Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Весь_ДИДАКТ_МАТЕР_Булава.doc
Скачиваний:
71
Добавлен:
16.08.2019
Размер:
18.08 Mб
Скачать

2. Атмосферні опади та їхній річний хід.

За кліматичною картою учні аналізують хід ізогієт, які характеризують розподіл річної кількості атмосферних опадів територією України.

1) Чому найбільша кількість опадів випадає у горах — Карпатах (до 1600 мм і більше поблизу їхніх вершин) і Кримських (до 1200 мм поблизу вершин на навітряних південно-західних схилах)?

─ Піднімаючись угору по схилах гір повітря охолоджується; його здатність утримувати певну кількість води у вигляді невидимої пари зменшується, й пара перетворюється на крапельки води, які під впливом сили тяжіння випадають у вигляді атмосферних опадів. У середньому з підйомом на кожні 100 м кількість атмосферних опадів зростає на 10-12%. Найбільша кількість опадів випадає поблизу вершин на навітряних південно-західних схилах обох гірських систем у межах України.

2) Чому в межах рівнинної частини України кількість опадів зменшується з північного заходу на південний схід від 700—600 до 300—350 мм?

─ Зменшення річної кількості атмосферних опадів із північного заходу на південний схід України зумовлено переважно впливом циркуляційного чинника (зменшенням упливу атлантичних циклонів, які надходять із Ісландського баричного мінімуму).

3) Знаючи особливості місцевих вітрів, поясніть, чому на низовинних узбережжях морів спостерігається найменша річна кількість атмосферних опадів.

─ Дивіться пояснення у попередньому параграфі щодо впливу бризової циркуляції на випадіння атмосферних опадів на низовинних морських узбережжях.

 Який чинник кліматоутворення найбільше впливає на розподіл річної кількості атмосферних опадів на території України?

─ Рух повітряних мас — це чинник кліматоутворення, який найбільше впливає на розподіл атмосферних опадів між різними частинами території України.

 Визначте коефіцієнт зволоження в Полтаві, якщо середньорічна кількість опадів становить 525 мм, а випаровуваність — 720 мм.

525:720 ≈ 0,7. Цей показник характерний для південної частини зони лісостепу.

3. Розподіл вітрів переважаючих напрямків.

 Поміркуйте, чи вплинуло зменшення впливу «осі Воєйкова» на сучасний клімат території України (особливо взимку).

─ З кінця 1970-х років спостерігається значне зменшення впливу «Осі Воєйкова», як західного гребеня Сибірського антициклону. Це призвело до збільшення впливу на територію України циклонів з північного заходу й південного заходу та значне (на 3-4°С) підвищення середньої температури повітря у січні порівняно з попередніми десятиліттями.

8. Чому в горах ізотерми утворюють не лінії, а замкнені фігури?

─ Це пов’язано з характером гірського рельєфу, зокрема, відносно швидким зниженням температури повітря з підняттям по схилах гірських пасом і масивів, які в плані мають еліптичну чи округлу форму.

9. Чому найсильніші вітри бувають у горах?

─ У зв’язку зі значними перепадами атмосферного тиску та бар’єрним ефектом.

10. Обґрунтуйте, де в Україні може бути найменша, а де — найбільша хмарність.

─ Найбільша хмарність характерна для територій з цілорічним переважанням циклональної погоди – тобто на крайньому північному заході України і в Карпатських горах. Найменша хмарність характерна для територій з переважанням антициклональної погоди – тобто для південного сходу України, зокрема сходу Кримського півострова.

11. Доведіть, що коефіцієнт зволоження — це показник, який ураховує вплив усіх чинників кліматоутворення.

─ Коефіцієнт зволоження – це комплексний показник, який залежить від кількості атмосферних опадів (а вона в основному залежить від впливу циркуляційного чинника), випаровуваності (а вона в основному залежить від температури повітря – тобто радіаційного чинника); оскільки підстилаюча поверхня впливає на обидва перелічені чинники, то від неї опосередковано теж залежить коефіцієнт зволоження.

12. За таблицею порівняйте розподіл найважливіших кліматичних показників на метеостанціях, розташованих у протилежних частинах України. Виявіть спільні й відмінні риси цих показників між пунктами по лініях: а) Ковель – Мелітополь; б) Полтава – Маяк на Тендрівській косі; в) між Ужгородом і Ялтою.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]