1. Емоціями - називаються переживання людиною свого відношення.

Почуття – це вищий продукт розвитку емоцій людини.

Емоції і почуття здійснюють певні функції:

відображально – оцінна – суть якої полягає в тому, що емоція – це відображення мозком людини якоїсь активної потреби, її якості, ймовірності її задоволення, а мозок оцінює її на основі генетичного і раніше придбаного індивідуального досвіду;

перемикаюча – виявляється як у сфері вроджених форм поведінки, так і при здійсненні умовно – рефлекторної діяльності, яскраво виявляється в процесі конкуренції мотивів, при визначені домінуючої потреби;

компенсаторна – це перехід до інших форм поведінки, до принципів оцінки зовнішніх сигналів і реагування на них.

сигнальна – супровід виразними рухами: мімічними (рухи м’язів обличчя), пантомімічними (рухи м’язів тіла, жести), зміни голосу, вегетативними змінами (потовиділення, почервоніння чи ушкодження шкіри) емоцій і почуттів.

регулятивна – регулятивні механізми емоцій знімають надлишок емоційного збудження

Розрізняють емоції: прості і складні, стенічні і астенічні, позитивні і негативні.

Прості емоції – переживання задоволення від їжі, бадьорості, втоми, болю. Складні емоції характерна ознака яких полягає в тому, що вони виникають в результаті усвідомлення об’єкти, що викликав їх, розуміння їхнього значення

Позитивні та негативні емоції, в яких виявляється їх полярність „радість – горе”, „любов – ненависть”, „симпатія – антипатія” і т. і.

Стенічні та астенічні, перші з яких посилюють активність людини, спонукають її до діяльності, а другі – пригнічують людину, зменшують її активність.

За змістом вищі почуття поділяють на моральні, естетичні, практичні та інтелектуальні.

Моральні почуття – це почуття, в яких виявляється стійке ставлення людини до суспільних подій, до інших людей, до самої себе.

Естетичні почуття – це почуття красоти при сприйманні творів мистецтва, явищ природи.

Інтелектуальні почуття пов’язані зі ставленням особистості до пізнавальної діяльності. Вони виявляються в допитливості, чутті нового, здивуванні, упевненості або сумніві.

Практичні почуття – це переживання людиною свого ставлення до діяльності, яке виявляється у захопленні, у задоволенні діяльністю, творчому підході, радості від успіхів або у незадоволенні, байдужому ставленні до діяльності.

9варіант

1. Діяльність це специфічний вид активності людини, який спрямований на пізнання оточуючого світу, включаючи саму людину і умови її існування.

Стимул – це зовнішнє спонукання до діяльності. Основними засобами стимулювання діяльності виступають: навіювання, переконання, зараження, наслідування, нагорода, покарання, підкріплення.

Навіювання – це стимулювання діяльності за допомогою впливу на психіку людини, розраховане на знижену критичність сприйняття і пов’язане з відсутністю цілеспрямованого його розуміння.

Переконання – це вплив на свідомість особистості, є основним стимулом, який спонукає людину до діяльності.

Зараження – процес передачі емоційного стану від одного індивіда до іншого.

Наслідування пов’язане з впливом на діяльність певного зразка, приклада.

Нагорода пов’язана із суспільним визнанням відношення людини до діяльності і самих дій.

Покарання породжує потребу змінити свою поведінку, відношення до діяльності, але не повинно причиняти людині ні морального приниження, ні фізичного страждання.

Підкріплення пов’язане з безумовними подразниками, які викликають значиму реакцію за принципом відпрацювання умовного рефлексу.