2.3 Дослідження професійно-етичного рівня державних службовців гу мнс по Амурській області

Теоретичне осмислення теми дослідження, визначення його мети і задачі, розробка та обгрунтування понятійного апарату визначили такі методи дослідження: аналіз праць фахівців у галузі вивчення етики та особливостей цінностей етичної культури, що дозволило виявити наявні наукові уявлення про сутність і зміст професійно-етичного рівня державних службовців . В ГУ МНС перебуває на службі 289 осіб, з них 60 осіб державні службовці, які й брали участь в дослідженні. Дослідження проводилося анонімно, з повної згоди респондентів. Для визначення етичного рівня службовців нами були використані наступні методи дослідження: 1. Опитування, для чого нами була складена анкета на визначення професійно-етичного рівня (Додаток В). Підставою для створення анкети послужили нормативні та кваліфікаційні документи, що застосовуються до державних службовців. 2. Зроблено аналіз результатів опитування і дана оцінка етичному рівню державних службовців. У ході дослідження було потрібно отримати репрезентативні соціологічні дані: 1) про умови та фактори, що впливають на розвиток етичного рівня; 2) про пріоритетні напрямки підвищення етичного рівня; 3) виявити характер впливу етичного рівня на професійну діяльність службовців. Істотне значення тут має: 1) виявлення особливостей змісту, рівня та пріоритетних профілів освіти службовців; 2) аналіз змісту моральної компетентності муніципальних чиновників. В якості основного чинника виступає етичний рівень державних службовців. Етичний рівень вимірюється нами за допомогою декількох індикаторів: 1) певний матеріал дають відповіді на питання про характер знань, яких недостатньо сьогодні для чиновників. 2) важливе місце у визначенні етичного рівня є аналіз соціальних якостей, необхідних для виконання чиновниками своїх посадових обов'язків. 3) етичний рівень залежить від рівня професійної кваліфікації державного чиновника. 4) етичний рівень чиновництва залежить від його територіально-поселенської диференціації. Виходячи із зазначених вище блоків емпіричних показників та індикаторів етичної оцінки державних службовців, проаналізуємо освітні та соціально-професійні характеристики персоналу ГУ МНС по Амурській області. За даними особових карток службовців (Додаток Б) в ході проведеного нами соціологічного дослідження державних службовців можна умовно виділити: 1. Вікові групи чиновників наступним чином (Малюнок 5) Малюнок 5 - Вікові групи державних службовців Грунтуючись на цих показниках, ми бачимо, що в ГУ МНС по Амурській області переважає вікова група від 30 до 49 років. Найбільш представлені у складі управлінського персоналу фахівці з вищою освітою (технічного, економічного, медичного, гуманітарного, юридичного профілю). Більшість кадрового складу має вищу освіту за профілем, що не відповідає діяльності, якою вони зараз займаються. Звідси невисокий процент тих спеціальні навчальні заклади з підготовки кадрів управління. Правда, останнім часом ситуація починає потроху змінюватися. Стали приходити молоді фахівці, що закінчили такі заклади. Службовці заочно навчаються у навчальних закладах з підготовки кадрів управління. При всіх відмінностях у пріоритетах чиновників освіту за спеціальністю «Державне та муніципальне управління» не є типовим. Тільки у 6% (4) службовців є таке утворення. Такий же висновок можна зробити в цілому відносно управлінських, гуманітарних та суспільно-політичних спеціальностей. (Малюнок 6) Переважають службовці з технічним, і природничих освітою - 28% (16) Головним стає економічна освіта 37% (22). Інше вищу освіту мають 29% (18) - респондентів. Малюнок 6 - Пріоритетне освіта для державних службовців Певне значення має педагогічну і юридичну освіту. При цьому в «трійку» самих необхідних спеціальностей для державного чиновника наші респонденти включили наступні види профільної освіти, які набрали приблизно рівну кількість «голосів» (у%% від числа відповіли): 1. Економічна освіта - 37,0 (22) 2. Юридичне - 28,0 (16) 3. Інша освіта - 29,0 (18) На питання як давно отримали службовці своє основне освіту? відповіді показали, що основна освіта чиновники в значній своїй частині отримали майже двадцять років тому - в 1983-м і більш ранні роки. Вивчаючи ці дані, можна зробити висновок, що виходить деяку перевагу у тих кадрів, які відносно недавно отримали необхідне професійне утворення, що включає багато нових дисциплін, не викладаються ще яких-небудь років 15 тому. Саме критерій професійної підготовленості стає вирішальним при визначенні етичного рівня та підборі кадрів до органів державної служби. З урахуванням того, що переважна більшість - 84% (51) від числа опитаних - мали досвід роботи до переходу в ГУ МНС, важливо з'ясувати характер (профіль) попереднього місця роботи. У п'ятірку найбільш часто згадуваних сфер потрапляють такі (Малюнок 7): Малюнок 7 - Найбільш поширені професії службовців З метою визначення способу прийому на роботу респондентам було поставлене запитання: «Яким чином Ви були прийняті на нині займану посаду?» З отриманих даних можна зробити цілком певний висновок: майже для половини опитаних чиновників (46%) прийом на роботу - це результат винятково волі однієї людини, одного з керівників цих органів. А так як одним із чинників ефективності професійної діяльності є високий рівень культури службовців нами були виявлені основні елементи етикету. На запитання «Якими елементами етикету необхідно володіти держслужбовцю?» - Відповіді розташувалися наступним чином (Малюнок 8) Рисунок 8 - Головні елементи етикету державних службовців Це питання було поставлено у відкритій формі і переслідував головну мету - виявити, наскільки етичні та професійні аспекти поєднуються у змісті життєдіяльності державних чиновників. Як бачимо з рисунка 8, до числа головних елементів етикету чиновників увійшли, перш за все, такі цінності, як доброзичливість, здатність брати на себе відповідальність, дисциплінованість, а потім вже називаються чесність, принциповість, справедливість та ін Тільки на 12-14-м місцях непідкупність. Таким чином, формування цінностей професійної етики безпосереднім чином залежить від характеру і стереотипів професійної діяльності державних чиновників. «В якій мірі Ви знайомі із законодавчою базою Вашій професійній діяльності?» Відповіді на це питання повинні були допомогти уточнити ступінь професійної підготовленості державних чиновників. Якщо уважно подивитися на відповіді, то можна порахувати, що чиновники виглядають фахівцями, в правовому відношенні підготовленими до своєї професійної діяльності. При цьому «добре знайомі з законами», за власними самооцінками, приблизно 40% чиновників і тільки 3-5% відверто зізналися у своєму правовому невігластві або ухилилися від відповіді. Отже, близько 60% опитаних муніципальних чиновників не повною мірою знайомі, або зовсім не знайомі з необхідними в роботі законодавчими нормами. У такій ситуації закономірне запитання: «Чи достатньо державним чиновникам наявної освіти для виконання своїх професійних обов'язків?» У відповідях чітко виділяється в цілому позитивний настрій чиновників відносно достатності своєї освіти для виконання професійних обов'язків. У той же час лише приблизно кожен третій чиновник впевнено заявив про повну достатності свого утворення. Тим не менш, видно, що чиновники налаштовані в цілому досить позитивно щодо перспективи отримання освіти за спеціальністю «Державне та муніципальне управління». Таким чином, з отриманих даних можна зробити цілком певний висновок: 1. В ГУ МНС по Амурській області переважає вікова група від 30 до 49 років. Більшість кадрового складу має вищу освіту за профілем, що не відповідає діяльності, якою вони зараз займаються. Звідси невисокий процент тих спеціальні навчальні заклади з підготовки кадрів управління. 2. Соціально-професійні характеристики кадрового складу чиновництва говорять про переважання працівників старшої вікової групи з великим стажем роботи в органах управління, працівників з непрофільним освітою 3. Домінують у змісті етикету державних чиновників професійна компетентність, кваліфікація, вміння працювати з людьми, почуття справедливості, доброзичливості, етики, моральності. Практично мало значущими виявляються такі цінності, як знання законів, встановлення добрих відносин з колегами по роботі, принциповість, наполегливість, освіта, навички у роботі і т.п. 4. Формування цінностей професійної етики безпосереднім чином залежить від характеру і стереотипів професійної діяльності державних чиновників. 5. Щоб державні органи влади могли не тільки оптимально працювати в ситуації такі швидких змін, а й ефективно впливати на ці зміни, необхідно більшу увагу приділяти такому важливому внутрішньому ресурсу організації, як кадровий потенціал. На підставі отриманих висновків у результаті дослідження спробуємо визначити стан проблеми професійно-етичного рівня державного службовця.