- •Тема 1. Правова основа захисту прав споживачів
- •Виникнення законодавства про захист прав споживачів у світі
- •1.2. Загальна характеристика законодавства про захист прав споживачів в Україні
- •1.3. Поняття споживача
- •1.1.Виникнення законодавства про захист прав споживачів у світі
- •1.2. Загальна характеристика законодавства про захист прав споживачів в Україні
- •1.3. Поняття споживача
- •Тема 2. Основні права споживачів товарів, робіт, послуг План
- •2.1. Право споживача на належну якість
- •2.2. Гарантійні терміни
- •2.3. Права споживача в разі придбання ним товару неналежної якості
- •2.4. Право споживача на безпеку продукції (товарів, робіт)
- •2.5. Право споживача на інформацію про продукцію
- •Тема 3. Правове регулювання якості товарів, робіт, послуг План
- •3.1. Поняття якості товарів, робіт, послуг
- •3.2. Стандартизація як засіб забезпечення безпеки та якості товарів, робіт, послуг
- •3.3. Сертифікація як засіб забезпечення безпеки та якості товарів, робіт, послуг
- •3.4. Договір як засіб забезпечення якості товарів, робіт, послуг
- •3.5. Поняття якості та її забезпечення за допомогою договору у зарубіжних країнах
- •3.6. Міжнародні нормативні акти та системи якості
- •Тема 4. Механізм захисту прав споживачів План
- •4.1. Судовий захист прав споживачів
- •4.2.Розгляд справ про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг)
- •4.3. Позасудовий захист прав споживачів зверненням в державні органи
- •4.4. Загальна характеристика державного захисту прав споживачів у зарубіжних країнах
- •4.5. Позасудовий захист прав споживачів шляхом звертання в громадські організації
- •4.6. Порядок позасудового захисту прав споживачів
- •Тема 5. Особливості захисту прав споживачів при здійсненні окремих видів торговельної діяльності, наданні послуг і виконанні робіт План
- •5.1. Захист прав споживачів у сфері торгівлі на ринку
- •5.2. Захист прав споживачів у сфері дрібно роздрібної та комісійної торгівлі
- •5.3. Захист прав споживачів при здійсненні продажу за зразками та каталогами
- •5.4. Права споживача в разі придбання ним продукції в кредит
- •5.5. Захист прав споживачів у сфері побутового обслуговування населення
- •Тема 6. Особливості захисту прав споживачів при придбанні окремих видів товарів План
- •6.1.Особливості захисту прав споживачів при придбанні продовольчих товарів
- •Хліб і хлібобулочні вироби
- •Кондитерські вироби і мед
- •Крупи, макаронні вироби, борошно, крохмаль, цукор та кухонна сіль
- •М'ясо і м'ясопродукти
- •Молоко, молокопродукти, майонез, морозиво, харчові жири, сири, яйця курячі харчові
- •Риба і риботовари
- •6.2. Особливості захисту прав споживачів при придбанні тютюнових виробів
- •6.3. Особливості захисту прав споживачів при придбанні непродовольчих товарів
- •Швейні, трикотажні, хутряні, овчинно-шубні (кожухові) товари та головні убори
- •Текстильні товари
- •Електропобутові товари
- •Телерадіотовари
- •Товари побутової хімії, мінеральні добрива та засоби захисту рослин
- •Парфумерно-косметичні товари і мило туалетне
- •Галантерейні товари
- •6.4. Особливості захисту прав споживачів при придбанні лікарських засобів
- •Тема 7. Відповідальність за порушення законодавства у сфері захисту прав споживачів План
- •7.1. Підстави відповідальності та обставини, що звільняють продавця (виробника) від обов'язку задовольнити вимоги споживача
- •7.2. Кримінально-правова відповідальність за порушення прав споживачів
- •7.3. Адміністративно-правова відповідальність за порушення прав споживачів
- •7.4. Цивільно-правова відповідальність і оперативно-господарські санкції за порушення прав споживачів
- •Список літератури
4.3. Позасудовий захист прав споживачів зверненням в державні органи
Стаття 42 Конституції України встановлює: «держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпекою продукції і всіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів».
Державний захист прав споживачів полягає в тому, що держава забезпечує громадянам захист їх інтересів як споживачів, надає можливість вільного вибору товарів (робіт, послуг), отримання знань і кваліфікації, необхідної для прийняття самостійних рішень при придбанні і використанні продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або отримання продукції іншими законними способами в об'ємі, який забезпечує рівень споживання, достатній для підтримки здоров'я і життєдіяльності. Окрім цього держава створює умови для отримання споживачами необхідних знань з питань реалізації їх прав.
В Україні 2002 рік став початком змін в пріоритетах державної політики у сфері захисту прав споживачів. Підставою для цього стало прийняття важливих нормативно-правових документів: Указу Президента України «Про заходи, спрямовані на посилення державного захисту прав споживачів»; Закону України «Про внесення змін в Закон України «Про захист прав споживачів»; Указу Президента України «Про Програму захисту прав споживачів на 2003-2005 роки». Реалізація вказаних актів дає можливість споживачу відчути на собі турботу і захист з боку держави.
Згідно зі статтею 5 Закону України «Про захист прав споживачів» державний захист прав споживачів здійснюють спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади (Державний комітет України з питань технічного регулювання і споживчої політики) у сфері захисту прав споживачів і його територіальні органи, Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи й установи, які здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування відповідно до законодавства, а також суди.
З метою підвищення ефективності реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів і відповідно до пункту 15 статті 106 Конституції України Указом Президента від 01.10.02 року був створений центральний орган виконавчої влади із спеціальним статусом - Державний комітет України з питань технічного регулювання і споживчої політики (далі - Держпотребстандарт). Діяльність Держпотребстандарту координується Кабінетом Міністрів України.
Держпотребстандарт України в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, а також спеціальним Положенням.
Держпотребстандарт України очолює Голова, якого призначає на посаду і звільняє з посади Президент України. Голова здійснює керівництво Держпотребстандартом і несе персональну відповідальність перед Президентом України і Кабінетом Міністрів України за виконання покладених на Держпотребстандарт завдань.
У систему Держпотребстандарту України входять: територіальні управління у справах захисту прав споживачів, науково-дослідні інститути, а також центри стандартизації, метрології і сертифікації.
Основними завданнями Держпотребстандарту України у сфері захисту прав споживачів є:
а) участь у формуванні і забезпечення реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів;
б) здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист прав споживачів;
в) забезпечення міжгалузевої координації і функціонального регулювання у сфері захисту прав споживачів.
Пріоритетними напрямами діяльності Держпотребстандарту України у сфері захисту прав споживачів є: створення ринкових механізмів захисту прав споживачів; підтримка балансу інтересів споживачів, виробників, підприємців, органів влади в забезпеченні пріоритетів державної політики у сфері захисту прав споживачів; підвищення ефективності функціонування національної системи технічного регулювання на користь споживачів на основі гармонізації законодавства з вимогами Всесвітньої торгової організації і Європейського Союзу; удосконалення державного контролю і нагляду на споживчому ринку і у виробництві; продовження роботи зі створення в органах місцевого самоврядування структурних підрозділів з питань захисту прав споживачів; переорієнтація основних завдань стандартизації і сертифікації на потреби громадян; забезпечення балансу між технічним регулюванням і споживчою політикою; розширення практики співпраці органів, що здійснюють захист прав споживачів з виробниками продукції, у тому числі алкогольних напоїв, для виявлення на ринку небезпечних і фальсифікованих товарів.
Держпотребстандарт України у сфері захисту прав споживачів: вносить пропозиції з приводу формування державної політики у сфері захисту прав споживачів; погоджує проекти нормативно-правових актів з питань захисту прав та інтересів споживачів, які розробляються центральними органами виконавчої влади; вивчає споживчий ринок; може організувати у разі потреби громадське обговорення та/або опублікування проектів нормативно-правових актів, які можуть істотно вплинути на об'єм і зміст прав та інтересів споживачів. Крім того, Держпотребстандарт може випускати друкарські засоби масової інформації; здійснює радіологічний, хіміко-токсикологічний і фізико-хімічний контроль продуктів харчування, які виготовляються і реалізуються підприємствами торгівлі і громадського харчування, незалежно від форм власності, а також фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності. Сприяє органам місцевого самоврядування в здійсненні ними повноважень відносно захисту прав споживачів. Здійснює в межах своєї компетенції контроль за дотриманням законодавства про рекламу. Сприяє створенню необхідних умов для навчання і отримання правових знань населенням у сфері захисту прав споживачів. Готує разом з іншими центральними органами виконавчої влади, обласною Радою міністрів Автономної Республіки Крим, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями щорічний звіт про стан забезпечення прав споживачів. Організовує надання споживачам консультацій з питань захисту прав споживачів і рекламу в цій сфері. Здійснює співпрацю з міжнародними організаціями у сфері захисту прав споживачів.
Згідно зі статтею 26 Закону України «Про захист прав споживачів» Держпотребстандарт України має право:
надавати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання розпорядження про припинення порушень прав споживачів;
перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, дотримання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також дотримання правил торгівлі і надання послуг; безперешкодно відвідувати і обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торгові й інші приміщення цих суб'єктів;
відбирати у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і по слуг, у тому числі ресторанного господарства, зразки товарів, сиро вини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів для перевірки їх якості на місці або проведення незалежної експертизи у відповідних лабораторіях й інших установах, акредитованих на право проведення таких робіт відповідно до законодавства, з оплатою вартості зразків і проведених досліджень (експертиз) за рахунок державного бюджету. У разі встановлення за наслідками проведе них досліджень (експертиз) факту реалізації продукції неналежної якості та/або фальсифікованої продукції, суб'єкт господарювання, що перевіряється, відшкодовує здійснені за це витрати;
проводити контрольні перевірки правильності розрахунків із споживачами за реалізовану продукцію. У разі неможливості повернення продукції, яка була використана (отримана) під час контрольної перевірки, відшкодування витрат відноситься на результати діяльності суб'єктів господарювання;
одержувати безвідплатно від суб'єктів господарювання копії необхідних документів, які характеризують якість продукції, сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, що використовуються для виробництва продукції, яка перевіряється;
припиняти відвантаження і реалізацію товарів, які не від повідають вимогам нормативних документів, до усунення суб'єктами господарювання виявлених недоліків;
подавати до суду позови щодо захисту прав споживачів;
передавати матеріали перевірок на дії осіб, які містять ознаки злочину, органам дізнання або досудового слідства;
розглядати адміністративні справи і накладати на винних осіб у випадках, передбачених законодавством, адміністративні стягнення (справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцезнаходженням Держпотребстандарту України або його територіальних органів);
10) накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів», в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Результати перевірок суб'єктів господарювання службовими особами Держпотребстандарту і його територіальними органами оформляються відповідними актами.
Рішення Держпотребстандарту України, прийняті в межах його повноважень, є обов'язковими для виконання центральними і місцевими органами виконавчої влади, громадянами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності.
Держпотребстандарт України під час виконання покладених на нього завдань взаємодіє з іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування.
У складі Держпотребстандарту України діє Науково-технічна рада (далі - НТР). НТР є консультативно-дорадчим органом, основним завданням якого є колегіальний розгляд наукових, науково-організаційних, науково-технічних питань щодо захисту прав споживачів. До складу НТР входять фахівці Держпотребстандарту України, керівники і фахівці підприємств, організацій і установ, які відносяться до сфери функціонального управління Держпотребстандарту України, а також фахівці центральних органів виконавчої влади, науковці і фахівці у сфері захисту прав споживачів.
Основними завданнями НТР є науково-аналітичне забезпечення: реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів; здійснення державного контролю за дотриманням законодавства з питань захисту прав споживачів; міжгалузевої координації і функціонального регулювання у сфері захисту прав споживачів.
Що стосується органів виконавчої влади й органів місцевого самоврядування, то при їхніх виконавчих органах, як правило, існують структурні одиниці, що також повинні здійснювати захист прав споживачів. Це в основному відділи торгівлі, відділи безпеки і якості товарів, а також юридичні відділи. Повноваження органів місцевого самоврядування щодо захисту прав споживачів передбачає ст. 28 Закону України «Про захист прав споживачів».
Органи державного санітарно-епідеміологічного нагляду в основному здійснюють планові і комплексні перевірки разом із працівниками обласних управлінь у справах захисту прав споживачів з питань якості і безпеки товарів.