3. Проф. С.І.Дорошенко всі безсполучникові конструкції поділяє на 2 групи:
не співвідносні з жодним з видів сполучникових утворень |
співвідносні з ССР або СПР |
↓ Посідають самостійне місце у вираженні певних значень, які сполучниковими складними конструкціями не відтворюються |
↓ Не мають значеннєвої тотожності ні з ССР, ні з СПР: вони значеннєво близькі, але через відсутність сполучникового зв'язку набувають семантичної своєрідності, не характерної для сполучникових структур. |
ПР.: Обридло тут – туди мандруйте на втіху павукам (Л.Глібов). Значення БСР: умовно-наслідкове + відтінок питальної модальності = фраза отримує риси роздуму.
→ Якщо обридло тут, то туди мандруйте на втіху павукам. Значення СПР: умовно-наслідкове, без прикмет питальної модальності.
Висновок: у результаті трансформації БСР у сполучникове уворене семантично близьке речення → БСР і СПР є семантичними синонімами, а не значеннєво тотожними складними одиницями.
Теза 1: безсполучниковість сприяє виникненню багатоплановості відношень між компонентами → вираженню семантичної багатозначності всього складного утворення.
Багатозначність БСР – це властивість їх виражати кілька значень, одне з яких є основним, інші – супровідні. → Семантична своєрідність БСР: у здатності однієї конструкції передавати пучок значень.
Закономірності:
ПР.1: вираження умовно-наслідкового значення + виразні часові відношення між компонентами: На схід сонця квітнуть рожі: Будуть дні погожі (П.Тичина).
ПР.2: значення мети + часова послідовність: Пусти ж мене, моя мати, у степ жита жати; Буду жати-пильнувати, Доленьки шукати (Н.тв.).
ПР.3: значення допусту + відтінок протиставлення: Лиха іскра поле спалить, сама згасне (Н.тв.).
Теза 2: відсутність сполучників, подовжена пауза між складовими частинами в поєднанні з своєрідною інтонацією надають БСР експресивного відтінку, динаміки, не властивих сполучниковим реченням.
ПР.1: відшутніша динаміка зіставлення й протиставлення: Без тебе тьмою все повите, з тобою сяє все кругом (В.Сосюра).
ПР.2: виразніше передається дія-причина та її результат: Людська кров не водиця – проливати не годиться. Пор. із сполучником: Людська кров не водиця, тому проливати не годиться. Втрачається жвавість викладу, натомість відчувається розсудливість.
ПР.3: чіткіше формулюють значення прямої зумовленості: У товаристві лад – усяк тому радіє (Л.Глібов).
Висновок: структура цих безсполучникових утворень відзначається внутрішньою компактністю, зібраністю, що надає змісту відчутної експресії.
Бср у різних жанрах і стилях мови:
1). Народнопоетичний жанр багатий на ці конструкції, вони відбивають уснорозмовне мовлення: на структурно-семантичному співвідношення будуються прислів'я та приказки, яким властива динаміка та експресія: Учись – на старість буде як знахідка.
2). У художньому стилі ця особливість БСР використовується як стилістичний засіб: у діалогічному мовленні вони відтворюють живе розмовне спілкування персонажів. У монологічне мовлення БСР вводяться з метою відтворення сконденсованого, пожвавленого викладу.
3). У публіцистичному стилі: у заголовках (Умови однакові – результати різні), у текстах газетних матеріалів.
4). Науковий стиль: для передачі динаміки викладу.
5). Офіційно-діловий стиль: для формування виразної логічності повідомлень.
Висновок: відсутність сполучника є тим формантом динаміки, експресії викладу, які властиві складним безсполучниковим конструкціям як стилістичним одиницям, не тотожним ні з ССР, ні з СПР. У зіставленні з ними БСР є семантико-стилістичними синонімами, використання яких диктується заданістю тексту, ситуацією мовлення.
Синтаксичні синоніми (за С.І.Дорошенком) – це структурно однотипні чи різнотипні синтаксичні сполуки, які, будучи близькими щодо граматичного значення, передають смислові відтінки або які завдяки стилістичному забарвленню стають приналежністю певного стилю чи функціонують у мові з колоритно-стильовим відтінком як стилістичні одиниці. Такими є БСР і сполучникові.