4. Предмет правової статистики.

Предмет правової статистики - це кількісна сторона тих явищ і процесів, які відносяться до сфери діяльності правоохоронних органів і пов`язані із застосуванням норм права та реалізацією правової відповідальності у нерозривному зв`язку з їх якісною стороною в конкретних умовах простору і часу.

Особливістю предмету правової статистики є те, що вона характеризує лише ті правові явища, які розглядалися правоохоронними органами. Якщо ті чи інші явища з якихось причин не зареєстровані, то правова статистика їх не вивчає. Для встановлення рівня цих фактів необхідно проводити кримінологічні та соціологічні дослідження. В кримінології, наприклад, існує термін «латентна злочинність». Він характеризує ті злочини, які внаслідок дії різних причин і умов, не були зареєстровані, але фактично вчинені. Правова статистика про ці злочини не має ніякого уявлення.

Враховуючи ту обставину, що правова статистика досліджує не лише кількісно-якісні параметри правопорушень, але й детермінуючі їх фактори, варто зазначити, що певні відомості про такі явища містяться і в різних галузях соціальної статистики (наприклад, економічній, демографічній, медичній).

Таким чином, правова статистика – це кількісна сторона: по-перше, злочинів, осіб, які скоюють злочини, і потерпілих від злочинів, а також заходів контролю за злочинністю; по-друге, цивільних спорів і правопорушень, що стали предметом розгляду в суді, арбітражі чи нотаріаті; по-третє, адміністративних правопорушень і заходів щодо їх попередження.

Для характеристики предмету правової статистики треба детальніше розглянути її галузі. Кожна галузь правової статистики – кримінально-правова, цивільно-правова, адміністративно-правова –поділяється на кілька видів у залежності від основних стадій кримінального, цивільного і адміністративного процесів.

Відомо, що кримінальна справа проходить низку процесуальних стадій. Ці стадії дістають відображення у показниках кримінально-правової статистики. При цьому від стадії до стадії відбувається процес «стискання» обсягу реєстрованих нею показників, обумовлений як соціально-правовою природою злочинності, так і процесуальною діяльністю органів кримінальної юстиції. За цією ознакою кримінально-правова статистика поділяється на:

а) статистику попереднього розслідування, яка охоплює діяльність органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури. Вона включає, по-перше, облік і реєстрацію злочинів, кримінальних справ, матеріалів про злочини, вирішених у відповідності з криміналь-но-пррцесуальним законодавством, а також осіб, які скоїли злочини, і потерпілих від злочинів; і, по-друге, облік заходів щодо розслідування злочинів, терміни розслідування, суми відшкодованої шкоди, профілактичну роботу тощо;

б) статистику кримінального судочинства, яка відображає роботу судів усіх інстанцій щодо відправлення правосуддя. Тут здійснюється облік як кількісних (число кримінальних справ, що надійшли до судів, їх рух, кількість засуджених і виправданих осіб тощо), так і якісних показників (терміни розгляду кримінальних справ, направлення їх на додаткове розслідування, призначені судом види і розміри покарання і т. п.);

в) статистику виконання судових вироків, що відображає діяльність установ кримінально-виконавчої системи по реалізації призначених судами покарань.

Другим, елементом правової статистики є цивільно-правова статистика. Її основна мета – облік цивільно-правових спорів, що знаходяться на розгляді судів загальної юрисдикції та арбітражних судів, а також облік результатів їх діяльності. До неї відноситься облік і таких цивільних правовідносин, які, не будучи пов'язані з правопорушеннями і не являючись предметом цивільного спору, засвідчуються в адміністративному, нотаріальному порядку або в порядку безспірного судового провадження (наприклад, видача нотаріусом свідоцтва на право спадщини).

Цивільно-правова статистика поділяється на:

1) статистику цивільного судочинства, що відображає роботу судів усіх інстанцій щодо розгляду цивільних спорів. Вона включає облік основних процесуальних дій суду: терміни розгляду, винесені рішення, розгляд справ у касаційній і наглядовій інстанціях. Сюди ж відноситься облік діяльності прокуратури за наглядом законності при вирішенні цивільних справ, а також роботи арбітражних судів і нотаріату;

2) статистику виконання судових рішень, що висвітлює діяльність судових виконавців щодо виконання рішень судів з цивільних справ.

Аналогічні розділи має й адміністративно-правова статистика.

Правова статистика у відповідності з вказаними вище видами співвідноситься з оперативними потребами органів, що здійснюють кримінально-правовий, адміністративно-правовий або цивільно-правовий захист прав і інтересів громадян, суспільства і держави. Тому на практиці доводиться мати справу зі статистикою міліції, податкової міліції, прокуратури, в тому числі військової, служби безпеки, митної служби, судів, державного і відомчого арбітражу, нотаріату, установ виконання покарань.

В останні роки у вигляді самостійної підгалузі виділяється кримінологічна статистика, яка тісно пов'язана з кримінально-правовою і розглядається як частина кримінології, що вивчає кількісні характеристики злочинності, її причини, особу злочинця і профілактичну діяльність. Вказані характеристики перебувають як у межах, так і поза межами кримінально-правової статистики, особливо такі, як латентна злочинність, причинна обумовленість злочинності і окремих злочинів, процес формування особи злочинця і мотивації злочинної поведінки, діяльність суб'єктів профілактики, які не відносяться до правоохоронних органів.

Отже, предметом правової статистики є кількісна сторона (у нерозривному зв'язку з якісними характеристиками) тих правових явищ, які входять у сферу діяльності правоохоронних органів, і сама їх діяльність.