права та обов’язки членів жбк. Виключення з жбк.
- •41. Право власності на об’єкти загального користування в багатоквартирному будинку. Поняття кондомініуму.
- •42. Права та обов’язки власника житлового будинку.
- •43. Договір комерційного найму житлового приміщення.
- •44. Забезпечення житловими приміщеннями громадян, будинки яких підлягають знесенню у зв’язку з вилученням земельних ділянок.
- •45. Договір купівлі-продажу житлового приміщення.
- •46. Договори міни та обміну житлових приміщень.
- •47. Договір довічного утримання.
- •48. Застава житлових приміщень.
- •49. Спадкування житлових приміщень.
- •50. Забезпечення схоронності житлового фонду. Обов’язки громадян із забезпечення схоронності житлового фонду.
- •51. Відповідальність за порушення житлового законодавства.
- •52. Порядок розгляду житлових спорів.
3. Житлове законодавство як комплексна галузь права.
Житлове законодавство - це сукупність нормативних актів, що регулюють суспільні відносини по задоволенню потреб громадян у житлі і пов'язані з ними відносини по управлінню житловим фондом, забезпеченню його цілості, експлуатації і ремонту.
Перехід до ринкової економіки пов'язаний із кардинальним реформуванням житлової сфери. Головним напрямком розвитку житлового законодавства в цих умовах у першу чергу є зміна принципів надання жилих приміщень із державного та громадського житлових фондів, проведення приватизації, створення ринку житла, регулювання відносин власності і т..д. У зв'язку з цим за останні роки почало формуватись нове житлове законодавство, в якому знаходять своє місце і норми, прийняті зі «старого» законодавства.
Основними законодавчими актами, що регулюють житлові відносини в Україні, є Цивільний кодекс УРСР, введений у дію 1 січня 1964 року, та Житловий кодекс України, введений удію 1 січня 1984 року.
Проте вказані Закони не вичерпують усього цивільного законодавства. Після їх прийняття було видано цілий ряд законодавчих актів, що мають велике значення для житлового права і входять до системи законодавства. Сюди відносяться Закони України «Про власність», «Про приватизацію державного житла», «Про заставу» і т. д.
4. Поняття житлового фонду. Види житлових фондів.
Житловий фонд — це сукупність жилих будинків і жилих приміщень на всій території України, що визнані у встановленому порядку житлом, придатним для проживання громадян. Житловий фонд України є сукупністю жилих квартир (будинків) приватної, державної, комунальної та колективної власності.
До житлового фонду України входять:
1) жилі будинки
2) квартири
3) частина квартири (одноквартирного будинку)
Підсобні приміщення — це приміщення кухні, ванної кімнати чи душової, санвузла, квартирного коридору чи прихожої, вбудованих у квартирі кладових або шаф. Вони не можуть бути предметом окремого договору оренди (найму).
Відповідно до форм власності житловий фонд поділяється на
1) державний (комунальний),
2) колективний, що включає громадський житловий фонд і фонд житлово-будівельних кооперативів, та
3) приватний.
За ст. 7 проекту Житлового Кодексу, житловий фонд України за формою власності поділяють на такі категорії:
1) приватний житловий фонд.
2) житловий фонд колективної власності
3) державний житловий фонд
4) комунальний житловий фонд
Відповідно до статей 4-6 Житлового Кодексу державний житловий фонд включає в себе жилі будинки (закінчені будівництвом і здані в експлуатацію) та жилі приміщення в інших будівлях, призначені для постійного проживання громадян.
Згідно з проектом Житлового Кодексу за призначенням житловий фонд можна поділити на такі категорії:
1) житловий фонд загального призначення
2) житловий фонд соціального призначення
3) житловий фонд спеціального призначення
5. Приватний житловий фонд. Структура та особливості регулювання житлових відносин.
Приватний житловий фонд. Сюди входять зведені жилі будинки, приватизовані квартири (будинки), що знаходяться на праві приватної власності та призначені для задоволення житлових потреб власників і членів їхніх сімей. Законодавство дозволяє належне їм житло здавати в оренду чи найм іншим особам.
До житлового фонду не належать нежитлові приміщення в житлових будинках: частини будинку з окремими входами, призначені для торгівельних і побутових потреб, іншої не забороненої законом діяльності, та експлуатації будинку.
До загальної площі житлових будинків враховується сума площ житлових і підсобних приміщень квартир.
Питома вага приватного житлового фонду швидко збільшується і в майбутньому має становити понад 90 відсотків.
Суб’єктами права приватної власності на житло є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які набули на нього право власності на законних підставах;