2. Розвиток міжнародних економічних відносин зумовив стрімке зростання обсягів банківського кредитування.

Позичальниками на міжнародному кредитному ринку є компанії, банки, центральні, регіональні, муніципальні органи влади різних країн.

Роль кредиторів відіграють різні фінансово-кредитні організації: фірми, трасти, фонди, банки, міжнародні фінансові організації, а також державні заклади, уряди країн.

Механізм кредитування на міжнародному ринку банківських кредитів передбачає використання класичних боргових інструментів - кредитів та позик.

Банківські кредити мають суттєві переваги порівняно з фірмовими, оскільки є дешевшими і можуть надаватися на більш довгий термін, звільняють імпортера від необхідності звертатись з проханням про кредит до експортера при укладанні контракту, імпортер також має можливість вибору експортера.

Банки можуть також відкривати кредитні лінії для іноземних постачальників на оплату закуплених товарів, послуг чи проведених робіт. Виокремлюють міжнародні кредитні лінії загального призначення та спеціальні. Кредитні лінії загального призначення відкриваються на певну суму і дають можливість кредитувати різних імпортерів у країні, що отримала даний кредит. Механізм спеціальних кредитних ліній призначений для кредитування певних проектів.

На ринку банківських кредитів вирізняють міжбанківський ринок, на якому кредитні організації різних країн розміщують тимчасово вільні ресурси, переважно у вигляді короткострокових депозитів, а також поточних рахунків і позик.

На ринку банківських кредитів ціна активу, або процентна ставка визначається на основі міжнародних ставок пропозиції за банківськими депозитами: лондонської ставки пропозиції за банківськими депозитами LIBOR; ставок інших світових фінансових центрів (АIBOR – на нідерландському ринку в Амстердамі, PIBOR - на французькому ринку в Парижі, NYBOR - на американському ринку в Нью- Йорці, FIBOR - на німецькому ринку у Франкфурті – на - Майні, HIBOR - на ринку Південно - Східної Азії в Гонконгу і SIBOR- у Сингапурі ; MIBOR - на московському, KIBOR - на київському); американської “прайм - рейт” – базової ставки США за кредитами небанківського сектору.

Ставка LIBOR майже еквівалентна без ризиковим ставкам кредитування і позик. Базисний пункт дорівнює одній відсотковій частині процента. Процентні ставки переглядаються кожні 6 місяців у відповідності до зазначених базових. До цих ставок додається величина маржі, яка залежить від кредитоспроможності позичальника, характеру позики, ринкової кон’юнктури і становить від 0,50 до 2,5%. Наприклад, якщо базова процентна ставка LIBOR дорівнює 7%, а процент за єврокредитом має індекс, на 8 пунктів вищий за ставку LIBOR, то у цьому періоді процентна ставка дорівнюватиме 7,8%.

Ставка ”прайм - рейт” –це ставка, яка визначається 30 провідними американськими банками, ця ставка має ще назву базової або довідкової. Ставка за кредитом на основі прайм – рейт містить такі складові:

- прайм – рейт, включаючи бажану банком маржу понад операційні та адміністративні витрати;

- премія за ризик невиконання зобов’язань;

- премія за ризик, пов'язаний з терміновістю, яка сплачується позичальниками довгострокових кредитів.

Плаваюча ставка прайм – рейт завжди на 1% вища за поточну ставку за чотиритижневими депозитними сертифікатами і на ½ процентного пункту вища за ставку за комерційними паперами для найбільших корпоративних позичальників з високими кредитними рейтингами.

На основі ставок прайм – рейт та LIBOR з’явились нові модифікації встановлення ставок за кредитами: ставки “кеп” – узгоджена верхня межа ставки за кредитом, яка не залежить від майбутньої динаміки процентних ставок.