6. Особисте страхування.

особисте страхування можна визначити як страхування майнових інтересів, що не суперечать законодавству України і пов'язані з життям, здоров'ям, працездатністю та додатковою пенсією страхувальника або застрахованої особи.

Об'єкти особистого страхування не мають вартісної оцінки, тому вважається, що не відбувається компенсація матеріальної шкоди, а мають місце виплати страховика на користь страхувальника або його родини, які носять характер фінансової допомоги.

В особистому страхуванні розглядають такі страхові ризики: смерть страхувальника (застрахованого); тимчасова втрата працездатності; постійна втрата працездатності; закінчення страхувальником (застрахованим) активної трудової діяльності у зв’яз­ку із виходом на пенсію; дожиття страхувальника (застрахованого) до закінчення строку страхування.

До підгалузей особистого страхування належать страхування життя (пенсій), страхування від нещасних випадків і медичне страхування.

Страхування життя – це підгалузь особистого стр-ня в який об´єктом стр-ня є життя страхувальника (застрахованого). Договір страх-ня життя укладається на термін не меньше 3 років.

Страхова сума виплачується у випадках : =До життя застрахованого до закінчення строку дії ДС, =Смерті застрахованого з будь-якої причини, = Досягнення застрахованим певного віку.

Ця підгалузь характерізується нагромадженням протягом дії ДС на відміну від інших підгалузей особистого страхування.

До стр-ня життя відноситься : -Змішане стр-ня життя; -Стр-ня дітей; -Весільне стр-ня ; -Довічне стр-ня; -Стр-ня пенсій.

При проведенні стр-ня життя основними випадками є дожиття до закінчення строку стр-ня або смерть страхув-ка (застрах-го) протягом його дії. Для цього СК повинна визначити імов-сть настання цих випадків серед застрах-них. З цією метою складають таблицю смертності, яка баз-ся на пок-ках статист обліку н-ня або матеріалах самої СК і показує смертність осіб, що щорічно помирають у даному вічі із даної к-сті народжень. Визнач-ся фактори, які впливають на смертність н-ня: вік (після 25р ризик збільш-ся), професія, місце проживання, стать (вік смертн-ті чоловіків менший). Ці фактори пов врахувати стр-к при розробці умов стр-ня.

Змішане страхування життя.

змішане страхування життя поєднує в собі два суперечливі ризики: з одного боку — дожиття до певної дати або події, а з іншого — смерть. алє фактично може мати міс­це лише один ризик: людина чи доживе до кінця дії договору, чи ні. у змішаному страхуванні життя страхувальник, який сплачує внес­ки, й застрахований є тією самою особою.

Умовами договору страхування може передбачатися відпові­дальність страховика в разі настання нещасного випадку із за­страхованою особою, який призвів до постійної втрати загальної працездатності. За тимчасову втрату працездатності (наприклад, пов'язану з легким пораненням, опіками) страхова компанія страхової суми не виплачує. Постійна втрата працездатності ви­являється зазвичай після трьох місяців від дня нещасного випад­ку, що її спричинив. Це може бути виражене, наприклад, у трива­лому порушенні функцій пошкодженого органу. Включення до договору страхування відповідальності страховика за наслідки нещасних випадків сприяє збільшенню тарифних ставок.

Договори змішаного страхування жиїтя довгострокові й мо­жуть укладатися на різні за тривалістю строки. Наприклад, 15 або 20 років. При цьому враховується вік застрахованого на момент укладення договору страхування (наприклад, від 16 років). Умо­ви страхування обмежують і максимальний вік для укладення до­говору страхування. Разом з обмеженням мінімальних і максима­льних вікових меж прийому на страхування чітко встановлюється й вік застрахованого на час закінчення дії договору страхування.

Під час укладення договору страхування важливе значення має й стан здоров'я страхувальника, оскільки договори страхування зазвичай не укладаються з непрацюючими інвалідами І групи. Можуть бути передбачені й інші обмеження (стосовно інвалі­дів 11 групи, хворих онкологічними, хронічними захворюваннями або на СПІД).

Для укладення договору страхування особа, яка мас намір за­страхуватися, подає в страхову компанію заяву встановленої фор ми. Страхувальникові надається право визначити особу (осіб), яка має право отримати страхову суму, якщо застрахований (ви-годонабувач) помер. Крім того, призначена страхувальником особа може бути замінена ним іншою до часу настання страхово­го випадку.

Страхова сума встановлюється під час укладення договору страхування страхувальником, але враховуючи особливості тако­го страхування, страхова компанія може встановити мінімальний розмір страхової суми. Страхувальникові може бути надано пра­во під час дії договору страхування за згодою страховика змен­шити або збільшити розмір страхової суми. При цьому в договір страхування вносяться зміни.

Страховий внесок, який має бути сплачений страхувальником страховій компанії, залежить від розміру страхової суми й тари­фної ставки, яка, в свою чергу, залежить від ступеня ризику, строку страхування та його варіанта (якщо страхова компанія пропонує страхувальникові можливість вибору), віку страхува­льника, й має бути сплачений за один раз, щорічно, щокварталь­но або щомісяця готівкою чи безготівково.

Дія договору страхування починається з того дня, коли стра­хувальник сплатив перший (одноразовий) внесок готівкою пра­цівникові страхової компанії або з дня надходження внеску на рахунок страхової компанії в установі банку. У разі, якщо до строку, установленого в договорі страхування, страховий внесок (повністю чи у визначеній частці) не буде сплачений (не буде сплачений повністю), договір страхування вважається недійс­ним і страхові внески, що надійшли, повертаються страхувальни­кові. Факт укладення договору страхування засвідчується стра­ховим полісом, у якому вказується строк дії договору страхуван­ня, його початок і закінчення, страхова сума, розмір страхового внеску, а також особа (особи), яка в разі смерті застрахованого має право отримати страхову суму.

Страхування пенсій

Пенсійне забезпечення може бути здійснене й шляхом при­дбання індивідуальних страхових полісів у страхових компаній

Пенсійне страхування передбачає, що страхова компанія здійс­нює застрахованій особі виплати, які пов'язуються з виходом на пенсію або віком, встановленим договором страхування.

Індивідуальні договори страхування додаткової пенсії укла­даються з дієздатними громадянами з урахуванням віку, статі й незалежно від стану здоров'я. Час початку виплати додаткової пенсії може бути як пов'язаний з настанням пенсійного віку, так і визначений за домовленістю сторін. Страхова сума обумовлю­ється під час укладення договору страхування, при цьому врахо­вується розмір поточних виплат, які має здійснити страхова ком­панія. Крім цих основних виплат, у договорі страхування можуть бути передбачені й додаткові виплати, які є результатом участі страхувальника в прибутку страхової компанії. Страхувальникові надається право сплатити страхові платежі за один раз або пері­одичними внесками. Розмір страхових внесків залежить від тариф­ної ставки, страхової суми й статі страхувальника (застрахованої особи). Додаткова пенсія, залежно від змісту договору страхуван­ня, може бути виплачена страховиком упродовж життя застрахо­ваного або визначеного при укладенні договору страхування пе­ріоду. Але можливі випадки, коли застрахований не дожив до ча­су виплати пенсії або отримував її лише впродовж короткого проміжку часу. У цих випадках відповідно до умов страхування страхова компанія виплачує вигодонабувачеві (спадкоємцям) або певну кількість пенсій (визначається під час укладення договору страхування), або різницю між обумовленою кількістю пенсій і сумою, яка вже була сплачена застрахованому за його життя.

Під час укладення договору страхування встановлюється по­рядок виплати пенсій (щомісячно, за кожен рік та ін.).

Умови проведення страхування додаткової пенсії можуть пе­редбачати надання страхувальникам пільг. Так, після визначено­го строку страховик може надати страхувальнику можливість отримати позику під заставу накопиченого до часу звертання за позикою резерву.

Страхування від нещасних випадків — це ризиковане страхування, яке, на відміну від накопичувального довгострокового страхування життя, передбачає виплату страхової суми лише в разі настання страхового випадку (у повному розмірі або певної її части­ни). Виплата страхової суми або повернення сплачених внесків по закінченні терміну дії договору страхування не передбачається.

За видами страхування від нещасних випадків поділяється так:

• індивідуальне — у даному разі страхувальником є фізична особа, яка укладає договір стосовно самої себе або іншої фізичної особи, а сплата страхових платежів здійснюється за рахунок застрахованих;

• колективне — коли страхувальником є юридична особа (підприємство або організація), яка укладає договір страхування на користь своїх працівників, і сплата страхових платежів здійснюється за рахунок організацій, з якими застраховані перебувають у трудових або інших передбачених законом відносинах.

Відповідно до Закону України «Про страхування» страхування від нещасних випадків може мати обов’язкову або добровільну форму.

Обов’язкові види страхування запроваджуються законами України. З метою захисту інтересів не лише окремих страхувальників, а й усього суспільства в цілому та його складових зокрема здійснюється обов’язкове страхування в порядку та за умовами, що їх затверджує Кабінет Міністрів України.

Добровільне страхування здійснюється на підставі договору між страхувальником і страховиком. Умови та порядок проведення страхування визначаються правилами, які встановлюються страховиком самостійно, але з урахуванням чинного законодавства.