Тема 11. Облік на позабалансових рахунках

1. Функціональне призначення позабалансових рахунків.

2. Особливості обліку на позабалансових рахунках:

   0. 2.1. Орендовані необоротні активи;

   1. 2.2 Активи на відповідальному зберіганні;

   2. 2.3 Контрактні зобов’язання;

   3. 2.4 Непередбачені активи та зобов’язання;

   4. 2.5 Гарантії та забезпечення надані;

   5. 2.6 Гарантії та забезпечення отримані;

   6. 2.7 Списані активи;

   7. 2.8 Бланки суворого обліку;

   8. 2.9 Амортизаційні відрахування.

11.1. Функціональне призначення позабалансових рахунків

Позабалансові рахунки призначені для відображення даних, які є доповненням до тих, що обліковуються на рахунках класів 1-9, або використовують у тих випадках, коли активи чи зобов’язання не можуть бути включені у валюту балансу. Наприклад, списана дебіторська заборгованість чи невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей обліковувались у системі кореспонденції рахунків класів 3 і 7, однак через низку причин, обумовлених у нормативних актах, з валюти балансу виключаються.

Проте це не означає, що облік таких активів відразу припиняється, бо в майбутньому може статися, що майновий стан дебітора змінився, а тому його заборгованість відновлюється і відображується за відповідними субрахунками класів 3 і 7.

Натомість окремі активи не можуть бути включені у валюту балансу, оскільки вони не належать підприємству, хоч і використовуються ним у своїй діяльності. Йдеться про орендовані необоротні активи за договорами операційної оренди. Оскільки право власності на них належить іншим власникам, то відобразити їх на рахунку 10 “Основні засоби” підприємство не може, оскільки це зумовило б утворення тут фіктивного капіталу.

Водночас необхідність контролю за збереженням цих активів потребує здійснення їх обліку так само, як і власних, що й зумовлює застосування відповідного позабалансового рахунку, методика ведення якого мало чим відрізняється від тієї, яку використовують для обліку на рахунку 10 “Основні засоби”. Винятком є відсутність подвійного запису операцій, адже на позабалансових рахунках їх відображують простим (уніграфічним) способом, тоді як на рахунках класу 1-9 застосовують диграфічну систему.

Отже, функціональне призначення позабалансових рахунків у системі фінансового обліку полягає в забезпеченні додержання його контрольної функції незалежно від того, кому належать відповідні активи. Водночас дані, сформовані в результаті відображення операцій на позабалансових рахунках, забезпечують посилення інформаційної функції фінансового обліку, зокрема щодо розкриття інформації у Примітках до річної фінансової звітності (ф. № 5). Інколи саме дані позабалансових рахунків є єдиним систематизованим джерелом для складання цієї форми звітності за окремими статями, як-от: про активи на відповідальному зберіганні, списано у звітному році безнадійної дебіторської заборгованості чи навіть нововведенного розділу ХІІІ “Амортизаційні відрахування”, що зумовило доповнення Плану рахунків бухгалтерського обліку позабалансовим рахунком 09 однойменної назви.

Варто підкреслити, що на позабалансових рахунках відображують дані, які доповнюють сформовані за рахунками класів 1-9, причому не тільки за активами, що не належать підприємству, як це вважають окремі автори. Так, бланки суворого обліку, звичайно, належать підприємству. Однак їх обліковують на однойменному позабалансовому рахунку 08, хоч для цього використовують субрахунок 209 “Інші матеріали”. Аналогічно обліковується сума невідшкодованих нестач і втрат від псування цінностей одночасно на субрахунку 375 “Розрахунки за відшкодовуванням завданих збитків” та позабалансовому рахунку 07 “Списані активи” субрахунок 072 “Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей”.