- •1. Загальні положення та вимого до курсового проекту
- •2. Тематика курсового проектування
- •3. Структура курсового проекту
- •4.3.2. Структура підприємства та потреба його у приміщеннях
- •1. Розрахунок структури та руху поголів’я птиці на підприємстві протягом року
- •2. Потреба приміщень та їх обладнання на підприємстві
- •4.3.3. Батьківське стадо, його рух та продуктивність
- •3. Рух батьківського стада
- •4. Виробництво інкубаційних яєць
- •4.3.4. Розрахунок потреби у ремонтному молодняку
- •5. Розрахунок руху поголів’я ремонтного молодняку
- •6. Розрахунок потреби в закуплених інкубаційних яйцях
- •4.3.5. Потреба інкубаторів та графік закладки яєць
- •7. Розрахунок потреби в інкубаторів
- •8. Графік закладки яєць в інкубатор
- •4.3.6. Потреба у кормах на підприємстві
- •9. Розрахунок потреби кормів для батьківського стада
- •10. Потреба кормів для ремонтного молодняку
- •11. Потреба кормів на підприємстві
- •4.3.7. Потужність забійного цеху та виробництво м’яса
- •12. Розрахунок виробництва м`яса птиці
- •4.3.8. Економічні показники виробництва м’яса
- •13. Розрахунок собівартості 1 т м’яса
- •14. Розрахунок рентабельності виробництва м’яса
- •4.4. Висновки
- •4.5. Список використаної літератури
- •4.6. Додатки
- •Список використаної літератури
- •Додаток а
- •Характеристика кліткової батареї кбу-3 (для цесарок)
- •Технічна характеристика батарей кбе-1 й кбе-1а (для перепелів)
- •Коротка технічна характеристика переобладнаної кліткової батареї кбм-2д ( для гусей)
- •Характеристика кліткового обладнання бго-140 для вирощування молодняку птиці
- •Характеристика кліткового обладнання бкм-3 для вирощування молодняку птиці (курей)
- •Характеристика обладнання для підлогового вирощування курчат-бройлерів
- •Характеристика обладнання для підлогового вирощування ремонтного молодняка
- •Характеристика обладнання для підлогового утримання батьківського стада м’ясних курей
- •Місткість обладнання бкм-3б
- •Характеристика кліткового обладнання для бройлерів 2б-3
- •Характеристика кліткового обладнання для вирощування ремонтного молодняка
- •Характеристика кліткового обладнання для утримання батьківського стада
- •Характеристика кліткового обладнання використовуваного для вирощування індиченят.
- •Додаток б Характеристика інкубаторів, якість яєць, біологічний контроль. Характеристика інкубаторів
- •Параметри мікроклімату в інкубаторії
- •Мінімальні вимоги до якості інкубаційних яєць
- •Строки контрольних просвічувань яєць, днів
11. Потреба кормів на підприємстві
Вік молодняку, тижнів |
Середньоперіодичне поголів’я, тис. гол. |
Потреба кормів на рік, т |
Бройлери |
|
|
Батьківське стадо: самці |
|
|
самки |
|
|
Ремонтний молодняк |
|
|
Всього |
х |
|
Розрахунок показників у таблиці 11:
Середньоперіодичне поголів’я птиці розраховується з використанням даних таблиці 1 – (поголів’я на початок періоду + поголів’я на кінець періоду) / 2.
Потреба кормів на рік по групам розраховується: ремонтний молодняк та батьківське поголів’я самок – береться з таблиць 10 та 9 відповідно з колонки “усього”. Бройлери: потреба корму на період (за нормативами, відповідно до виду птиці) множиться на середньоперіодичне поголів’я. Батьківське стадо, самці: потрібно добову потребу (за нормативами, відповідно до виду птиці) помножити на тривалість періоду використання та на середньоперіодичне поголів’я.
4.3.7. Потужність забійного цеху та виробництво м’яса
Цей розділ має на меті допомогти з визначення типу обладнання для комплектації забійного цеху.
12. Розрахунок виробництва м`яса птиці
Групи птиці |
Здача на забій, тис. гол. |
Середня жива маса 1гол., кг |
Загальна жива маса, т |
Забійний вихід, % |
Вихід м`яса, т |
|
за рік |
за добу |
|||||
Бройлери |
|
|
|
|
|
|
Ремонтний молодняк: самки |
|
|
|
|
|
|
самці |
|
|
|
|
|
|
Батьківське стадо: самки |
|
|
|
|
|
|
самці |
|
|
|
|
|
|
Усього |
|
Х |
|
Х |
|
|
Розрахунок показників у таблиці 12:
Здача на забій – береться з таблиці 1, строчка бракування на забій, голів.
Середня жива маса 1 голови – вказана у індивідуальному завданні.
Загальна жива маса: визначається множенням середньої живої маси 1 голови на здане на забій поголів’я птиці.
Забійний вихід – вказано у завданні, або відповідає методу обробки тушок та виду птиці.
Вихід м’яса визначається: за рік – загальна жива маса множиться на забійний вихід та ділиться на 100; за добу - визначають діленням річного виробництва на 250 (дні роботи забійного цеху на рік, 365 за мінусом періодів санітарної обробки).
Далі потрібно підібрати з можливих варіантів тип обладнання для забійного цеху. Здійснюють підбір за добовою потужністю (кількість виробленого м’яса, або голів, що надходять на забій.
Кількість голів птиці, що надходить за добу на переробку у цех забою, визначають діленням загальної суми вибракуваної птиці також на 250 (дні роботи забійного цеху на рік).