4). Вихованець і.Р. Граматика української мови. Синтаксис. – к., 1993.

Безсполучникові ССР	Безсполучникові СПР	БСР з недиференційованим синтаксичним зв'язком між частинами
Функціонують у сфері ССР відкритої структури (єднальні речення з часовими відношеннями), перебувають на периферії БСР.	Незначна їх кількість: становлять найпериферійніший різновид складнопідрядних конструкцій; функціонують тільки у сфері прислівного підпорядкування	Вони утворюють синтаксичне ядро БСР, мають закриту структуру, вирізняються за семантичними класами: зіставні, протиставні, часові, причинові, наслідкові, умовні, пояснювальні.

5) Сум / за ред. О.Д.Пономарева. – к., 1997.

Сполучникові ↓ ↓	Безсполучникові
ССР СПР	це такі синтаксичні конструкції, компоненти яких об'єднуються в одне змістове й синтаксичне ціле без сполучників і сполучних слів, за допомогою інтонації (4 типи: перелічувальна, зіставна, зумовлена, пояснювальна) та інших синтаксичних засобів.
	З однотипними частинами відкритої та закритої структур: єднальні, перелічувальні, зіставно-протиставні.	З різнотипними частинами тільки закритої структури: умовні, часові, допустові, причинові, наслідкові, пояснювальні, з'ясувальні.

6). Шульжук к.Ф. Синтаксис української мови. – к., 2004.

О собливість БСР: вони поліфункціональні, семантика їх не завжди чітко диференційована.→ можна трансформувати одночасно і в СПР, і в ССР.

Елементарні	Неелементарні
Закритої структури	Відкритої структури
(закритість структури властива елементарним реченням)	(відкритість структури передбачає розгортання елементарного речення в неелементарне)
З однорідними частинами	З неоднорідними частинами
(співвідносяться із сурядними частинами ССР)	(співвідносяться і головною і підрядною частинами СПР)
Відношення: часові, зіставно-протиставні.	Відношення: умовні, причиново-наслідкові, часові, допустові, цільові; не можна перетворити на сполучникові: пояснювальні, пояснювально-приєднувальні.

7). Бевзенко С.П., Литвин Л.П., Семеренко Г.В. СУМ: Синтаксис. – К., 2005.

БСР як самостійний структурно-семантичний тип складних речень, що існують незалежно від сполучникових утворень – ССР і СПР, хоча й співвідносяться з ними.

За характером відношень між предикативними частинами:

БСР з однотипними частинами (БСР однорідного складу)	БСР з різнотипними частинами (БСР неоднорідного складу)
речення з перелічувальними (одночасність, часова послідовність) та зіставно-протиставними відношеннями	з'ясувально-об'єктні, часові, умовні, причинні, наслідкові, порівняльні тощо.

8). СУЛМ / за ред. М.Я.Плющ. – К., 2005.

БСР з однотипними частинами	БСР з різнотипними частинами
речення з перелічувальними та зіставно-протиставними відношеннями	з'ясувально-об'єктні, часові, причинові, умовні, наслідкові, порівняльні тощо.

ВИСНОВОК 2: відсутність диференційованих показників сурядності чи підрядності (сполучників і сполучних слів) нейтралізує їх протиставлення в системі БСР → це перешкоджає поділу всіх БСР на складносурядні й складнопідрядні. → Неможливо однозначно трансформувати БСР в ССР чи СПР. → неможливо використати принцип підстановки сполучників і сполучних слів для встановлення типу синтаксичного зв'язку між компонентами БСР.

ПР. 1: БСР причиново-наслідкового типу Защебетав соловейко – пішла луна гаєм (Шевч.) → ССР: Защебетав соловейко, і пішла луна гаєм + СПР: Защебетав соловейко, тому пішла луна гаєм.

ПР. 2: часове БСР Зійде сонце – утру сльози (Шевч.) → ССР: Зійде сонце, і утру сльози + СПР: Коли зійде сонце, утру сльози.

ПР. 3: допустове БСР На руках мозолі – мамалига на столі (Н.тв.) → ССР: На руках мозолі, зате мамалига на столі + СПР: Хоч на руках мозолі, але мамалига на столі.

ВИСНОВОК 3: неможливо використати принцип підстановки сполучників і сполучних слів для встановлення типу синтаксичного зв'язку між компонентами БСР → не всі БСР можна трансформувати в сполучникові.

ПР. 1: конструкції, у яких присудок першої частини підводить до сприймання другої: Дивлюсь ранком – вже заволочене серпанком сіреньке небо (А.Головко).

ПР. 2: конструкції, де наступний компонент коментує першу частину чи одне її слово, сполуку лексем: За два тижні на її новому, недавно випущеному з заводу тілі з'явилося багато подряпин і чотири червоні зірки – знак того, що вона підбила чотири фашистські танки (В.Козаченко).

ВИСНОВОК 4: принцип підстановки сполучників і сполучних слів не виправдовує себе і взастосуванні до тих БСР, що семантично близькі до СПР, але не припускають встановлення підрядного сполучника без зміни морфологічних форм окремих лексем.

ПР. 1: БСР, у яких постпозитивний компонент називає мету дії препозитивного компонента: Дмитрику, наріж квітів, я зроблю букет для нареченої (О.Корнійчук). за значенням БСР наближається до СПР мети, але в нього не трансформується. Зате між компонентами може бути вставлений сполучник сурядності єднальний.

ПР. 2: у конструкціях з ірреальною умовністю: Не будь нас з Григорієм, ніхто б тої науки в Харкові й не нюхав (О.Довженко). БСР семантично близьке до СПР умови, але не трансформується в нього, однак можливий сполучний сурядності.

ВИСНОВОК 5: серед БСР єдністю формального і семантичного вираження типу зв'язку відзначається лише один різновид структур: речення з прелічувальною семантикою зі значенням одночасності (Земля стогнала і здригалася, камінь тріщав у пекельному вогні), у різночасовому плані (Кінчилась війна, відгриміли переможні салюти). У цих БСР тип граматичного зв'язку – сурядність не нейтралізується. Але це не дає права вилучати ці типи конструкцій з розряду БСР і відносити їх до ССР, оскільки:

1) вони мають важливу структурну ознаку – відсутність сполучника сурядності. + певні речення з перелічувальною семантикою не трансформуються на сполучникові. ПР.: Один взвод учився орудувати гвинтівкою в атаках, другий пристрілювався до мішеней, третій вчився шикуватися в колони.

2) безсполучниковість надає конструкціям із значенням перелічуваності смислової своєрідності, не властивої ССР.

ПР.: І руки Чехова й Толстого благославляли їй [М.Заньковецькій] дорогу, і Мирний голову клонив благоговійно перед нею, і Лисенко її любив співуче-ніжною душею (М.Рильський). Тут повторюваний сполучник і служить для підкреслення, виділення предметів, осіб чи явищ. Його зняття позбавляє фразу значення наголошуваності на словах → робить її значеннєво відмінною від сполучникового утворення.

ЗАГАЛЬНИЙ ВИСНОВОК: через відсутність опозиції сурядність/підрядність складні речення, частини яких з'єднані без сполучників, не можна поділяти на ССР і СПР, хоч в окремих з них наявний сурядний чи підрядний зв'язок: сурядний у перелічувальних структурах, а підрядний – в умовно-наслідкових (Прийшов би, домовились би). У всіх інших видах відношень тип зв'язку недиференційований → протиставлення сурядності/підрядності немає. → БСР – структурно і граматично є окремим самостійним типом синтаксичних утворень.