(Курс) методичні рекомендації (завдання)

Для самостійної роботи студентів

Тема 1. Основи військового законодавства. Заняття 2. Порядок проведення дізнання та службового розслідування в Збройних силах України

Розглянуто і схвалено

на засіданні кафедри

"_____"__________ 2010 року Протокол №_____

м Одеса.

НАВЧАЛЬНА МЕТА:

1. Поглибити теоретичні знання щодо основ військового законодавства та засвоїти основні положення з порядку проведення дізнання та службового розслідування в Збройних Силах України.

Час: 1 година.

Місце проведення: клас самостійної підготовки.

Метод: самостійна робота.

І. Навчальні питання

1.Порядок проведення дізнання та розслідування в Збройних Силах України.

ІІ. Література

а) обов’язкова

1. Закон України " Про військовий обов’язок і військову службу" (зі змінами від 05.03.2009 року).

2. Указ Президента України № 1153 " Про положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України " (від 10 грудня 2008 року). Статті 141-143 " Особливості проходження військової служби військовослужбовцями, яким призначено кримінальне покарання".

3.Наказ Міністра оборони України №82 від 3.03.2004 року " Інструкція про проведення службового розслідування у Збройних Силах України".

б) додаткова

1. Статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України статті 23-28.

1.Підручник Основи законодавства України) – Нова книга, 2002 р.(стор. 400 - 421)

ІІІ. Методичні вказівки на самостійну роботу

Вивчити:

1.Главу ІХ " відповідальність за порушення законодавства про військовий обов’язок і військову службу" Закону України про військовий обов’язок і військову службу.

2. Статті 141- 143 – Указ Президента України № 1153.

3. Порядок проведення службового розслідування. Предмет службового розслідування. Оформлення результатів розслідування. Прийняття рішення за результатами розслідування. Загальні поняття про дізнання.

Старший викладач кафедри

Військово-спеціальної підготовки

Службовець ЗС України В.В.Шурінов

ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ДІЗНАННЯ ТА РОЗСЛІДУВАННЯ

В ЗБРОЙНИХ СИЛАХ УКРАЇНИ

Дізнання – це форма попереднього розслідування кримінальних справ, яка передує досудовому слідству. Воно відрізняється від останнього за суб’єктами і строками провадження, але здійснюється в таких самих процесуальних формах.

Дізнання в Збройних Силах України є одним з способів боротьби із злочинністю, зміцнення військової дисципліни, виховання підлеглих в дусі точного і неухильного виконання законів, військової присяги, статутів і наказів начальників. Орган дізнання при проведенні розслідування злочинів одержує можливість швидко й оперативно виявляти причини та умови, які сприяли здійсненню злочинів у військових частинах і термінового вживання заходів по їх ліквідації і не повторенню в майбутньому

Завдання дізнання. Дізнання в Збройних Силах України є складовою частиною кримінального судочинства. Завданням кримінального судочинства є швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних і забезпечення правильного застосування закону з тим, щоб кожний, хто скоїв злочин, отримав справедливе покарання і жодний невинний не був притягнутий до кримінальної відповідальності й осуджений. Дізнання має також своїм завданням сприяння зміцненню законності, попередження і викорінення злочинності в ЗС України.

На підрозділи дізнання Військової служби правопорядку у Збройних Силах України покладаються обов’язки по встановленню:

• події злочину ( час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину );

• винності обвинуваченого у вчинені злочину;

• обставин, що впливають на ступінь і характер відповідальності обвинуваченого;

• характеру і розміру шкоди, завданої злочином, а також розмір витрат закладу охорони здоров’я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння.

За наявності ознак злочину, що не є тяжким, підрозділ дізнання військової служби правопорядку у Збройних Силах України порушує кримінальну справу і, керуючись вимогами чинного кримінально-процесуального законодавства, проводить слідчі дії щодо встановлення особи, яка його вчинила.

Отримавши повідомлення про скоєний злочин, цей орган дізнання повинен у той же день порушити кримінальну справу, про що виноситься постанова. У постанові мають бути вказані час, місце, ким вона складена, привід і підстави порушення справи, стаття кримінального кодексу, за ознаками якої вона порушується і кому доручено проведення розслідування в даній кримінальній справі.

Про виявлений злочин і початок дізнання орган дізнання негайно повідомляє військового прокурора, який здійснює нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів застосуванням законів у цій військовій частині.

У разі порушення органом дізнання справи про тяжкий злочин, цей орган зобов’язаний передати справу військовому прокурору після виконання невідкладних слідчих дій не пізніше 10 діб, і після того виконувати оперативно-розшукові дії, а також і слідчі та розшукові дії за окремим дорученням слідчого або військового прокурора.

Організація та провадження розслідувань у Збройних силах України.

Розслідування дозволяє командирам всебічно і об’єктивно з’ясувати обставини і причини проступків та подій.

Види розслідувань: а) досудове (попереднє); б) дізнання; в) службове розслідування; г) розслідування по факту заподіяння матеріальної шкоди; д) розслідування нещасних випадків, які сталися з військовослужбовцями та працівниками ЗСУ; є) службове розслідування стосовно державних службовців.

Розслідування – це діяльність командира і призначених ним осіб з метою встановлення фактичних обставин правопорушень, скоєних військовослужбовцями, працівниками ЗСУ, а також подій і фактів, які належить з’ясувати для прийняття на основі зібраних доказів законних і обґрунтованих рішень.

Принципи проведення розслідування: а) законність; б) правочинність осіб, які здійснюють розслідування; в) об’єктивність; г) оперативність; д) забезпечення прав на захист; є) участь громадськості.

Приводи призначення службового розслідування: а) рапорти, доповіді, донесення підлеглих службових осіб; б) розпорядження командирів; в) пропозиції компетентних органів, службових осіб, комісій; г) заяви осіб, які вчинили правопорушення; д) скарги, заяви і листи військовослужбовців і інших громадян, а також службових осіб; є) виявлення правопорушень безпосередньо командиром; ж) повідомлення в засобах масової інформації.

Підстави для обов’язкового призначення розслідування: а) при виявлені матеріальної шкоди; б) при необхідності видати інспекторське посвідчення на списання суми шкоди, завданої державі втратами матеріальних і грошових коштів, коли сума шкоди не може бути відновлена за рахунок винних осіб, або через відсутність таких; в) якщо при проведенні у військовій частині документальної ревізії в акті за її результатами буде запропоновано проведення розслідування щодо виявлених порушень; г) якщо при складанні акта прийняття та здавання справ службовими особами, які відають військовим господарством, до акта будуть надані письмові заперечення з окремих його статей; д) за кожним випадком незаконного використання машин військового призначення або витрати моторесурсів; є) при втраті документів суворої звітності та інших службових документів; ж) в разі розголошення відомостей, які становлять державну таємницю, а також втрати документів таємного характеру; з) при нещасних випадках з працівниками ЗСУ; і) при скоєні правопорушення військовослужбовцями, які не проходять службу у військовій частині даного гарнізону.

Моментом призначення розслідування вважається прийняття рішення командиром про його проведення, яке відображене в письмовому наказі, усному розпорядженні, резолюції на відповідному рапорті тощо.

Службове розслідування здійснюють з метою виявлення винних осіб, а також причин та умов, що спричинили правопорушення. Воно призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, і може бути проведено особисто командиром, доручено офіцеру чи прапорщику, а в разі вчинення правопорушення солдатом чи сержантом – також сержантові. Яких-небудь обмежень у цьому відношенні не існує, за винятком одного: здійснювати службове розслідування заборонено особам, які є підлеглими військовослужбовця, чиє правопорушення підлягає розслідуванню, а також особам, які є співучасниками правопорушення або зацікавлені в наслідках розслідування. Підстави для обов'язкового призначення розслідування:

• При виявленні матеріальної шкоди, заподіяної державі військовослужбовцями і призваними на збори військовозобов'язаними, якщо вони спричинили її при виконанні службових обов'язків. У такому разі розслідування провадиться з метою встановлення причин виникнення шкоди, її розміру та винних осіб.

• При необхідності видати інспекторське посвідчення на списання суми шкоди, завданої державі втратами матеріальних і грошових коштів, коли сума шкоди не може бути відновлена за рахунок винних осіб або через відсутність таких.

• Якщо при проведенні у військовій частині документальної ревізії в акті за її результатами буде запропоновано проведення розслідування щодо виявлених порушень;

• Якщо при складанні акта про прийняття та здавання справ службовими особа­ми, які відають військовим господарством, до акта будуть надані письмові за­перечення з окремих його статей. У такому разі старший начальник при зат­вердженні акта про прийняття та здавання справ і посади зобов'язаний розгля­нути заперечення. При необхідності розпорядженням командира військової частини (з'єднання) призначається розслідування.

• За кожним випадком незаконного використання машин військового призна­чення або витрати моторесурсів. Якщо незаконне використання машин військо­вого призначення або перевитрата моторесурсів допущена за розпорядженням командира (начальника), то розслідування проводиться старшим командиром (начальником).

• При втраті документів суворої звітності та інших службових документів;

• В разі розголошення відомостей, які становлять державну таємницю, а також втрати документів таємного характеру.

• При нещасних випадках з працівниками Збройних Сил України у військовий частинах, установах, військово-навчальних закладах, на підприємствах і і організаціях Збройних Сил України, підприємствах Міністерства оборони Ук­раїни, а також тих, які стались у побуті, під час прямування на роботу і з роботі і призвели до тимчасової втрати працездатності.

• В разі скоєння дій.

• При скоєнні правопорушення військовослужбовцями, які не проходять служ­бу у військовій частині даного гарнізону.

Розслідування може призначатися на розсуд командира (начальника), який вважає, що для прийняття обґрунтованого рішення і зміцнення дисципліни і поряд­ку необхідно його провести.

Місце командира в розслідуванні характеризується широтою його повноважень.

Він призначає розслідування, здійснює загальне керівництво його проведен­ням, приймає рішення за результатами розслідування.

Моментом призначення розслідування вважається прийняття рішення коман­диром про його проведення, яке відображене в письмовому наказі, усному розпо­рядженні, резолюції на відповідному рапорті тощо. Кому доручається проведення розслідування, і в який термін мають бути представлені його матеріали, вказується в наказі або резолюції командира.

Тим самим на військовослужбовця чи службову особу покладаються спеці­альні обов'язки і йому надається право чинити від імені командира дії, спрямовані на з'ясування всіх обставин справи.

Особливості проведення службового розслідування в разі порушення військової дисципліни.

Службове розслідування здійснюють з метою виявлення винних осіб, а також причин та умов, що спричинили правопорушення. Воно призначається письмовим наказом командира (начальника), який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, і може бути проведене особисто командиром (на­чальником), доручено офіцерові чи прапорщикові (мічманові), а в разі вчинення правопорушення солдатом (матросом) чи сержантом (старшиною) - також сер­жантові (старшині). Яких-небудь обмежень у цьому відношенні не існує, за винят­ком одного: здійснювати службове розслідування заборонено особам, які є підлег­лими військовослужбовця, чиє правопорушення підлягає розслідуванню, а також особам, які є співучасниками правопорушення або зацікавленими в наслідках розслідування. Розслідування провадять за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення. Даний вид розслідування не може тривати більш ніж 5 діб, починаючи з дня його призначення командиром.

Основний обов'язок особи, призначеної для проведення розслідування - вста­новити всі фактичні обставини, винність (відсутність вини) особи (осіб), чиї дії розслідуються, а також причини й умови, які спричинили порушення дисципліни і порядку.

Ознайомившись з матеріалами справи і законодавством, слід продумати по­слідовність і характер дій, а за потреби скласти план проведення розслідування. В плані зазначаються основні питання, які треба з'ясувати, а також докази, які необ­хідно встановити по справі, способи і строки їх збору.

На початку службового розслідування військовослужбовцеві пояснюють, у яких порушеннях його звинувачують, а сам він складає пояснювальну записку на ім'я командира (начальника). Під час розслідування особа, яка призначена для його проведення, встановлює: чи справді мало місце правопорушення, де, коли, за яких обставин і з якою метою його було вчинено; наявність вини в діях (без­діяльності) конкретних осіб та ступінь провини кожного у випадку вчинення його кількома особами; які наслідки порушення, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність винної особи; причини й умови, що спричинили правопо­рушення.

При проведенні службового розслідування неприпустимо оформлювати пока­зання осіб, що опитують, як свідків, а також попереджати про кримінальну відповідальність за відмову від дачі показань. Також треба пам'ятати, що забороняється. отримувати пояснення від осіб, які знаходяться в стані сп'яніння.

Завершують службове розслідування письмовою доповіддю командиру (начальнику) про всі встановлені обставини вчинення правопорушення та пропозиції для прийняття рішення.

В доповіді дається короткий аналіз доказів, робляться висновки і пропозиції. Вона може складатися з трьох частин: вступної, описувальної і резолютивної.

У вступній частині вказується, хто і на якій підставі, де, коли і з якого приводу провадив розслідування.

В описувальній частині викладаються обставини, які були встановлені в ході його проведення; яке порушення мало місце в даному випадку, ким, де, коли, в який спосіб і з якою метою воно скоєне, навмисно чи через необережність, якщо треба відобразити ступінь вини кожного порушника. Вказується на причинний зв'язок між діями (бездіяльністю) порушника і шкідливими наслідками, які настали; також викладається аналіз причин правопорушення і обставин, які спричинили його скоєння, вказується на докази, за допомогою яких встановлені фактичні дані.

Резолютивна частина доповіді має містити висновок про те, хто конкретно і саме в чому винен, вимоги якого нормативно-правового акта порушені. Тут може бути відображена думка особи, яка провадила розслідування, щодо заходів, які необхідно здійснити з метою запобігання правопорушень в подальшому.

Вся доповідь має бути витримана в службово-діловому стилі і підписана особою, яка провадила службове розслідування.

До письмової доповіді як докази можуть бути додані оригінал або їх копії. Речові докази (предмети) до справи залучатися не можуть.

Трапляються випадки, коли повністю встановити об'єктивну істину неможливо.

В такому разі командиру слід приймати рішення залежно від конкретних обставин правопорушення. Однак треба мати на увазі, що за відсутністю доказів, що підтверджують винність особи, командир не має права притягати її до відповідальності.

Права командира при розгляді матеріалів службового розслідування:

направити матеріали розслідування зі своїми пропозиціями старшому командиру (начальнику);

• повернути матеріали для додаткового розслідування з метою встановлення чи інших обставин, які мають значення для правильного вирішення справи і які залишились нез'ясованими; -передати матеріали на розгляд зборів офіцерів;

• припинити службове розслідування за наявності підстав вважати, що дії (без­діяльність) осіб були правомірні;

• окрім цього, на підставі розглянутих матеріалів командир може прийняти рішен­ня про притягнення до відповідальності інших винних осіб, які були виявлені в ході розслідування

Дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж через 10 діб, по­чинаючи з дня закінчення службового розслідування.

На працівників Збройних Сил України можуть накладатись дисциплінарні стяг­нення відповідно до Кодексу законів про працю України.

До державних службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених Ко­дексом законів про працю України, можуть застосовуватись стягнення, передба­чені ст. 14 Закону України "Про державну службу".

Особливості проведення розслідування при заподіянні державі матері­альної шкоди.

Притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності не звільняє його від обов'язку нести матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну державі. Матеріальна відповідальність військовослужбовців настає за певних умов:

• Якщо заподіяну пряму дійсну шкоду;

• Якщо встановлено наявність причинного зв’язку між майновою шкодою і протиправною поведінкою особи, тобто якщо встановлено, що саме ці дії або бездіяльність військовослужбовця стали причиною шкоди;

• Якщо шкоду заподіяно протиправною поведінкою, тобто такою, яка суперечить вимогам закону;

• Якщо встановлено вину військовослужбовця, тобто шкода заподіяна ним навмисно чи через необережність.

Для того, щоб покласти на військовослужбовця чи призваного на збори військовозобов'язаного зобов'язання відшкодувати шкоду, необхідна наявність усіх перелічених умов. Відсутність хоча б однієї з них звільняє військовослужбовця від матеріальної відповідальності. Для проведення розслідування за фактом заподіяння шкоди військовому майну необхідна наявність двох підстав: фактичної та юридичної. Фактичною підставою є вчинення військовослужбовцем діяння, яке містить ознаки військового майнового правопорушення, юридичною підставою - наказ командира (начальника) військової частини про його проведення. Тільки наказ зобов'язує посадову особу приступити до проведення розслідування за фактом заподіяння шкоди та завершити його в строк протягом одного місяця з дня виявлення шкоди. Наказ повинен бути виданий командиром (начальником) військової частини у 3-денний термін з дня виявлення шкоди.

Розслідування призначається письмовим розпорядженням командира (начальника) військової частини, який має право прийняти рішення про притягнення військовослужбовця і призваного на збори військовозобов'язаного до матеріальної відповідальності.

Забороняється доручати розслідування службовій особі, яка є підлеглою або безпосереднім начальником військовослужбовця чи військовозобов'язаного, призваного на збори, дії яких необхідно розслідувати, а також посадовим особам які є співучасниками заподіяння шкоди або зацікавлені в результатах розслідування.

Практично виявлення конкретних винуватців заподіяної шкоди треба починати з визначення належності (правового становища) матеріальних і грошових коштів, про нестачу, псування, привласнення, крадіжку чи неправильне використання яких йдеться. Це дозволяє відразу виявити конкретну особу, відповідальну за збереження і правильне використання матеріальних цінностей.

Для цього треба звернутись до того нормативно-правового акта (військового статуту, настанови, наказу, положення), у якому вказано: кому і з якою метою передається військове майно або грошові кошти; в якому порядку, на який термін, а також які повноваження покладаються на осіб щодо переданого їм майна (коштів); як вони повинні поводитися з цим майном (експлуатувати, зберігати, користуватись) або з якою метою і як витрачати матеріальні і грошові кошти. Визначивши приналежність матеріальних або грошових коштів, обов'язково потрібно встановити факт і момент закріплення їх за конкретним військовослужбовцем, а в разі потреби - і правильність оформлення цього закріплення.

При проведенні безпосередньо розслідування призначена для цього особа повинна керуватися Положенням про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, що затверджене постановою Верховної Ради України від 23.06. 1995 р. № 243. Відповідно до цього Положення у ході проведення службового розслідування мають бути встановлені певні факти.

Факти, що підлягають встановленню під час проведення розслідування:

• в чому полягає матеріальна шкода та яка її вартісна оцінка;за якими конкретно неправомірними діями військовослужбовця або призваного на збори військовозобов'язаного заподіяно шкоду;

• вимоги яких законів, військових статутів, порадників, інструкцій та інших нор­мативно-правових актів при цьому були порушені;

• навмисно чи через необережність та з якою метою заподіяно шкоду;

• чи заподіяно шкоду винною особою під час виконання службових обов'язків;

• ступінь вини кожного у разі заподіяння шкоди кількома особами;

• умови та причини, що сприяли заподіянню шкоди, та її наслідки.

Якщо буде встановлено, що шкода спричинена дією (бездіяльністю), яка містить в собі ознаки злочину, тоді за матеріалами розслідування порушується криміналь­на справа.

Слід пам'ятати, що матеріальна відповідальність не настає у випадках, коли завдана шкода виникла внаслідок обставин, що виключають, згідно з чинним за­конодавством, відповідальність особи.

Обставини, що виключають матеріальну відповідальність:

- наслідки дії непереборної сили;

- невстановлення винної особи;

- смерть винної особи;

- коли шкоду заподіяно внаслідок виконання наказу старшого начальника, або виправданого в конкретних умовах службового ризику, або правомірних дій.

У ході розслідування має бути доведено, що військовослужбовець чи призва­ний на збори військовозобов'язаний заподіяв шкоду при виконанні службових обов'язків, передбачених військовими статутами, наказами та іншими норматив­но-правовими актами.

Оскільки результати розслідування за фактом заподіяння шкоди військовому майну оформляються тільки у письмовій формі, тому складається висновок розс­лідування, у якому аналізуються докази, що підтверджують факт заподіяння пря­мої (дійсної) шкоди військовому майну та містять висновки й пропозиції з відшко­дування заподіяної шкоди. До висновку додаються необхідні документи.

Документи, що складаються під час проведення розслідування:

• письмові пояснення особи (осіб) військовослужбовця, якого буде притягнуто до матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну державі;

• письмові пояснення інших осіб, причетних до факту заподіяння шкоди;

• акти ревізій (перевірок), інвентаризацій, накладні, витяги з обліково-видатко­вих книг та журналів, інші матеріали розслідування;

• довідка про вартісну оцінку заподіяної шкоди за підписом начальника відпо­відної служби та фінансового органу (головного бухгалтера) військової час­тини.

Порядок оформлення матеріалів розслідування:

• опис обставин, які були встановлені в ході розслідування.

• первинний матеріал, який став приводом для проведенню розслідування за фактом заподіяння шкоди (рапорт, акт ревізії та ін.);

• пояснення військовослужбовця (військовозобов’язаного) та інших осіб;

• протоколи оглядів;

• документи, зібрані у ході проведення розслідування за фактом заподіяння шкоди та їх копії;

• довідки;

• висновки спеціалістів (експертів);

• висновок розслідування за фактом заподіяння шкоди.

За результатами розслідування за фактом заподіяння шкоди командиром (начальником ) військової частини приймається одне з наступних рішень:

1. наказ командира (начальника) військової частини про притягнення військовослужбовця до матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну державі;

2. повідомлення командира (начальника) військової частини органам дізнання, досудового слідства, військовому прокурору про вчинений злочин;

3. наказ командира (начальника) військової частини про припинення розслідування за фактом заподіяння шкоди військовому майну при встановлені обставин, що виключають матеріальну відповідальність військовослужбовця за шкоду, заподіяну державі.

Розслідування за фактом заподіяння шкоди підлягає закриттю за наступних обставин:

1. відсутність події та складу військового майнового правопорушення;

1. неосудність військовослужбовця, який заподіяв пряму (дійсну) шкоду військовому майну;

2. вчинення військового майнового правопорушення військовослужбовцем вна­слідок непереборної сили чи службового ризику;

3. смерть військовослужбовця (військовозобов'язаного), щодо якого розпочато чи повинно бути розпочато розслідування за фактом заподіяння шкоди військовому майну;

5) заподіяння шкоди військовому майну правомірними діями з: військовослужбовця.

Командир (начальник) військової частини після розгляду матеріалів розслідування зобов'язаний особисто провести бесіду з військовослужбовцем або призваним на збори військовозобов'язаним, який притягається до матеріальної відповідальності. Якщо вину повністю доведено, командир (начальник) військової частини не пізніше як у місячний термін з дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення до матеріальної відповідальності винної особи із зазначенням розміру суми, що підлягає стягненню.

Зміст наказу командира

• Стислий опис діяльності ( бездіяльності ) винних осіб, внаслідок якої заподіяна шкода;

• причини та умови, які сприяли заподіянню шкоди, розмір утримання з кожної винної особи (з урахуванням кратності та без неї);

• порядок утримання (20% або 50% місячного грошового забезпечення);

• вказівки начальникам фінансової та відповідної служб, у якій обліковано втра­чене (пошкоджене) майно, про внесення вказаної суми (кількості) до книги обліку нестач;

• дисциплінарні стягнення, вказівка посадовим особам про усунення причин та умов заподіяння шкоди;

• на кого покладено контроль за виконанням наказу;

• до кого має бути доведений наказ, в тому числі під підпис.

Наказ доводиться до відома винної особи (винних осіб) під підпис. Він може бути оскаржений вищому командирові (начальникові) в порядку, встановленому Дисциплінарним статутом Збройних Сил України. У разі коли в місячний термін з дня закінчення розслідування винну особу до матеріальної відповідальності не при­тягнуто, відшкодування заподіяної державі шкоди провадиться шляхом подання позову до відповідного суду.

Старший за підлеглістю командир (начальник) перевіряє обґрунтованість при­тягнення винної особи до матеріальної відповідальності, а також розмір суми, що стягується. У виняткових випадках з урахуванням матеріального стану винної особи, її сімейних обставин тощо, розмір суми, що підлягає стягненню, може бути змен­шено. Розмір стягуваних сум у цьому разі не може бути менший, ніж це передба­чено Положенням про матеріальну відповідальність військовослужбовців , за шкоду заподіяну державі.

Оскарження наказу про притягнення до матеріальної відповідальності вищому за підлеглістю командиру (начальнику) не рипиняє утримання грошового стягнен­ня.

Особливості проведення розслідування щодо подій, пов'язаних з нещас­ними випадками

Розслідуванню підлягають раптові погіршення здоров'я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові уда­ри, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати особою працездатності на один день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менше, ніж на один день, а також випадки смерті на підприємстві чи в установі. Задля цього командир (начальник) військової частини (установи) повинен: Призначити комісію з розслідування у складі:

• спеціаліста служби охорони праці;

• представника профспілки;

• інших осіб (в тому числі представника Фонду соціального страхування на нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, Держнаглядохоронпраці тощо).

Комісія повинна:

• обстежити місце нещасного випадку, опитати свідків та одержати поясненні:

• визначити відповідність умов і безпеки праці до вимог нормативно-правових актів про охорону праці;

• з'ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку;

• визначити осіб, які допустили порушення нормативно-правових актів про охорону праці;

• скласти акт розслідування.

2. Термін розслідування - 3 доби,

ПОЛІТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

ФАКУЛЬТЕТ ПІДГОТОВКИ ОФІЦЕРІВ ЗАПАСУ

КАФЕДРА ВІЙСЬКОВО-СПЕЦІАЛЬНОЇ ПІДГОТОВКИ

_00000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри ВСП

cлужбовець

В.П.Пилипчук

"__" 2010 р.

Для студентів___________