1. Права та обов’язки приватного нотаріуса

Права та обов'язки нотаріуса є реалізацією принципу сприяння громадянам та організаціям у здійсненні їхніх прав і захисті законних інтересів. Так, в Законі України “Про нотаріат ” зокрема зазначається, що нотаріус має право витребувати від підприємств, установ і організацій відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій; складати проекти угод і заяв, виготовляти копії документів та виписки з них, а також давати роз'яснення з питань вчинення нотаріальних дій і консультації правового_характеру. Згідно Закону України «Про нотаріат», нотаріус встановлює термін, протягом якого до нотаріальної контори мають бути надіслані необхідні відомості чи документи з огляду на конкретні обставини вчинюваної нотаріальної дії, але цей термін не повинен перевищувати одного місяця. Особливого значення зараз набуває право нотаріуса складати проекти угод і заяв. Якщо раніше було невелике, обмежене коло угод, вчинення яких не викликало труднощів, бо існував установлений зразок для кожного виду, то зараз посвідчення угод вимагає творчого підходу до їх складання, співпраці нотаріуса і заінтересованих осіб. Тому останні дедалі частіше звертаються до послуг нотаріуса, аби впевнитися в тому, що угода чи заява відповідатиме чинному законодавству і не викликатиме жодних непередбачених негативних наслідків. При вчиненні нотаріальних дій часто виникає потреба мати копії необхідних документів чи виписок із них. Якщо їх не подали заінтересовані особи, то нотаріус на прохання останніх має право виготовити копії документів. Скажімо, для видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус може на прохання заінтересованих осіб виготовити копії з оригіналів свідоцтв про народження і про шлюб. . Із Закону України «Про нотаріат» також випливає що нотаріуси мають право об'єднуватись у регіональні, загальнодержавні, міжнародні спілки та асоціації. Слід відзначити, що в переважній більшості країн латинського нотаріату об'єднання нотаріусів в спілку є їх обов'язком і має на меті не тільки кращий захист прав і інтересів самих працівників нотаріальних органів, але й осіб, які звертаються за вчиненням нотаріальних дій. Також нотаріус вправі відмовити у вчиненні нотаріальної дії з підстав, передбачених ст. 49 Закону України «Про нотаріат». Нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо:

1) вчинення такої дії суперечить законодавству України;

2) не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії;

3) дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії;

4) є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства; в інших випадках, передбачених Законом. Якщо справжність поданого документа викликає сумніви, нотаріуси та інші посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, вправі затримати цей документ і направити його на експертизу (ст. 51 ЗУ «Про нотаріат»). Обов'язки нотаріуса досить повно перелічені в Закону України «Про нотаріат». Так, нотаріуси зобов'язані здійснювати свої професійні обов'язки відповідно до Закону і принесеної присяги; сприяти громадянам, підприємствам, установам і організаціям у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз'яснювати права і обов'язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду; зберігати в таємниці відомості, одержані ним у зв'язку з вчиненням нотаріальних дій; відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України або міжнародним договорам. Слід зазначити, що вчиняючи нотаріальні дії, нотаріус повинен дотримуватись не тільки Закону України «Про нотаріат» та інших норм процесуального права, але й додержуватись норм матеріального права. Нотаріус повинен також працювати у відповідності до принесеної присяги, а отже, виконувати обов'язки нотаріуса чесно і сумлінно, згідно з совістю. Нотаріус зобов'язаний сприяти фізичним та юридичним особам у здійсненні їхніх прав і захисті законних інтересів. Це означає, що він має: правильно встановити дійсне волевиявлення сторін, мету, яку вони переслідують, вчиняючи нотаріальну дію; перевірити всі подані документи щодо їх достовірності, допустимості й належності; роз'яснити заінтересованим особам їх права й обов'язки, попередити про наслідки вчинюваної нотаріальної дії, щоб запобігти проблемам, які можуть виникнути якщо особи не будуть повністю обізнані з усіма аспектами вчинюваних ними нотаріальних дій. Також на нотаріуса покладено обов'язок зі збереження таємниці вчинення нотаріальних дій, що є основоположним принципом діяльності нотаріату, який закріплено в Законі України «Про нотаріат». Дотримання нотаріусом цього обов’язку має на меті запобігти певним можливим негативним наслідкам, які можуть виникнути для особи у зв'язку з вчиненням нею певної нотаріальної дії. Особливо це стосується таких правочинів як заповіти та договори дарування.

2 Нотаріальні дії, що вчиняються приватним нотаріусом Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють у державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах або займаються приватною нотаріальною діяльністю. . Нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, у своїй діяльності керуються законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а на території Республіки Крим, крім того, - законодавством Республіки Крим, наказами Міністра юстиції України, нормативними актами обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Нотаріуси у встановленому порядку в межах своєї компетенції вирішують питання, що випливають з норм міжнародного права, а також укладених Україною міждержавних_угод. Відповідно до Закону України "Про нотаріат" Цивільного та Сімейного кодексів України нотаріуси, зокрема державні вчиняють такі нотаріальні_дії:

• вживають заходів щодо охорони спадкового майна;

• видають свідоцтва про право на спадщину;

• видають свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя;

• посвідчують правочини (договори, заповіти, довіреності тощо);

• видають свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів);

• видають свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися;

• провадять опис майна фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою або місце перебування якої невідоме;

• видають дублікати нотаріальних документів, що зберігаються у справах нотаріуса;

• накладають та знімають заборону щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно) і транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації;

• засвідчують вірність копій (фотокопій) документів і виписок з них;

• засвідчують справжність підпису на документах;

• засвідчують вірність перекладу документів з однієї мови на іншу;

• посвідчують факт, що фізична чи юридична особа є виконавцем заповіту;

• посвідчують факт, що фізична особа є живою;

• посвідчують факт перебування фізичної особи в певному місці;

• посвідчують час пред'явлення документів;

• передають заяви фізичних та юридичних осіб іншим фізичним та юридичним особам;

• приймають у депозит грошові суми та цінні папери;

• вчиняють виконавчі написи;

• вчиняють протести векселів;

• вчиняють морські протести;

• приймають на зберігання документи.

На нотаріусів може бути покладено вчинення інших нотаріальних дій згідно із законом.

3. Нотаріальні дії що вчиняються консульськими установами України Законодавство України передбачає вчинення нотаріальних дій за кордоном консульськими установами, а також дипломатичними представництвами України у випадках, передбачених законодавством. Порядок вчинення нотаріальних дій консульствами регулюється Консульським статутом України та Положенням про порядок учинення нотаріальних дій в дипломатичних представництвах та консульських установах України, затвердженим спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства закордонних справ від 27.12.2004 № 142/5/310. Це Положення розроблене відповідно до Закону України «Про нотаріат», Цивільного та Сімейного кодексів України, а також глави XI Консульського статуту України. Безпосереднє вчинення нотаріальних дій покладається на консульських посадових осіб, які працюють у дипломатичних представництвах та консульських установах України. . Консули у своїй діяльності керуються законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства закордонних справ України та іншими нормативно-правовими актами. Консули зобов'язані додержувати таємниць нотаріальних дій та відомостей, одержаних ними у зв'язку з їх учиненням. Консули зобов'язані здійснювати свої професійні обов'язки відповідно до Консульського статуту України, Закону України «Про нотаріат», сприяти фізичним та юридичним особам у здійсненні їхніх прав та захисті законних інтересів, роз'яснювати права й обов'язки, попереджати про наслідки нотаріальних дій, що вчиняються, для того, щоб юридична необізнаність не могла їм зашкодити, зберігати в таємниці відомості, одержані ними у зв'язку з учиненням нотаріальних дій, відмовляти у вчиненні нотаріальної дії у разі її невідповідності законодавству України або чинним міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Консул не має права вчиняти нотаріальні дії на своє ім'я і від свого імені, на ім'я і від імені своєї (свого) дружини (чоловіка), її (його) родичів по прямій лінії. Мова нотаріального діловодства визначається відповідно до статті 10 Конституції України та статті 20 Закону Української РСР «Про мови», тобто нотаріальне діловодство ведеться тією самою мовою, що і діловодство консульської установи. Якщо особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, не знає мови, якою ведеться діловодство, тексти оформлюваних документів мають бути перекладені їй консулом або перекладачем у письмовій або усній формі, про що зазначається в посвідчу вальному написі. Особа, що не володіє мовою, якою виготовлений документ, підписується тією мовою, яку вона знає. . Нотаріальні дії вчиняються у приміщенні дипломатичного представництва та консульської установи. В окремих випадках, коли фізична особа не може з'явитися в зазначене приміщення, а також коли того вимагають особливості вчинюваних нотаріальних дій, нотаріальні дії можуть бути вчинені поза вказаними приміщеннями, але в межах території діяльності дипломатичного представництва або консульської установи, у межах консульського округу. Якщо нотаріальна дія вчиняється поза приміщенням дипломатичного представництва чи консульської установи України, у посвідчу вальному написі та в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій записується місце вчинення нотаріальної дії (вдома, у лікарні тощо) із зазначенням адреси, а також часу вчинення нотаріальної дії та причин, з яких нотаріальна дія була вчинена поза вказаними приміщеннями. Нотаріальні дії вчинюються в день пред'явлення всіх необхідних для цього документів, сплати консульського збору і відшкодування фактичних витрат. При цьому вчинення нотаріальної дії може бути відкладене в разі необхідності витребування додаткових відомостей або документів від фізичних та юридичних осіб чи направлення документів на експертизу, а також якщо відповідно до закону консул повинен упевнитись у відсутності в заінтересованих осіб заперечень проти вчинення цієї дії Строк, на який відкладається вчинення нотаріальної дії у цих випадках, не може перевищувати одного місяця. За заявою заінтересованої особи, яка бажає звернутися до суду для оспорювання права або факту, про посвідчення яких просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії має бути відкладене на термін не більше десяти днів. Якщо за цей термін від суду не буде одержано повідомлення про надходження заяви, нотаріальна дія повинна бути вчинена. У разі одержання від суду через Міністерство закордонних справ України повідомлення про надходження заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії припиняється до вирішення справи судом.