2.3. Плани - конспектів уроку

Тема. Зміцнення Київської держави.

Мета: сприяти засвоєнню знань про діяльність княгині Ольги та її сина Святослава; розвивати вміння працювати з історичною картою; виховува­ти інтерес до минулого свого народу.

Тип уроку: комбінований

Хід уроку	Зміст і прийоми викладання вчителя	Зміст і прийоми навчальної роботи учнів
Організаційна частина уроку (1-3 хв.)	Вчитель приходить, вітається з учнями, перевіряє подготовленість учнів до уроку, виявляє відсутніх, повідомляє план роботи. Мета цієї частини уроку — мобілізувати дітей до праці, активізувати їх увагу, створити робочу атмосферу на уроці. Вчитель заспокоює дітей, організовує їхню увагу.	Діти вітаються з вчителем. В цей час уроку вони ведуть себе шумно, адже тільки прийшли з перерви і досить активні. Дехто шукає зошит в портфелі, дехто дивиться в вікно, інші слухають вчителя, увага в дітей ще розсіяна.
II.Актуалізація знань учнів (5-7 хв.)	Вчитель проводить бесіду з учнями за запитаннями: 1.Назва «Русь» є скандинавською чи автохтонною за походженням? 2.Князь Аскольд належав до династії Києвичів чи Рюриковичів? 3.Як загинув князь Ігор? 4.Коли князював Олег? 5.Коли було здійснено першу спробу запровадження християнства в Київській державі і яким князем? Після того як діти відповіли вчитель доповнює їхні відповіді, робить висновок.	Діти відповідають на поставлені запитання. З деталями і захопленням розповідають про причини смерті Ігоря, перебиваючи друг друга. Відповідаючи на запитання коли князював Олег, продовжують його політикою, показуючи, що вони все знають. Розповідають про запровадження християнства Володимиром та відповідають на інші запитання.
III.Викладання нового навчального матеріалу (20-25 хв.)	Викладання нового матеріалу вчитель починає з походження Ольги, її приходу до влади та реформ. Далі вчитель проводить бесіду за запитаннями:1)Пригадайте, де, коли і за яких обставин загинув князь Ігор. 2)Що, на вашу думку, мала зробити княгиня Ольга по смерті чоловіка? Потрібно підкреслити, що, ставши повновладною правителькою Київської держави, Ольга суворо помстилась древлянам за смерть свого чоловіка. Вчитель переходить до наступного пункту плана: спроби запровадження християнства. в IX ст. серед русів почало поширюватися християнство. За князювання Олега християни зазнали переслідувань. Ситуація змінилася після смерті Олега, коли київським князем став Ігор. Він був терпимий до християнства, хоч сам його не прийняв. За Святослава на Русі поширилася тенденція нетерпимості щодо християнської ідеології, було зруйновано православні храми, розгромлено їхні громади. Він не був прихильником Візантійської культури. Коли престол посів син Святослава, Ярополк, язичницькі безчинства знову заступила віротерпимість. 3-й пункт плана: стосунки з сусідами. Вчитель роздає учням відксерений додатковий матеріал про міжнародну політику Ольги. Після того як діти опрацюють матеріал проводиться бесіда за запитаннями: 1.До якої країни здійснила подорож княгиня Ольга і з якою метою? 2. 3 яким ще Київська Русь підтримувала дипломатичні відносини? 4-й пункт: князь Святослав. У цей час досяг повноліття і став (з 957 р.) великим Київським князем син Ольги та Ігоря Святослав. Вчитель пропонує прослухати вірш, який декламує їхній однокласник і занотувати, на кого ходив і з ким воював князь Святослав. Учитель прослухавши узагальнює й доповнює відповіді учнів. 5-й пункт: похід проти Хозарії. Головні свої зусилля Святослав спрямував ще за життя княгині Ольги на зовнішні справи. Літопис повідомляє, що в 964 р. Святослав почав похід на Оку і Волгу. Він пройшов землю в'ятичів, розгромив володіння давніх союзників Хозарії — волзьких булгар та буртасів, а в 965 р. завдав удару Хозарському каганату, Північному Кавказу, де підпорядкував землі ясів і касогів, а на останньому етапі розгромив Саркел — Білу Вежу, одну із найбільших фортець Хозарії на Дону. Руси залишили тут не зруйнованим «лише лист на стеблі», повідомляли східні хроністи. Ця давня антируська фортеця була вщент зруйнована. Проте столиця каганату Ітиль і міс­то Хозаран залишилися, куди збіглося населення поруйнованих регіонів. Вочевидь, Святослав поставив Хозарію в залежність від Києва. Вчитель розповідаючи про захоплені землі, показує їх на карті.	Діти з цікавістю слухають про походження княгині, їм цікаво, адже вони раніше про це не чули. Розглядають фотографії Ольги в підручнику. Діти з легкістю відповідають на поставлене запитання, так як воно звучало на початку уроку. Діти в цей час починають заповняти таблицю: Князь Роки правління Діяльність Ольга 945- 957 рр. Святослав 957-972 рр. Діти працюють з роздавальним матеріалом. Вони його опрацьовують і да­ють відповіді на питання вчителя. Діти відповідають, що княгиня Ольга в 957р. здійснила дипломатичну подорож до Константинополя й уклала новий договір з Візантією. Діти відповідають, доповнюють та виправляють один одного. Показують країни на карті. У 959р. — княгиня вислала своє посольство до імператора Священної Рим­ської імперії Оттона І. У 961 р. — на Русь прибула місія Оттона І з метою прилучити Русь до римо-католицького світу, але успіху немала. Діти заповнюють відповідну колонку в таблиці. Після того як діти занотували на кого ходив і з ким воював князь, вони по черзі відповідають що занотували, а також показують на карті країни та народи, з якими Святослав ходив проти хозар. Діти слухаючи , в цей час закінчують заповняти таблицю, занотовуючи які землі захопив князь. Після чого декілька учнів біля карти показують, які землі Святослав спустошив.
IV.Закріплення вивченого матеріалу (7-10 хв.)	Визначте чим закінчились події: 1)За літописом, хозари прийшли до полян вимагати данини. Поляни послали як данину мечі. Хозарські старці побачили в цьому дурний знак. Чому? 2)Підкоривши свавільних древлян і провівши державну реформу, Ольга вирушила до Царьграда, але пішла вона туди не воювати, а з місією миру, її приймав імператор Костянтин Багрянородний. Нестор описав цю зустріч під 955 роком. За літописом, Ольга дуже сподобалася імператору, він закохався в неї. 3)Старий воєвода Свенельд порадив князю Святославу повертатися суходолом на конях, а не йти по Дніпру через пороги, тому що там на нього чекали вороги — печеніги. Греки попередили їх, що Святослав повертається на Русь.	Один із учнів відповідає, що у хазар шаблі були однолезові. У полян мечі були гострі з обох сторін. Старці передбачили, що слов'яни самі будуть брати данину з хозар та інших народів. Так і збулося. Учні відповідають, що хитра княгиня вимагала, щоб Костянтин спочатку охрестив її. Ольга стала хрещеною дочкою імператора, і він уже не міг вимагати від неї стати його дружиною. Один із учнів відповідає, що князь не послухав поради і з військом він потрапив у засідку. Печенізький хап Куря зробив з черепа вбитого Святослава чашу і пив з неї на бенкетах.
V.Підсумковий етап (1-2 хв.)	Учитель підбиває підсумки уроку, оцінює діяльність учнів, визначає, чи була досягнута мета завдання — розуміння історичного значення діяль­ності княгині Ольги та князя Святослава. За необхідності доповнює від­повіді учнів.	Діти в цей час уважно слухають учителя, адже в цей час уже підбиваються підсумки уроку, їм будуть називати оцінки.
VI.Домашнє завдання (1-2 хв.)	Опрацювати відповідний матеріал підручника. Скласти усну розповідь «Князь Святослав – герой нашої давньої історії».	Діти записують до щоденника домашнє завдання і радіють дзвонику.

Тема: Київська держава в період правління Ярослава Мудрого (1019-1054).

Мета: вивчити внутрішню і зовніш­ню політику Ярослава Мудрого, визначити її мету, результа­ти; дати оцінку діяльності князя для розвитку Давньоруської держави; формувати уміння працювати та аналізувати історичні джерела, давати характеристику історичним діячам, розкривати значення діяльності історичної особи; виховувати повагу до минулого українського народу. Засоби навчання:

1.Портрет Ярослава Мудрого.

2.Карта «Давньоруська держава Київська Русь».

3.Картина «Суд за часів «Руської правди».

4.Ксерокопії і малюнки: а)Золоті ворота; б)Софійський собор; в)саркофаг

Ярослава Мудрого; г)портрет Анни Ярославни; д) «Французькі посли на прийомі

у Ярослава Мудрого»

Тип уроку: урок формування умінь і навичок.

Форма проведення уроку: урок-практикум з елементами евристичного дослідження.

Береться мудрість не із заповітів

А із шукань і помилок гірких.

І. Кочерга

Хід уроку	Зміст і прийоми викладання вчителя	Зміст і прийоми навчальної роботи учнів
I.Організаційний момент (1-3хв.)	Відбувається взаємне вітання вчителя і учнів, перевірка відвідування, зовнішнього стану приміщення, робочих місць, робочої пози та зовнішнього вигляду учнів, організа­ція уваги.	Діти вітаються з вчителем. В цей час уроку вони ведуть себе шумно, адже тільки прийшли з перерви і досить активні. Дехто шукає зошит в портфелі, дехто дивиться в вікно, інші слухають вчителя, але увага в дітей ще розсіяна.
ІІ. Повідомлення теми та мети уроку (3 хвилини)	Учитель ділить клас на дві групи по 5 чоловік. Перша творча група «Кмітливі» отримує завдання: ребус, у якому зашифроване ім'я князя, про якого піде мо­ва - зразок у книзі: Коляда І., Шиманська І. Історія України в завданнях, питаннях, ілюстраціях. - К., 1995. - С. 27 (завд. № 88); друга творча група «Родовід» отримує завдання розповісти про міжусобну боротьбу синів Володимира на під­ставі джерел і літератури: 1)Карамзин Н. М. История го­сударства Российского. — М., 1990. - С. 50-52; 2)Лотоцький А. Княжачи слава. -К., 1994.-С. 5-7.	Діти отримують завдання і починають готуватися протягом 10 хвилин, використовуючи дану їм літературу.
III. Актуалізація опорних знань (7-10хв.)	Вчитель проводить бесіду з учнями, які не отримали завдання за запитаннями: 1. Як зросла територія держави Володимира Великого? Пока­жіть на карті. 2.Які заходи здійснив Володимир для зміцнення держави? 3.Яка реформа мала найбільший вплив на подальший розвиток Русі? 4.Яке значення мало поширення християнства на Русі? Після того як діти з вчителем обговорили запитання вчитель робить висновок, що держава князя Володими­ра стала найбільшою у Європі, її кордони сягали від Карпат до Кав­казу і Волги. Вона досягла високого рівня військової могутності, економічного і культурного розвитку.	Один учень розповідає які території ввійшли до Київської Русі, другий учень показує їх на карті, а третій робить підсумок та додає те, що не сказали попередні двоє учнів. Діти ланцюжком називають заходи, які здійснив Володимир для зміцнення своєї держави. На третє та четверте запитання діти дають найрізноманітніші відповіді. В усіх різні думки, варіанти та аргументи.
IV. Вивчення нового матеріалу (20-30хв.)	План 1.Міжусобна боротьба синів Володимира Великого. Утвердження Ярослава в Києві. 2.Зміцнення Києва, великокнязівської влади і стабілізація вну­трішнього життя країни. 3.«Руська правда». 4.Культурно-просвітницька діяльність. 5.Зовнішня політика. 6.Ярослав Мудрий: людина і державний діяч. Слово надається команді «Кмітливих» для відповіді на ребус і загадку. Учитель. Сьогодні ми познайомимося з діяльністю київського князя, ім'я якого збереглося в сто­літтях, при якому Русь досягла свого розквіту. Наша задача — вирішити проблем­не завдання: чому за Ярославом закріпилося в історії ім'я Мудрого? 1. Міжусобна боротьба синів Володимира Великого. Утвердження Ярослава в Києві. Після виступу творчої групи учитель доповнює, те що не було сказано. 2.Зміцнення Києва, великокнязівської влади і стабілізація вну­трішнього життя країни. Учитель декламує вірш, який показує, що Ярослав був сильним, вольовим князем, здат­ним перебороти негативні наслідки усобиць, тому Київська Русь залишалася сильною державою. Після ката Святополка, Що замучив трьох братів, Брат четвертий на престолі, Ярослав розумний сів і усю свою увагу Ярослав звернув на лад. І небаром Україна Зацвіла, як пишний сад. Після цього вчитель пропонує учням переміститись до держави Ярослава Мудрого. Учитель демонструє репродукції пам'яток культури та запитує які пам'ятки культури діти бачать, що вони про них знають. 1.Десятинна церква: хто і за часів якого князя її побудував? Софіївський собор, церква святої Софії: за часів якого князя вона була побудо­вана? 3.Печерський монастир. Учитель. А ось і Печерський монастир. Завітаємо до нього. Ми зустрічаємо тут Нестора-Літописця, який складає «Повість ми­нулих літ», розповідає нам про історію Київської Русі. Ми проходимо в зал, де роз­ташовані портрети князів, що правили в Києві. Пропоную вам назвати кожного, а підказка­ми будуть слова, які коротко характеризу­ють діяльність князя. Вчитель починає загадувати загадки: 1.На череп коня нога князя ступила, Лице постаріле гаряче сльоза обпекла… Зненацька за ногу змія ядовита вкусила, Що в черепі кінськім гніздечко звела. Збулося пророцтво ворожбита старого — Помер від коня князь, хоча й не живого. 2.«Лише одне тепер ми, князю, можемо зробити: Дружину київську і князя доведеться вбити!» Прийнявши рішення, дружину князя оточили І в лютій боротьбі всіх перебили. Впіймавши ж князя, два дерева нагнули Та, за ноги прив'язавши, навпіл розчахнули. 3.Злякавшись помсти, стали люди вмовляти: «Прости нас, княгине! Можеш все забирати!» «Та шо з вас візьмеш — муж уже брав данину. Хіба що із терема птиць візьму пару одну». До пташиних ніжок кияни паклю прикріпили І з жаром на волю в дарунок відпустили. Коли ж птахи у власні гнізда повернулись, Древлянське місто дуже швидко спалахнуло. Запитання до дітей: за що помстилася Ольга деревлянам? 4.Вогнем та мечем охрестив він слов'ян. За скільки років, сказать не берусь, З поганів зробив християн, Щоб ровнею стала всім Київська Русь. Запитання: Коли відбулося хрещення Київської Русі? На кожну парту вчитель дає такий текст: «Князь Володимир Мономах народився 1053 р., за півроку до смерті свого брата Ярослава Мудрого. Його мати була угорською принцесою Марією Мономах. Володимир не любив ратної справи, а читав книги. Особливо любив читати «Повчання дітям» Володимира Великого. За його часів був збудований Софійський собор, Золоті ворота. Помер В. Мономах у віці 72 років. Його поховано в Десятинний церкві. А для того щоб його діти й онуки жили в ми­рі, боронили свою землю, щоб Київська Русь жила і процвітала, залишив він нащад­кам «Повчання дітям», яке й сьогодні може бути настільною книгою для всіх нас: Убогих не забувайте, сироті подайте, не давайте сильним губити людину; Не погубляйте ніякої душі християнської; Старих шануйте, як отця, а молодих, як братів; У домі своїм не лінуйтесь; Не минайте людину, не привітавшись, добре слово не сказавши; Коли добре щось умієте — того не забу­вайте, а чого не вмієте — того учіться». Після того як діти опрацювали текст і здали його на перевірку, учитель говорить, що сьогодні завдання учнів — добре вчитись, опановувати знаннями, щоб у майбутньому їх використовувати і відпові­дально ставитись до будь-якої справи. Про це йдеться і в сьогоднішньому епіграфі до уроку. Як ви його розумієте? Ще багато є цікавого в історії Київської Русі, та нам вже час повертатись у XXI ст., епоху електроніки і комп'ютеризації. Пропоную вам перевірити, як ви засвоїли матеріал, який ми тільки-но повто­рили, за допомогою комп'ютера. За 3 хв. необхідно розв'язати тестові завдання. (Вчитель проводить бесіду з техніки безпеки під час роботи з комп'ютером.)	Діти записують план уроку до зошиту. Команда «Кмітливі» розгадавши ребус і загадку говорять, що сьогодні мова на уроці піде про Ярослава Мудрого. Діти уважно слухають вчителя, так як ця тема уроку їх зацікавила. Творча група «Родовід» розповідає про міжусобну боротьбу синів Володимира на під­ставі джерел і літератури. Інші діти уважно слухають, і занотовують головні дати. Діти подорожують вулицями міста. Учні в свою чергу уважно слухають та з захопленням відповідають. Діти налаштовуються вірно відповідати. Діти хором вигукують, що це був Олег. Не дослухавши до кінця діти відповідають, що це був Ігор. Діти відповіли що це була Ольга. Один із хлопчиків підняв руку і відповідає, що Ольга помстилась за смерть чоловіка. Діти говорять, що це був Володимир. Правильна відповідь була дана всіма учнями класу 988рік Діти, працюючи в парах, знаходять в тексті допущені помилки. 4-5 учнів говорять як вони розуміють епіграф. Зокрема їхні думки сходяться до того, що треба працювати, навіть як що будеш робити щось не вірно, тільки тоді станеш мудрим. Діти розв’язують тести.
о V.Підсумковий етап (2-3 хв.)	Учитель відзначає кращого учня «Знавець історії» медаллю. Решта учнів оцінюються відповідно до рівня знань і нагороджуються цукерками.	Діти вітають найкращого знавця історії та радіють своїм оцінкам, адже в усіх них вони хороші.
IV. VI. Домашнє завдання (1-2 хв.)	Повторити матеріал теми «Київська Русь у другій половині XI — першій половині XIII ст.», підготуватись до тематичного оцінювання.	Учні занотовують до щоденника домашнє завдання

Висновки

Головною метою курсової роботи було дослідження методики організації уроку історії в курсі «Історія України» 7 клас.

Одним із завдань, що стояло на початку дослідження було виявити пізнавальні можливості учнів у сьомому класі.

Для цього віку характерна, як правило, достатня розвиненість в учнів індивідуальних психологічних процесів: мимовільна увага відходить на другий план, інтенсифікується довільна увага, досягаючи свого найвищого ступеня - здатності керуватися самостійно поставленою метою. Значно зростає обсяг уваги, вона стає зосередженішою. Об'єкти пізнання сприймаються як у цілому, так і в окремих складниках. Опис здійснюється широко, з інтерпретаціями та поясненнями. Переважає конкретно-образна пам'ять. Уява спирається на словесні конструкції.

Згідно з Ж. Піаже, в цей період у підлітків тільки починає з'являтися усвідомлення власних розумових процесів. Розумові вміння досягають певної сформованості. Зокрема, вдосконалюється вміння здобувати з тексту потрібну інформацію, виокремлювати головне в різноманітному за характером матеріалі, робити порівняння на основі узагальнення істотних ознак, давати нескладні порівняльні характеристики, виконувати нескладні теоретичні узагальнення, засвоювати структуру логічного визначення (включаючи складання схем), будувати докази за аналогією, знаходити способи спростування тези, висувати ґрунтовну гіпотезу тощо.

Семикласники надають перевагу таким методам і формам навчання, які пов'язані з грою і безпосередньою практичною діяльністю. Навчання саме собою ще викликає інтерес. Оцінка здебільшого відіграє велику роль. Загальний настрій - добрий.

З дванадцяти-тринадцятирічного віку в учнів значного розвитку набуває вольова сфера, але вони не завжди можуть стримувати себе. Тому поряд із виявами наполегливості, бажанням довести справу до завершення в них бувають вибухи гніву, раптового нищення результатів своєї діяльності.

Прагнення до самостійності - одна з властивостей цього віку, яка в наступних класах значно збільшиться й переросте у справжню самостійність.

Рівень розвитку розумових й загально-навчальних умінь і навичок дає підставу твердити, що учні 7 класу цілком спроможні виконувати невеликі обсягом дослідження. Виходячи з розвиненості вольової сфери і прагнення до самостійності, можна передбачити, що робитимуть це вони з мінімальною допомогою вчителя. Зважаючи на специфіку сприймання й уваги учнів, притаманний цьому вікові романтизм, доцільно використовувати для дослідження джерел, що містять у собі яскравий, образний матеріал, який би навіть своєю формою викликав у них зацікавлення.

Урок — форма організації навчання, за якої заняття проводить учитель з групою учнів постійного складу, одного віку й рівня під­готовки впродовж певного часу й відповідно до розкладу. Виділяють такі типи уроків: урок засвоєння нових знань; урок формування вмінь і навичок; урок застосування знань, умінь і навичок; урок узагальнення і систематизації знань; урок перевірки, оцінювання та корекції знань, умінь і навичок; комбінований урок. Кожен із них можна провести за різними формами і це зробить урок нестандартним, викличе інтерес в учнів та сприяє їх оптимальному розвитку і вихованню.

Зокрема, Пометун пропонує, урок засвоєння нових знань провести у формі урока викладення матеріалу вчителем; уроку-екскурсії; кіно-урока; урок формування вмінь і навичок може бути представлений у різних формах, наприклад як лабораторні, практичні заняття, екскурсії, уроки ділових ігор; урок узагальнення і систематизації знань можна провести у формі презентації, прес-конференції, інтерв'ю, круглого столу.

Проаналізувавши досвід викладання теми, видно що різні вчені на різних етапах розвитку виділяли різні типи уроків. Уперше класифікацією уроків з історії радянські дидак­тики зайнялися наприкінці 30-х років XX ст. В. Бернадський у 1939 р. зробив спробу класифікувати уроки історії на основі домінуючого ме­тоду навчання. Він виділив такі типи уроку: шкільна лекція; урок-розповідь; урок аналізу історичного документа; урок з використанням художньої літератури; урок на основі допо­відей учнів; урок читання й аналі­зу творів основоположників марксизму; кіно-урок; урок, проведений за матеріалами екскурсії; повторювально-узагальнювальні уроки. М. Зінов'єв у 1952 розрізняв два типи уроку: вивчення нового матеріалу; повторення, а В. Карцов — чоти­ри типи: повідомлення нових знань; повторення й узагальнен­ня вивченого; перевірка знань; змішаний урок, що включає всі елементи навчання історії.

Проблема класифікації форм уроку не набула такої акту­альності, як класифікації типу уроку. В загальній дидактиці її досліджував М. Махмутов в історичній — О.Вагін. Кож­ний з них намагався запропону­вати більш-менш обґрунтовану класифікацію уроків за їх фор­мою, однак жодна так і не прижилася в повсякденній педа­гогічній практиці. У сучасній українській істо­ричній дидактиці проблема кла­сифікації типів уроків наразі не знайшла належного місця. За 15 років існування української школи та шкільної історичної ос­віти ми фактично не маємо фундаментальних досліджень у цій царині.

Незалежно від стажу практичної роботи вчитель випереджає кожний навчальний рік, півріччя, чверть і кожне заняття ретельною підготов­кою, що складається з декількох етапів: аналіз Державного стандарту, шкільних програм, вивчення підручників і поурочних посібників; розробка тематичного і поурочного планування; визначення місця уроку в темі чи розділі, його очікуваних результатів; аналіз пізнавальних можливостей класу; добір методичних прийомів і засобів навчання відповідно до очікуваних результатів уроку та вибір методичного варіанта уроку; складання конспекту чи розгорнутого плану уроку.

Для написання планів-конспектів були використані розробки уроків Л.Коретник, Т.А. Нестеренка, С. Письменна, О.Ковальчука. Розробляючи власні уроки, намагалися враховувати індивідуальні особливості учнів, їхній рівень підготовки. З метою підвищення інтересу до навчання та зацікавленості використовувала роботу з картками, колективну роботу з підручником, роботу з настінними картами, а також екскурсію.

Таким чином методику організації уроку історії в курсі «Історія України» 7 клас було повністю досліджено.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Андрєєва В. Типи уроків та їх структура. //Історія та правознавство. – 2006. - №26. – С. 39-44.

2. Баханов К.О. Методичний посібник з історії України 7кл.: Традиції та інновації в навчанні історії в школі. – К.: Генеза, 2001. – 296 с.

3. Вікова психологія / За ред. Г.С. Костюка . – К.: Рад. Школа, 1976. – 437 с.

4. Власов В. Яким має бути сучасний урок історії. (До всеукраїнського конкурсу «Вчитель року») // Історія в школах України.-2008. - №1.- С. 15-18.

5. Возростная и педагогическая психология : Учебник для студентов пед. ин-тов/ под. ред. А.В. Петровского. – 2-е узд., испр. и доп. – М.: Просвещение, 1979. – 288 с.

6. Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. - К. «Академія». – 2001. – 576 с.

7 .Грушевський М. Ілюстрована історія України. - К.: 1992. – 402 с.

8. Коляда І.А., Крилач А.І., Юренко С.П. Історія України: Підручник для 7кл.- К.:- Генеза, 1998.-198 с.

9. Коретник Л. Виникнення та розвиток Київської Русі / Я. Мудрий. Конспект уроку 7кл. // Історія та правознавство. – 2007. - №29. – С.10-11.

10. Лях Р., Темірова Н. Історія України: Підручник для 7кл.- К.:- Генеза, 2003.- 192 с.

11. Маркова А.К. Психология обучения подростка. – М.: Знание, 1975. – 186 с.

12. Мисан В. Сучасний урок історії: типологія, структура, характеристика, форми// Історія в школах України. – 2006. - №2. – С. 15-21.

13. Нестеренко Т.А. Подорож до Київської Русі 7кл. «Історія та правознавство». - 2009.- №5. С.20-23.

14. Полонська-Василенко Н. Історія України. - В 2 книгах. - Книга 1. – К.: 1992.- 422 с.

15. Пометун О. І., Фрейман Г.О. Методика навчання історії в школі. – К.: Генеза, 2005.-324 с.

16. Письменна С. Київська держава в період правління Ярослава Мудрого (1019-1054) 7кл. //Історія та правознавство. – 2005.- №31. – С. 20-22.

17. Сабуров А.С. Психология. Курс лекций. – К.: Лекс, 1996. – 208 с.

18. Субтельний Орест. Україна: Історія. -К.: 1993. – 420 с.

19.Фіцула М. М. Педагогіка: Навч. посіб. Вид. 2-ге, випр., доп. — К.: Академвидав, 2007. — 560 с. (Альма-матер).

20. Харківська Н.І. Усі уроки до курсу «Історія України». 7 клас. – Х.: Вид. група «Основа», 2007. – 272 с.

21. Ягупов В.В. Педагогіка: Навч. посібник. – К.: Либідь, 2002.-560 с.