- •1.1. Організація централізованого теплопостачання
- •1.2. Джерела теплопостачання
- •1.4. Трубопроводи та обладнання
- •Сальникові компенсатори
- •Захист теплопроводів
- •Безканальне прокладання
- •Надземне прокладення
- •Особливі випадки прокладання теплових мереж.
- •1.6. Теплові пункти
- •7. Які функції виконують теплові пункти.
- •2.2. Експлуатація елементів системи водяного опалення
- •2.2.1. Розширювальний бак
- •2.2.2. Грязьовики
- •2.2.3. Повітрозбірники
- •2.2.4. Крани Маєвського
- •2.2.5. Елеватори
- •2.3. Обігрівальні прилади
- •3.2. Підготовка устаткування для використання тепла
- •3.3. Підготовка житлових будівель до опалювального сезону
- •3.4. Ремонт устаткування систем теплопостачання
- •3.5. Випробування теплових мереж і теплових установок
- •Норми міжремонтного ресурсу і термінів служби устаткування систем теплопостачання
- •3.6. Промивка теплопроводів теплових мереж системи опалення і водонагрівачів.
- •3.7. Заходи з підготовки до опалювального сезону систем теплопостачання
- •4.1. Пуск теплопроводів теплових мереж
- •4.2. Пуск системи опалення житлових будинків
- •5.1. Задачі регулювання
- •5.2. Регулювання джерела теплопостачання
- •5.3. Регулювання теплових мереж
- •5.4. Гідравлічний режим теплових мереж
- •5.5. Регулювання системи опалення житлової будівлі
- •5.6. Застосування відцентрових насосів для регулювання системи опалення
- •7.1. Перелік несправностей і їх усунення
- •7.2. Втрати тиску в теплових мережах і системах опалення
- •7.3. Втрати теплоти
- •7.4. Видалення повітря
- •7.5. Закипання води в системі опалення
- •7.6. Несправності в роботі арматури
- •7.7. Техніка безпеки при ремонті устаткування систем теплопостачання
- •8.1. Експлуатація вентиляторів
- •8.2. Експлуатація калориферних установок
- •8.3. Камери зрошення, пиловловлювачі вентиляційних викидів
- •8.4. Експлуатація фільтрів для очищення повітря в припливних установках
- •8.5. Неавтономні агрегатні кондиціонери
- •8.6. Експлуатація вентиляційних систем, допоміжного устаткування і аераційних пристроїв
- •8.7. Експлуатація новітніх систем вентиляції житлових, громадських і промислових будинків
- •8.8. Застосування сучасних систем створення мікроклімату в приміщеннях
- •9.1. Завдання експлуатації підземних газопроводів
- •9.2. Закупорка газопроводів і способи їх ліквідації
- •9.3. Введення в експлуатацію систем газопостачання
- •9.4. Експлуатація газового устаткування котельні
- •9.5. Профілактичний огляд і ремонт газопроводів
- •9.6. Експлуатація газорегуляторних пунктів (грп)
- •9.7. Приєднання до діючих газопроводів
- •9.8. Огляд устаткування
- •9.9. Експлуатація засобів електрозахисту підземних газопроводів
- •Технічні дані магнієвих анодів
- •Принцип протекторного захисту
- •Підготовка будівельно-монтажних робіт
- •1. Роботам щодо влаштування протекторних установок повинні передувати підготовчі роботи, в склад яких входять:
- •Земляні роботи
- •Монтаж протекторних установок
- •Експлуатація протекторних установок
- •Принцип катодного захисту
- •Монтаж установок катодного захисту
- •Електричне секціонування газопроводів.
- •Електричні перемички
- •9.10. Експлуатація газобалонних установок
- •9.11. Заходів техніки безпеки в системах газопостачання
7.4. Видалення повітря
З безлічі несправностей, що зустрічаються, у роботі систем опалення слід також зазначити утворення повітряних мішків у трубах і нагрівальних приладах. У системі опалення з природною циркуляцією вода рухається по трубах з малою швидкістю, що сприяє безперешкодному скупченню повітря в найвищій точці системи опалення. Такою точкою є розширювальний бак, через який безперервно видаляє із системи опалення повітря без втручання обслуговуючого персоналу й установки яких-небудь пристроїв для видалення повітря.
Зовсім інша справа спостерігається в системі опалення зі штучною циркуляцією, де швидкість руху води в багато разів більше, ніж у системі опалення з природною циркуляцією. Тому при великих швидкостях води повітря, що зібралося, у системі опалення захоплюється швидким потоком води і рухається разом з ним. Однак не завжди повітря може рухатися разом з водою. Застій повітря і скупчування його дуже часто спостерігається в місцях контрухилами труб, яки утворюються через неякісне кріплення труб, в результаті чого відбувається їхнє провисання. Нерідко спостерігаються випадки, коли через ходіння по магістральних трубах обслуговуючого персоналу, слюсарів-сантехників, також утворяться контрухили. Контрухили на подавальних магістральних трубопроводах, часом порушують роботу цілої групи стояків, а разом з цим виникає недогрів окремих нагрівальних приладів. Погіршення тепловіддачі нагрівальних приладів може бути й у тому випадку, коли подавальна підводка до приладу прокладена з контрухилом (рис. 7.9).
Рис. 7.9. Трубопровід з контрухилом, який подає до нагрівального приладу
1 - нагрівальний прилад; 2 - контрухил; 3- падавальний стояк; 4 - зворотний стояк
При заповненні нагрівального приладу водою частина повітря через малу швидкість руху води може залишитися в приладі. Застій повітря в нагрівальному приладі може зменшити тепловіддачу нагрівального приладу чи припинити її зовсім. Систему опалення з верхнім розведенням виконують так, щоб подавальна магістраль, мала деякий підйом до останніх стояків. Це дозволяє у верхній точці подавальної магістралі, збирати, якщо не всю масу повітря, то значну його кількість. Для видалення повітря з зазначеного місця встановлюють повітрозбірники. У практиці експлуатації виправдали себе проточні повітрозбірники, у яких швидкість потоку води знижується і повітря з потоку видаляється і займає положення у верхній частині його корпусу (рис. 7.10, а).
Рис. 7.10. Способи видалення повітря із системи опалення будинків
У проточних повітрозбірниках вода не замерзає навіть у найдужчі морози. Інші конструкції повітрозбірників позбавлені цієї важливої переваги і майже не застосовуються. У випадку установки непроточного повітрозбірника повітря часто несеться з водою, пройшовши повітрозбірник, і попадає в стояки і нагрівальні прилади системи опалення (рис. 7.10, б). Застій повітря при цьому можливий на відводі після повітрозбірника. Таке ж явище спостерігається і при наявності повітряної труби, розташованої на близькій відстані від відводу (рис. 7.10, в). Щоб у повітрозбірниках збиралося повітря, що знаходиться в системі опалення, їх варто встановлювати на відстані 500-800 мм від місця розташування відводів, тому що завихрення потоку води у відводі заважає спокійному відділенню повітряних пухирців з води і надходженню їх у верхню частину повітрозбірника.
Рис. 7.11. Пристосування для випуску повітря з нагрівальних приладів
1 - розклепана шляпка для запобігання викручування болту з пробки; 2 - пробка нагрівального приладу; 3 - гумова прокладка; 4 - металічна шайба; 5-болт діаметром 8-10 мм; 6 - поздовжня канавка розміром 1х1 мм
Дуже зручний метод видалення повітря із системи опалення шляхом зупинки циркуляції води. Для цього закривають засувки в ІТП на подавальному і зворотному теплопроводах на 8-10 хв. В міру поступового припинення циркуляції води в системі опалення повітря в цей час буде прагнути піднятися нагору. Відкривши чи вентилі крани на повітрозбірниках після закінчення зазначеного часу починають на зворотному теплопроводі повільно і плавно відкривати засувку. Заповнюючи систему опалення водою, повітря буде безперешкодно витіснятися в атмосферу через повітрозбірники. І як тільки з повітрозбірників почне виходити вода, вентилі на повітрозбірниках закривають. Можна вважати, що повітря із системи опалення вилучено. Повітря із системи опалення можна видалити зупинкою мережевого насоса на певний час.
Нерідко причиною неполадок в системі опалення є повітрозбірник, поставлений повітрявідвідною трубою, виведеної вниз з горища будинку на наступний поверх. У цьому випадку після попереднього випуску повітря повітровідвідна труба залишилася заповненою водою. При черговому випуску повітря вихід води з повітровідвідної труби може недосвідченого слюсаря-сантехника ввести в оману. Він може помилково припустити, що в повітрозбірнику повітря немає і закриє вентиль, а повітря залишиться в повітрозбірнику і через якийсь час у системі опалення може утворитися повітряна пробка. Уникнути цієї помилки можна тільки при установці коротких повітровідвідних трубок з чи кранами вентилями в безпосередній близькості повітрозбірників.
Для видалення повітря із системи опалення з нижнім розведенням у верхніх пробках нагрівальних приладів верхніх поверхів у даний час установлюють крани Маєвського. Замість них можна застосовувати більш спрощене пристосування - болт діаметром 8-10 мм із виточеною канавкою розміром 1х1 мм по довжині різьблення болта (рис. 7.11). Болт вкручують в отвір з різьбленням у пробку нагрівального приладу. При випуску повітря досить зробити кілька оборотів вліво і по канавці з нагрівального приладу почне виходити повітря.