12.Державний устрій дуалістичної Австро-Угорської імперії 1867р.

У 1867 році австрійський парламент (рейхсрат) затвердив угоду про утворення Австро – Угорської монархії. Офіційно визнавалася державна унія двох держав. На чолі двоєдиної держави став імператор Австрії, він же король Угорщини. Угорщині дозволено було мати свій парламент, кожна країна мала свою конституцію.. Ця угода верхівки абсолютно ігнорувала корінні потреби працівників. Її основною метою було запобігання назрівання нової буржуазної революції. Угорський сейм був однопалатним, рейхсрат Австрії складався з двох палат: верхня палата називалася палатою господ, нижня – палатою

представників. Міністри були повністю відповідальні лише перед імператором, а не перед рейхсратом. Влада парламенту була дуже малою, все управління здійснювали чиновники. Крім того, імператор був головою виконавчої влади і головою держави. З невеликими змінами Австро – Угорська дуалістична (двоєдина) монархія проіснувала до кінця першої світової війни. Законодавчій орган імперії складався з двох палат: палати панів і палати депутатів. Склад першої палати формувався з найбільш родовитих верств населення – принців, князів, представників великих землевласників і вищого духовенства. Друга палата до 1873 року обиралася за двоступеневим принципом, а після реформи – за куріальною системою. Суть куріальної системи полягала в тому, що всі виборці поділялися на курії: великих землевласників, торговельних і промислових палат, міст, сільських громад.

13. Зміст Декларації незалежності сша 1775р.

Декларація незалежності США - історичний документ, в якому британські колонії в Північній Америці оголосили незалежність від Великобританії, прийнятий одноголосно Другим Континентальним конгресом 4 липня 1776 року в Філадельфії, штат Пенсільванія.

День прийняття (але не підписання) Декларації незалежності, 4 липня, святкується в США як День незалежності. Декларація стала першим офіційним документом, в якому колонії іменувалися «Сполученими Штатами Америки».

14.Державний устрій за статтями конфедерації 1781р.

Одразу ж після проголошення незалежності (протягом 1775-1778 рр.) в усіх штатах було вироблено та прийнято конституції. У листопаді 1777 р. приймає першу Конституцію - "Статті конфедерації та вічного союзу", проект якої було передано на схвалення всіх штатів. Остаточно цей документ набуває чинності з 1 березня 1781 р.

Статті конфедерації закріплювали революційні завоювання народу та визначали республіканську форму державного ладу колишніх колоній у Північній Америці, Для керів­ництва загальними справами передбачалося щорічно скликати однопалатний конгрес із делегацій, які обирали законодавчі органи штатів. Кожний штат мав право лише на один голос. Рішення повинні були прийматися кваліфікованою більшістю. Конгрес не мав права втручатися у внутрішні справи штатів. Отже, Конгрес був не представницьким, а радше дипломатичним органом. У період між сесіями Конгресу його функції покладалися на Комітет штатів, котрий утворювався з представників від кожного штату. Однак Комітет, порівняно з Конгресом, мав обмежені права. Проголошений союз штатів був слабким, оскільки: не існувало загального бюджету союзу; був відсутній механізм реалізації постанов Конгресу, та ін.. З огляду на все це, Дж. Вашингтон назвав Статті конфедерації "мотузкою із піску".