Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Інтел.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
21.07.2019
Размер:
348.16 Кб
Скачать

81)ЗагАльна характеристика Захисту права і.В.

Існує дві форми захисту прав інтелектуальної влас ності: юрисдикційна і неюрисдикційна. Неюрисдик-ційна форма передбачає захист права інтелектуальної власності своїми силами, без звернення за допомогою до державних або інших компетентних органів, тобто самоза хист. Наприклад, це може бути відмова здійснити певні дії, передбачені укладеним договором про передачу (уступку) майнових прав інтелектуальної власності або ліцензійним договором, відмова від виконання недійсного договору то що. Обрані засоби самозахисту не повинні бути забороне ними законодавством та не повинні суперечити моральним засадам суспільства.

Юридичні форми захисту застосовують два порядки захисту: загальний (судовий) та спеціальний (адміністра тивний). Загальний порядок захисту здійснюється в судах.

Спеціальний порядок захисту прав здійснюється в органах державного управління або в органах Антимонопольного комітету України, або в органах державної митної служби України.

82)Цивільно-правові способи Захисту.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування

майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

83)Захист права і.В судом.

Повноважсння суду щодо захисту права інтелек­туальної власності:

1) застосування негайних заходів щодо запобігання порушен­ню права інтелектуальної власності та збереження відповідних доказів

2) зупинення пропуску через митний кордон України товарів, імпорт чи експорт яких здійснюється з порушенням права інте­лектуальної власності

3) вилучення з цивільного обороту товарів, виготовлених або введених у цивільний оборот із порушенням права інтелек­туальної власності

4) вилучеиня з цивільного обороту матеріалів та знарядь, які використовувалися переважно для виготовлення товарів з порушенням прав інтелектуальної власності

5) застосування разового грошового стягнення

6) опублікування в засобах масової інформації відомостей про порушення права інтелектуальної власності і зміст судового рішення щодо такого порушенням

84)АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОРЯДОК ЗАХИСТУ.

Адміністративна відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності, передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення, застосовується, зокрема, при:

порушенні прав інтелектуальної власності;

здійсненні дій, що становлять акти недобросовісної конкуренції;

незаконному розповсюдженні примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних;

порушенні законодавства, що регулює виробництво, експорт, імпорт дисків для лазерних систем зчитування, експорт, імпорт обладнання чи сировини для їх виробництва.

Захист прав здійснюється шляхом проведення адміністративних процедур, як-от: вилучення або конфіскація контрафактної продукції та обладнання, що використовується для її виготовлення, виправні роботи, адміністративний арешт або накладання адміністративних штрафів.

ОрганИ державної влади, як Міністерство освіти і науки України, Міністерство внутрішніх справ України, Служба безпеки України, Державна митна служба України, Антимонопольний комітет України тощо.

Вказані державні органи в межах своєї компетенції вирішують питання, пов’язані із захистом прав інтелектуальної власності в адміністративному порядку, забезпечують створення та ефективне функціонування механізмів захисту прав інтелектуальної власності та контролю за дотриманням норм законодавства в цій сфері. У деяких із зазначених державних органів (ДДІВ, МВС України, Службі безпеки України, Держмитслужбі України) створені спеціальні підрозділи, які займаються саме питаннями, пов’язаними із захистом прав інтелектуальної власності.

Крім того, за порушення правил здійснення господарської діяльності до суб’єктів господарювання також можуть бути застосовані уповноваженими державними органами адміністративні санкції. Так, Антимонопольний комітет України накладає штрафи на суб’єктів господарювання за вчинення дій, визначених як недобросовісна конкуренція.

Митна служба України створює належні умови для захисту прав інтелектуальної власності на митному кордоні.

85) ХАРАКТЕРИСТИКА СИСТЕМИ МІЖН. ОХОРОНИ І.В

Охорона прав і.в здійснюється лише у національному ,а у міжнародному аспекті.

14 липня 1967 р. у Стокгольмі було підписано Конвенцію, що засновує Всесвітню організацію інтелектуальної власності (ВОІВ). Конвенція набрала чинності 1970 р. Станом на 1999 рік членами ВОІВ є 161 держава світу, в тому числі й Україна.

Паризька конвенція про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року. З 1 липня 1965 року - дати набуття Конвенцією чинності для СРСР - вона була обов'язковою для СРСР відносно всієї його території. Набуття чинності для України: 25 грудня 1991 р.

Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів.

Всесвітня конвенція про авторське право 1952 року. Вважається обов’язковою для України відповідно до Постанови ВРУ від 23 грудня 1993 р.

Міжнародна конвенція про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення (Римська конвенція), підписана 1961 р. у Римі. Україна приєдналася 20 вересня 2001 року.

Конвенція про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їхніх фонограм від 29 жовтня 1971 року.

Договір Всесвітньої організації інтелектуальної власності про виконання і фонограми, прийнятий Дипломатичною конференцією 20 грудня 1996 року. Україна приєдналася 20 вересня 2001 року.

Договір Всесвітньої організації інтелектуальної власності про авторське право, прийнятий Дипломатичною конференцією 20 грудня 1996 року. Україна приєдналася 20 вересня 2001 року.

Договір про патентну кооперацію від 19 червня 1970 року (Вашингтон). Набуття чинності для України: 25 грудня 1991 р.

Договір про патентне право, прийнятий 1 червня 2000 року у м. Женева. Україна приєдналася у 2002 році.

Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків від 14 квітня 1891 року.

Договір про закони щодо товарних знаків від 27 жовтня 1994 р. (Женева). Україна ратифікувала у 1995 році.

Також дуже важливе значення мають закони про міжнародне приватне право, в яких колізійні норми, які відсилають до законодавства країни,в якій вимагається захист.