4. Фінансовий контроль на місцевому рівні

Фінансовий контроль є обов’язковим елементом управління місцевими фінансами та дієвим інструментом, що дає змогу на належному рівні підтримувати фінансову дисципліну.

Фінансовий контроль на місцевому рівні – це діяльність суб’єктів контролю, спрямована на попередження та своєчасне виявлення фактів незаконних і неефективних дій у сфері місцевих фінансів; передбачає оперативне втілення управлінських заходів щодо виправлення виявлених недоліків, компенсацію заподіяної шкоди та застосування санкцій до винних осіб.

Об’єктами фінансового контролю на місцевому рівні є:

• місцеві бюджети;

• цільові фонди місцевого самоврядування;

• місцеві запозичення;

• комунальне майно та земля, а також

• фінансова діяльність учасників бюджетного процесу на місцевому рівні та підприємств комунальної власності.

Завданнями фінансового контролю на місцевому рівні є:

• безумовне дотримання вимог чинного законодавства при ухваленні фінансових рішень органами місцевого самоврядування;

• виявлення можливих резервів розширення ресурсної бази місцевого самоврядування;

• забезпечення економного та ефективного використання матеріальних ресурсів відповідно до рішень, ухвалених представницькими органами місцевого самоврядування;

• попередження і виявлення фактів використання фінансових ресурсів із порушенням встановлених правил;

• забезпечення достовірності інформації про фінансову діяльність органів місцевого самоврядування.

Реалізувати завдання, які стоять перед фінансовим контролем на місцевому рівні, можливо за умови дотримання під час його побудови певних принципів (табл. 10).

Контроль має охоплювати всі етапи руху фінансових потоків. Залежно від часу проведення фінансовий контроль на місцевому рівні поділяється на:

попередній – проводиться до моменту здійснення фінансових операцій, під час яких допускаються або можуть бути допущені порушення. Важливість попереднього фінансового контролю полягає в тому, що він покликаний перш за все запобігти порушенням у формуванні та використанні фінансових ресурсів місцевого самоврядування. Так попередній контроль представницьких органів влади застосовується під час розгляду проекту місцевого бюджету;

Таблиця 10.

Принципи фінансового контролю на місцевому рівні

Назва принципу	Зміст принципу
Професійність	проведення контрольних заходів передбачає застосування специфічних прийомів і методів, які вимагають ґрунтовних знань і навиків від професійно підготовлених спеціалістів
Відповідальність перед громадою	у разі виявлення порушень у фінансовій сфері органи місцевого самоврядування несуть політичну, моральну, адміністративну чи кримінальну відповідальність
Незалежність органів контролю	органи фінансового контролю на місцевому рівні у своїй діяльності не повинні залежати від рішень органів, які підлягають контролю
Безперервність	контрольні заходи повинні здійснюватися постійно та безперервно
Повнота	фінансовим контролем повинна бути охоплена вся діяльність у сфері місцевих фінансів
Поєднання зовнішнього та внутрішнього контролю	Фінансовий контроль повинен здійснюватися не тільки суб’єктами зовнішнього контролю, а й підрозділами самої організації
Підзвітність	Органи фінансового контролю повинні бути підзвітні у своїй діяльності перед суспільством, органами представницької та виконавчої влади, а також перед органами вищого державного фінансового контролю
Результативність	фінансовий контроль є складовою системи управління місцевими фінансами, тому повинен сприяти її поліпшенню. Витрати на забезпечення контролю не повинні перевищувати ефект, отриманий за результатами здійсненого контролю
Поєднання попереднього та наступного контролю	для досягнення високої ефективності фінансового контролю, він повинен здійснюватися як перед проведенням фінансової операції, так і після неї
Публічність і прозорість	діяльність органів контролю повинна бути відкритою для суспільства. Результати контрольних заходів мають своєчасно оприлюднюватися

поточний – здійснюється під час проведення фінансових операцій та є складовою системи оперативного фінансового управління. Ефективність поточного контролю підвищується, якщо його здійснювати на більш ранніх етапах – ще під час виникнення зобов’язань місцевого самоврядування, коли відбувається укладання угод, розміщення замовлень;

наступний (заключний) – здійснюється після проведення фінансових операцій і передбачає більш поглиблене дослідження фінансової діяльності об’єктів контролю. Основним призначенням наступного контролю є виявлення відхилень, упущених під час здійснення попереднього та поточного контролю. Може також проводитися для підтвердження фінансової звітності, виявлення фактів незаконного та неефективного використання матеріальних ресурсів на місцевому рівні. Для цього передбачається детальне вивчення документальних і фактичних даних, порівняння їх із плановими фінансовими показниками. Наступний контроль місцеві ради здійснюють на етапі виконання бюджету та розгляду звіту про його виконання.

Певна роль у системі фінансового контролю відводиться відомчому контролю, який здійснюється контрольно-ревізійними службами міністерств і відомств в установах, підприємствах та організаціях, які їм підпорядковані, і спрямовується на попередження та виявлення фактів відхилення у використанні фінансових і матеріальних ресурсів від встановлених правил.

Результативність фінансового контролю на місцевому рівні в цілому залежить як від ефективності кожного з видів контролю, так і від оптимального розмежування сфер їх застосування.

Важливим інструментом місцевого самоврядування, що сприяє вирішенню завдань ефективного використання суспільних коштів, поліпшення діяльності установ, організацій комунальної власності тощо, є система внутрішнього контролю. Внутрішній контроль – це інструмент управління, що дає змогу керівництву перевірити стан виконання покладених на нього завдань.

Система внутрішнього контролю на місцевому рівні має сприяти:

- досягненню належного рівня економії, ефективності та результативності в діяльності органу відповідно до поставлених завдань;

- складанню достовірної фінансової, статистичної й управлінської звітності;

- дотриманню встановлених законодавством і керівництвом норм і правил;

- належному захисту активів від втрат.

Функціонування фінансової системи країни в умовах демократії передбачає наявність громадського контролю, який здійснюється громадянами країни та їх об’єднаннями і спрямовується на попередження та виявлення фактів неврахування інтересів громади в управлінні місцевими фінансами. Суб’єктами цього контролю можуть бути самі громадяни, політичні партії, громадські організації, професійні спілки та інші громадські об’єднання.

За суб’єктами контролю:

контроль органів державного управління (Міністерство фінансів України, Рахункова палата, Державна податкова адміністрація, Державна контрольно-ревізійна служба, місцеві державні ад­міністрації);

контроль органів влади АРК і місцевого самоврядування (Вер­ховна Рада та місцеві ради, Рахункова палата Верховної Ради АРК, Міністерство фінансів АРК, фінансові органи місцевих рад, виконавчі органи місцевого самоврядування);

• відомчий контроль (контрольно-ревізійні підрозділи міністерств, відомств, державних комітетів);

контроль фінансово-кредитних органів (комерційні банки); внутрішньогосподарський фінансовий контроль (керівники під­приємств, установ, організацій комунальної власності); громадський фінансовий контроль (громадяни, політичні партії, громадські організації, професійні спілки);

• аудиторський фінансовий контроль (аудиторські фірми).