Із резолюції X з'їзду ркп (б), березень 1921 р. Про заміну продрозверстки продподатком
1. Для забезпечення правильного і спокійного ведення господарства на основі вільнішого розпорядження хліборобом своїми господарчими ресурсами, для зміцнення селянського господарства і підняття його продуктивності, а також із метою точного визначення державних зобов'язань хліборобів розверстка як спосіб державної заготівлі продовольства, сировини й фуражу заміняється натуральним податком.
Запитання до документа.
Із якою метою було замінено продрозверстку продподатком? Порівняйте справжню мету з аргументацією, що наведена в документі.
Розповідь учителя.
Незважаючи на поступки, негативне ставлення більшовиків до повсталих не змінилося. Ленін стверджував, що вони небезпечніші, ніж «Денікін, Юденич і Колчак разом взяті». Триста делегатів з'їзду були відправлені на придушення повстання. Воєнна операція з придушення повстання була незвичайною: піхотним підрозділам потрібно було оволодіти морською фортецею на о. Котлін (фінська затока була вкрита льодом, який почав танути). Штурм у ніч на 8 березня був відбитий кронштадтцями. Успіху вдалось досягти у ніч на 17 березня. Одягнені в білі маскхалати штурмуючі змогли непомітно підійти до стін міста, проте, увірватися в нього вони змогли лише опівдні. До кінця дня повстання було придушено. М. Тухачевский, що командував штурмом, згадував ті події: «Я із п'яти років на війні, але не можу пригадати, щоб коли-небуть спостерігав таку різанину. Це був ад. Матроси билися, як дикі звірі. Звідкіля у них бралася сила для такого бойового завзяття, не можу сказати. Кожен дім, який вони займали, приходилося брати приступом. Ціла рота боролася цілих півгодини, щоб захопити один будинок, але коли його брали, то з'ясовувалось, що у будинку було всього два-три солдати з кулеметом».
Частина повсталих відступила у Фінляндію, де здалася фінам. Більш ніж 2,1 тис. було взято у полон й розстріляно, 6 тис. відправлено в табори.
Запитання для дискусії.
Чому влада не пішла на компроміс з повсталими, хоча згодом частинаїх вимог була задоволена?
Охарактеризуйте наслідки Кронштадтського повстання.
3. Неп: заходи, протиріччя, причини згортання.
Розповідь учителя.
Економічна та суспільно-політична криза 1921 р. змусила більшовицьке керівництво терміново переглянути економічну політику, особливо щодо селянства. Перехід до нової економічної політики (НЕП) ще 1920 р. пропонував здійснити JI. Троцький, але його пропозиції замінити продрозкладку податковою системою не підтримав більшовицький ЦК. Та вже навесні 1921 р. Ленін спромігся переконати партійне керівництво в необхідності зміни економічної політики.
Неп мав забезпечити виживання більшовицького режиму в умовах міжнародної ізоляції та масових виступів населення.
Початком здійснення нової економічної політики став X з'їзд РКП(б), який у березні 1921 р. прийняв резолюцію «Про заміну прод- розкладки продподатком». Податок установлювався вдвічі меншим; ніж розмір продрозкладки, передбаченої на 1921 р.
Згодом селянам було дозволено продавати надлишок продукції на ринку, організовувати кооперативи, а також орендувати землю та використовувати найману працю.
Відповідно в промисловості було проведено децентралізацію управління, підприємства об'єднувалися у трести й переводилися на господарський розрахунок, деякі підприємства поверталися колишнім власникам, упроваджувалася відрядна оплата праці, дозволялась оренда, залучався іноземний капітал через створення концесій та спільних підприємств.
Запроваджені заходи сприяли відродженню ринкових відносин, фактично ліквідованих за доби «воєнного комунізму». Із метою їх нормального функціонування запроваджувалася нова система оподаткування, вводилася конвертована грошова одиниця — червінець, забезпечений золотом. 1 червінець дорівнював 10 золотим карбованцям. Для розвитку торгівлі всіх форм власності створювалися кращі умови.
Але більшість більшовицького керівництва вважало неп тимчасовою політикою, розрахованою на перехід від капіталізму до соціалізму, і не бажало відмовлятися від комуністичних ідей. Основні економічні важелі залишалися в його руках. Зберігався значний державний сектор (важка та більша частина легкої промисловості), зовнішня торгівля була державною монополією, діяв єдиний державний банк, держава формувала ціни на сільськогосподарську і промислову продукцію. Уся повнота влади в країні належала РКП(б).
Завдання.
Складіть порівняльну таблицю за наведеним зразком.
Політика «воєнного комунізму» та неп
Запитання для порівняння |
«Воєнний комунізм» (1918—1921) |
і Неп (1921—1928) |
Мета |
Побудова комунізму насильницькими методами, шляхом «кавалерійської атаки на капіталізм» |
Ліквідація загрози нової громадянської війни. Збереження більшовицького режиму. Покращення економічного становища в країні, що перебувала в міжнародній ізоляції |
Основні заходи |
|
|
Промисловість |
|
|
Сільське господарство |
|
|
Торгівля |
|
|
Фінанси |
|
|
Система управління |
|
|
Трудові відносини |
|
|
Наслідки |
|
|
Розповідь учителя.
Таке суперечливе становище викликало неодноразові кризи. Приводом до їх виникнення була відмова селян здавати хліб за заниженими цінами (1923, 1925, 1927 рр.).
Кризи супроводжувалися загостренням політичної боротьби в партійному керівництві між групою Бухаріна, Рикова, Томського (прихильники збереження і розвитку непу) та групою Сталіна, Молотова, Кагановича, Ворошилова. У цій боротьбі перемогла група Сталіна — прихильники військово-комуністичних методів управління економікою, які взяли курс на відмову від непу.
Запитання для дискусії.
Чи виправдав неп сподівання радянського керівництва?
4. Створення СРСР
Розповідь учителя.
Установлення комуністичних режимів на більшій частині колишньої Російської імперії поставило на порядок денний питання про об'єднання цих новоутворених держав, схожих за політичною системою, зв'язаних єдиним народногосподарським комплексом та об'єднаних у єдиний воєнно-політичний союз (договори 1919— 1920 pp.).
На початку 1920-х рр, в керівництві розгорілася дискусія про форму об'єднання цих держав. Серед розмаїття думок можна вирізнити два підходи у вирішенні цієї проблеми.
Так, нарком національностей Й. Сталін висунув ідею утворення радянської спільності на засадах автономії. Такий варіант об'єднання здобув назву проекту «автономізації», але його розкритикували українські та грузинські більшовики. В умовах наростаючого конфлікту між московським центром та більшовиками національних республік у полеміку втрутився Ленін, який запропонував створити радянську спільність на засадах федерації (у федерацію об'єднувалися рівноправні республіки, а не підпорядковані РРФСР). Цю пропозицію схвалили представники всіх республік.
Протягом 1922 р. відбулися з'їзди рад України, Білорусії, Закавказзя, Російської Федерації, які підтвердили необхідність утворення федеративного рівноправного союзу націй. Наприкінці грудня 1922 р. в Москві відбулася конференція представників національних республік, яка затвердила проекти декларацій про утворення Союзу Радянських Соціалістичних Республік та проект союзного договору.
ЗО грудня 1922 р. відбувся І з'їзд рад СРСР. Основним доповідачем на з'їзді був Й. Сталін. Він ознайомив учасників з'їзду з проектами документів і вніс пропозицію затвердити їх. Відкриваючи обговорення, представник УРСР М. Фрунзе запропонував доопрацювати документи, а вже після цього схвалити їх на II з'їзді рад. Делегати з'їзду підтримали цю пропозицію та утворили комісію для підготовки остаточного варіанта документів. На з'їзді було проголошено СРСР, обрано Центральний виконавчий комітет і Президію Союзу РСР, а також чотирьох голів Президії ЦВК Союзу РСР, які по черзі мали головувати на засіданнях: від РРФСР — Калінін, від УРСР — Петровський, від БРСР — Черв'яков, від ЗРФСР — Наріманов.
Але союзний договір так ніколи й не було доопрацьовано й підписано. «Комісію 13» із доопрацювання договору було ліквідовано. У січні
1923р. ЦВК СРСР утворив Конституційну комісію, яка підготувала проект конституції СРСР. Його було затверджено на II з'їзді рад у січні 1924 р. Конституція містила Декларацію та Договір про утворення СРСР, який не мав нічого спільного з проектом договору 1922 р. З'їзд рекомендував союзним республікам ратифікувати текст конституції, що й було зроблено. Так відбулося конституційне оформлення СРСР, про створення якого було оголошено ЦВК СРСР у липні 1923 р. у «Зверненні до народів та урядів світу».
Отже, через маніпуляції Сталіна союзний договір, що мав стати міжнародним договором між суверенними державами, було замінено конституцією, яка є внутрішньодержавним документом.
Запитання для дискусії.
Як можна оцінити створення СРСР? Чи можна вважати створення СРСР відновленням Російської імперії під зверхністю більшовиків?
ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Запитання.
Які причини зумовили перехід радянського керівництва до непу?
Назвіть складові нової економічної політики.
Які заходи непу було здійснено в промисловості, у сфері торгівлі й фінансів, у сільському господарстві?
Як ставилися до непу в партійному керівництві та у ВКП(б) в цілому?
Якими були результати і наслідки непу?
Яким чином відбулося утворення СРСР?
ВАРІАНТ II
І Семінарське заняття.
Запитання.
Внутрішньополітична криза на початку 1920-х pp.
Впровадження непу.
Протиріччя непу.
Згортання непу.
Створення СРСР.
Рекомендована література. 1. Верт Н. История советского государства 1900—1991. — М., 1991. 2. История Отечества: люди, идеи, решения. Очерки истории Советского государства / Сост. В. А. Козлов. — М., 1991. 3. Карр Эдвард. История Советской России. Большевистская революция 1917—1923. — М., 1990. — Т. 1—2. 4. Кульчицький С. В. Україна між двома війнами (1921—1939 pp.) — К., 1999. 5. ХоскингД. История Советского Союза 1917—1991. — М., 1994. 6. Энциклопедия для детей. Т. 5, ч. 3. История России. XX век / Сост. С. Т. Исмаилова. — М., 1996.
Хоча неп не став довгостроковою політикою, завдяки йому було відновлено господарство, зруйноване в роки Першої світової та громадянської воєн. Зросло промислове й сільськогосподарське виробництво, пожвавилися торгівля й товарообмін, ослабла соціальна напруженість.
Створення СРСР було неоднозначним явищем. Незважаючи на всю неоднозначність це державне утворення впливало на подальший розвиток історії понад 70 років