- •Тема 4. Макроекономічна нестабільність: безробіття та інфляція.
- •1. Коливання економічної активності, їх причини і види.
- •2. Середньостроковий економічний цикл, його фази та особливості на сучасному етапі.
- •I. Характерні ознаки фази кризи:
- •II. Характерні ознаки фази депресії:
- •III. Характерні ознаки фази пожвавлення:
- •IV. Характерні ознаки фази піднесення:
- •Особливості економічних циклів на сучасному етапі:
- •3. Зміст, причини виникнення та особливості визначення безробіття.
- •4. Форми безробіття та його соціально-економічні наслідки.
- •Форми безробіття.
- •Соціальні наслідки безробіття:
- •5. Сутність, причини і показники інфляції.
- •Основні причини інфляції:
- •Показники інфляції.
- •4. Види і соціально-економічні наслідки інфляції.
- •Види інфляції.
Соціальні наслідки безробіття:
1) тривале безробіття призводить до втрати кваліфікації і зменшення заробітної плати у майбутньому;
2) безробіття породжує серйозні соціальні і психологічні проблеми: падіння моральних устоїв, соціальне напруження в суспільстві, громадські і політичні порушення (безладдя);
3) простежується прямий зв’язок між зростанням безробіття і зростанням злочинності та вбивств у суспільстві, кількості серцевих і психічних захворювань, збільшення розлучень і самогубств.
За оцінкою зарубіжних експертів, зростання безробіття лише на 1 % призводить до збільшення смертності населення на 2 %, зростання самогубств – на 4,1 %, вбивств – на 5,7 %.
За даними соціологічних досліджень, проведених у нашій країні, зростання чисельності непрацюючих з-поміж молоді усього на 1 % зумовлює збільшення злочинності в молодіжному середовищі на 4 % [Богиня Д. Концептуальні підходи до визначення конкурентоспроможності робочої сили на ринку праці // Україна: аспекти праці. – 1999. – № 6. – с. 4].
5. Сутність, причини і показники інфляції.
Інфляція – це одна з найбільш гострих проблем сучасного розвитку економіки в багатьох країнах світу, що негативно впливає на всі сторони життя суспільства.
Є різні погляди на природу і причини інфляції, але переважають два напрями: перший розглядає інфляцію як суто грошове явище, спричинене порушенням законів грошового обігу; другий – як макроекономічне явище, спричинене порушенням пропорцій суспільного відтворення, і насамперед між виробництвом і споживанням, попитом і пропозицією товарів.
Таким чином, інфляція є складним, багатостороннім явищем, причини якого, – у взаємодії факторів сфери виробництва і сфери грошового обігу.
Інфляція – це підвищення загального рівня цін в економіці упродовж певного періоду часу.
Основні причини інфляції:
I. Причини, пов’язані з дією суб’єктивних факторів, а саме з неграмотними, невмілими, помилковими діями державних органів управління економікою (уряду і НБУ), а саме:
1) надмірна емісія грошей, які не забезпечені виробленими товарами;
2) створення великого дефіциту державного бюджету і неграмотна організація його покриття;
3) значне зростання внутрішнього і зовнішнього державного боргу;
4) великі масштаби діяльності військово-промислового комплексу (ВПК), так звана мілітаризація економіки;
5) високий рівень монополізації економіки;
6) помилкові дії держави у сфері оподаткування. Наприклад, коли ставки податків стають надмірно високими, вмикається механізм гальмування зростання виробництва і продажу товарів, а з іншого боку, з’являються стимули до приховування доходів від оподаткування;
7) нестабільність у суспільстві і в економіці, пов’язана з революцією, війною, перебудовою системи влади і частою її зміною і т. п.
II. Причини, пов’язані з дією об’єктивних факторів в економіці:
1) порушення пропорцій суспільного виробництва;
2) фактори попиту, що призводять до перевищення сукупного попиту в економіці над можливостями пропозиції;
3) фактори пропозиції, що призводять до необґрунтованого зростання витрат виробництва;
4) інфляційні очікування, які формують у інфляції самопідтримуючий характер, тобто населення і господарюючі суб’єкти звикають до постійного підвищення цін і всі свої дії координують у відповідності до очікуваного рівня інфляції;
5) імпортована інфляція, роль якої зростає із зростанням відкритості економіки і втягнення її у зовнішньоекономічні господарські зв’язки тієї або іншої країни або світової економіки в цілому;
6) циклічні і сезонні коливання економічної активності, стихійне лихо і т. п.