Вивчення нового матеріалу
11 1. Наслідки громадянської війни.
Учитель розкриває це питання, спираючись на такі положення.
— Утвердження при владі партії більшовиків. Розгром основних
противників більшовицького режиму.
Повне розорення країни. Значні людські втрати (майже 12 мли осіб) і матеріальні збитки (25 % національного багатства).
Наростання політичної та економічної кризи більшовицького режиму.
Міжнародна ізоляція.
111, 2. Кронштадтське повстання.
Розповідь учителя.
Внутрішньополітична криза в Росії на початку 1920-х pp. поста вила питання про можливість подальшого утримання більшовиками влади. Політика «воєнного комунізму» призвела до масових селянських повстань, які охопили територію України, Поволжя, Кубань і Дон. Активізувався рух басмачів у Туркестані, розгортався страйковий рух робітників.
Найбільшим було повстання на чолі з А. Антоновим, що охопило Воронезьку і Тамбовську губернії. Кількість учасників опору становила 50—70 тис. осіб. Проти загонів Антонова воювала регулярна армія на чолі з М. Тухачевським. Одночасно тривала повстанська боротьба в Україні під керівництвом Н. Махна та інших отаманів.
У ряді міст сталися робітничі страйки. Так, у Москві та Петрограді страйки проходили під гаслами: «Хліба!», «Хай працюють ті, у кого комісарські пайки». Західносибірські залізничники, організувавши збройні загони, захопили і тримали під контролем майже всю територію Тюменської губернії, перервавши залізничне сполучення Сибіру з центром країни.
Проте, найбільш організованим і небезпечним було повстання моряків Кронштадта (воєнно-морська база Балтійського флоту) навесні 1921р.
Робота з документом.
Резолюція зборів корабельних команд 1 березня 1921 р.
У зв'язку з тим, що теперішні ради не виражають волю робітників та селян, негайно здійснити перевибори Рад таємним голосуванням...
Свобода слова і друку для робітників і селян, анархістів і лівих соціалістичних партій.
Свобода зборів і профспілок і селянських об'єднань...
Звільнити всіх політичних в'язнів соціалістичних партій, а також всіх робітників та селян, червоноармійців і матросів, ув'язнених у зв'язку з робітничими і селянськими рухами.
Скасувати всякі політвідділи, бо жодна партія не може користуватися привілеями для пропаганди своїх ідей і отримувати від держави засоби на ці цілі...
Урівняти пайок для всіх трудящих, за виключенням шкідливих цехівДати повне право селянам над всією землею так, як їм бажано, а також мити худобу, яку утримувати і управляти власними силами. Тобто не корис- і v матися найманою працею.
Просимо всі військові частини... приєднатися до нашої резолюції.
Вимагаємо, щоб всі резолюції були широко оголошені пресою.
Дозволити вільне кустарне виробництво власною працею.
Запитання до документа.
Від чийого імені виступали кронштадтці?
Які основні вимоги повсталих?
Розповідь учителя.
Вимоги повсталих
Політичні: «Уся влада Радам, а не партіям!», скасування монополії більшовиків на владу, запровадження багатопартійності; свобода слова, друку, об'єднань; звільнення політичних в'язнів.
Економічні: скасування продрозверстки; надання права селянам цільно розпоряджатися землею і продуктами своєї праці; запровадження свободи торгівлі.
Проти повсталих було кинуто регулярну армію під командуванням М. Тухачевського. 10 днів тривав штурм Кронштадта. Повстання було придушено.
Цікаві факти
У лютому—березні 1923 р. на острові Котлін у Фінській затоці, де розташовувалась база Балтійського флоту і місто-фортеця Кронштадт, відбулось повстання. Гарнізон фортеці нараховував 18,7 тис. осіб. У місті проживало ЗО тис. цивільних мешканців. У гавані стояли основні кораблі флоту (лінкори, крейсери, есмінці тощо). Більшість гарнізону і флотських команд були новобранці з України, Дону та Кубані.
Наприкінці лютого 1921 р. команди лінкорів «Севастополь» і «Петропав- ловськ» прийняли резолюцію про підтримку виступів петроградських робітників проти політики воєнного комунізму. 1 березня 1921 р. пройшло загальне зібрання корабельних команд. На мітингу, що відбувся під час засідання, виступив М. Калінін, який намагався заспокоїти моряків. У відповідь він почув: «Ось наші вимоги: геть продрозверстку, геть продзагони, даєш вільну торгівлю, вимагаємо свободу перевибору Рад». Було проголошено гасло: «Вся влада Радам, а не партіям!».
2 березня матроси і мешканці Кронштадта обрали Тимчасовий Революційний Комітет (ТРК) на чолі з матросом С. Петриченко. Наступного дня газети повідомили про «контрреволюційний заколот під гаслом «За Ради без комуністів!». Делегація повсталих, що прибула для переговорів, була заарештована, а згодом розстріляна. 7 березня почався обстріл Кронштадту.
Події у Кронштадті збіглися з роботою X з'їзду РКП(б), на якому було скасовано продрозверстку.
Робота з документом.