Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Інтел.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
21.07.2019
Размер:
348.16 Кб
Скачать

1)Інтелектуальна власність та її роль на сучасному етапі

В умовах ринкової економіки інтелектуальна власність є і товаром як і майнові права. Світовий досвід свідчить, що інтелектуальна власність стає визначальним фактором соціально-економічного розвитку.

Специфіка відносин у сфері інтелектуальної власності полягає в тому, що вони стосуються інтелектуальної діяльності, їхнім об’єктом є результат творчої діяльності визначений законом. Законодавство містить перелік результатів інтелектуальної діяльності, які підлягають правовій охороні. Правда з розвитком науково-творчої думки неможливо передбачити усі результати творчої діяльності. Результати творчої діяльності поділяються на духовної творчості та продукти науково-технічної діяльності. Перші це об'єкти авторських і суміжних прав, другі винаходи, корисні моделі, промислові. Відмінність між ними полягає в тому, що результати духовної творчості не потребують визнання уповноважених державних органів, тоді як результати технічної діяльності навпаки потребують такого визнання шляхом видачі свідоцтва або патенту.

Духовна творчість призначена для задоволення духовних потреб суспільства, а технічна для забезпечення науково-технічного прогресу. Об’єкти і.в є своєрідним товаром, предметом різних договорів. Результати і. в є гарантією розвитку освіти та науки, а також запорукою матеріально-технічної основи суспільної формації.

ІВ, що охороняється зараз у більшості країн світу, в сучасних умовах є одним з наймогутніших стимуляторів про­гресу в усіх галузях розвитку суспільства. Психологи вивчають її як результат розумової праці, новаторського пошуку. Науковці, які ви­вчають творчу діяльність (фахівці з евристики), розглядають механізм діяльності людини, розкривають закономірності створення новацій. Соціологи встановлюють взаємозв'язок між розвитком творчої діяль­ності, соціальним і науковим прогресом. Економісти розглядають інтелектуальну власність як засіб підвищення ефективності виробництва. Правознавці вивчають її як об'єкт права у зв'язку із суспільною цінністю та пов'язані з нею правовідносини.

2)Поняття інтелектуальної власності

Поняття І.В. має два основних значення: як цивільно-правовий інститут і як сукупність суб’єктивних прав творця на результат його інтелектуальної (творчої) діяльності.

П.І.В (як ц-п інститут) – це сукупність правових норм, що регулюють суспільні відносини у сфері створення, оформлення, використання й охорони результатів інтелектуальної діяльності людей.

Суб’єктивне П.І.В. – це право його суб’єкта на володіння (відповідно до пропрієтарної теорії), (виключні права творця на:) користування і розпорядження (теорія виключних прав – більше відповідає правовій природі І.В., проте в Україні співіснують обидві) належним йому відповідно до закону результатом інтелектуальної діяльності

3)Проприєтарна теорія

Історично першою теорією була пропрієтарна теорія: право інтелектуальної власності – це різновид права власності. Пропрієтарна теорія права на творчі результати найбільшого поширення набула в 19ст. Ця теорія уже спочатку її появи піддавалася гострій критиці. Суть цієї критики зводилась в основному до того, що результати творчої діяльності не можуть бути об’єктами права власності. Матеріальна річ, яка є об’єктом права власності є обмежена в часі і просторі. По нематеріальних об’єктах цього обмеження немає.

На певному етапі ця теорія себе вичерпала, тому домінуючою зараз є теорія виключних (інтелектуальних) прав: право інтелектуальної власності – це самостійний цивільно-правовий інститут, зокрема по відношенню до права власності.