- •1. Конституційне право на житло, його зміст.
- •2. Поняття і предмет житлового права.
- •3. Житлове законодавство як комплексна галузь права.
- •4. Поняття житлового фонду. Види житлових фондів.
- •5. Приватний житловий фонд. Структура та особливості регулювання житлових відносин.
- •6. Державний і комунальний житлові фонди: поняття та склад житлового фонду.
- •7. Управління житловим фондом. Органи, які здійснюють управління житловим фондом.
- •8. Переведення житлових будинків в нежитлові і виключення житлових будинків (приміщень) з житлового фонду.
- •9. Підстави користування житловими приміщеннями.
- •10. Правові підстави визнання громадян такими, що потребують поліпшення житлових умов.
- •11. Порядок прийняття на квартирний облік. Підстави зняття з квартирного обліку.
- •12. Черговість надання громадянам житлових приміщень. Позачергове, першочергове надання житлових приміщень.
- •13. Надання житлових приміщень особам, які не перебувають на квартирному обліку.
- •14. Ордер на житлове приміщення. Порядок і підстави визнання ордера недійсним.
- •15. Вимоги до житлового приміщення, яке надається. Норма житлової площі.
- •16. Право на додаткову житлову площу.
- •17. Надання житлового приміщення, яке звільнилося в квартирі, де проживають два і більше наймачів.
- •18. Загальна характеристика договору найму житлового приміщення в будинках державного та комунального житлового фонду.
- •19. Право наймача на користування житловим приміщенням і вселення інших осіб.
- •20. Поняття члена сім’ї наймача житлового приміщення.
- •21. Право наймача на збереження і бронювання житлового приміщення.
- •22. Право наймача на приватизацію житлового приміщення. Способи приватизації.
- •23. Об’єкти приватизації. Житлові приміщення, які не підлягають приватизації.
- •24. Право наймача на обмін житлового приміщення. Умови, за яких обмін житловими приміщеннями не дозволяється.
- •25. Право наймача на здачу житлового приміщення в піднайм. Права і обов’язки піднаймачів.
- •26. Тимчасові мешканці. Відмінність тимчасових мешканців від піднаймачів.
- •28. Права наймача житлового приміщення у випадку капітального ремонту.
- •29. Обов’язки наймача житлового приміщення.
- •30. Загальні принципи оплати житлових приміщень і комунальних послуг.
- •31. Обов’язки наймодавця за договором найму житлового приміщення в будинках державного та комунального житлового фонду.
- •32. Зміна договору найму житлового приміщення.
- •33. Порядок і підстави виселення з житлового приміщення з наданням іншого житла.
- •34. Порядок і підстави виселення з житлового приміщення без надання житла.
- •35. Підстави і порядок надання службових житлових приміщень.
- •36. Права і обов’язки наймача службового житлового приміщення.
- •37. Припинення користування службовими житловими приміщеннями.
- •38. Правове регулювання порядку надання гуртожитків і користування ними. Припинення користування гуртожитком.
- •39. Забезпечення громадян житлом у будинках жбк.
- •40. Права та обов’язки членів жбк. Виключення з жбк.
- •41. Право власності на об’єкти загального користування в багатоквартирному будинку. Поняття кондомініуму.
- •42. Права та обов’язки власника житлового будинку.
- •43. Договір комерційного найму житлового приміщення.
- •44. Забезпечення житловими приміщеннями громадян, будинки яких підлягають знесенню у зв’язку з вилученням земельних ділянок.
- •45. Договір купівлі-продажу житлового приміщення.
- •46. Договори міни та обміну житлових приміщень.
- •47. Договір довічного утримання.
- •48. Застава житлових приміщень.
- •49. Спадкування житлових приміщень.
- •50. Забезпечення схоронності житлового фонду. Обов’язки громадян із забезпечення схоронності житлового фонду.
- •51. Відповідальність за порушення житлового законодавства.
- •52. Порядок розгляду житлових спорів.
22. Право наймача на приватизацію житлового приміщення. Способи приватизації.
Громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законодавством України.
У процесі приватизації застосовуються такі способи приватизації:
викуп об'єктів малої приватизації товариствами покупців, створеними працівниками цих об'єктів;
викуп державного майна підприємства за альтернативним планом приватизації;
викуп державного майна, зданого в оренду з викупом;
викуп державного майна, зданого в оренду;
продаж на аукціоні;
продаж за некомерційним конкурсом;
продаж за комерційним конкурсом;
продаж з відстрочкою платежу;
продаж акцій відкритих акціонерних товариств.
23. Об’єкти приватизації. Житлові приміщення, які не підлягають приватизації.
Об'єктами приватизації можуть бути лише певні категорії державного майна, а саме:
• майно державних підприємств, а також їх структурних підрозділів, що є єдиними (цілісними) майновими комплексами, якщо у разі їх виділення у самостійні підприємства не порушується технологічна єдність виробництва з основної спеціалізації підприємства, з структури якого вони виділяються;
• об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти;
• акції (частки, паї), що належать державі у майні господарських товариств та інших об'єднань;
• будівлі (споруди, приміщення), щодо яких немає прямої заборони відповідно Фонду державного майна України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим (за бажанням покупців будівлі, споруди, приміщення приватизуються разом з об'єктами приватизації).
Однак з метою захисту суспільних інтересів встановлено обмеження (заборона) щодо приватизації окремих категорій об'єктів. Так, за загальним правилом об'єкти, що мають загальнодержавне значення, не підлягають приватизації (до них, зокрема, відносяться майнові комплекси підприємств, основним видом діяльності яких є виробництво товарів (робіт, послуг), що мають загальнодержавне значення). Закон України “Про приватизацію державного майна” (ч. 2 ст. 5) визначає чотири категорії об'єктів, що мають загальнодержавне значення:
1) об'єкти, що забезпечують виконання державою своїх функцій, забезпечують обороноздатність Держави, її економічну незалежність, та об'єкти Права власності Українського народу, майно, що становить матеріальну основу суверенітету України;
2) об'єкти, діяльність яких забезпечує соціальний розвиток, збереження та підвищення культурного, наукового потенціалу, духовних цінностей;
3) об'єкти, контроль за діяльністю яких з боку держави гарантує захист громадян внаслідок неконтрольованого виготовлення, використання чи реалізації небезпечної продукції, послуг або небезпечних виробництв;
4} об'єкти, що забезпечують життєдіяльність держави в цілому.
Вичерпний перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, затверджується Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України у формі відповідного закону (див.: Закон України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації).