- •Становлення теорії безсполучникового речення у слов'янському мовознавстві
- •Цей напрям переріс у самостійну теоретичну проблему з 2 питаннями:
- •1). Доленко м.Т., Дацюк і.І., Кващук а.Г., Поповський в.Д. Сум. – к., 1974.
- •4). Вихованець і.Р. Граматика української мови. Синтаксис. – к., 1993.
- •5) Сум / за ред. О.Д.Пономарева. – к., 1997.
- •6). Шульжук к.Ф. Синтаксис української мови. – к., 2004.
- •3. Проф. С.І.Дорошенко всі безсполучникові конструкції поділяє на 2 групи:
- •Бср у різних жанрах і стилях мови:
- •Загальний висновок:
4). Вихованець і.Р. Граматика української мови. Синтаксис. – к., 1993.
Безсполучникові ССР |
Безсполучникові СПР |
БСР з недиференційованим синтаксичним зв'язком між частинами |
Функціонують у сфері ССР відкритої структури (єднальні речення з часовими відношеннями), перебувають на периферії БСР. |
Незначна їх кількість: становлять найпериферійніший різновид складнопідрядних конструкцій; функціонують тільки у сфері прислівного підпорядкування |
Вони утворюють синтаксичне ядро БСР, мають закриту структуру, вирізняються за семантичними класами: зіставні, протиставні, часові, причинові, наслідкові, умовні, пояснювальні. |
5) Сум / за ред. О.Д.Пономарева. – к., 1997.
Сполучникові ↓ ↓ |
Безсполучникові |
|
ССР СПР |
це такі синтаксичні конструкції, компоненти яких об'єднуються в одне змістове й синтаксичне ціле без сполучників і сполучних слів, за допомогою інтонації (4 типи: перелічувальна, зіставна, зумовлена, пояснювальна) та інших синтаксичних засобів.
|
|
|
З однотипними частинами відкритої та закритої структур: єднальні, перелічувальні, зіставно-протиставні. |
З різнотипними частинами тільки закритої структури: умовні, часові, допустові, причинові, наслідкові, пояснювальні, з'ясувальні. |
6). Шульжук к.Ф. Синтаксис української мови. – к., 2004.
О собливість БСР: вони поліфункціональні, семантика їх не завжди чітко диференційована.→ можна трансформувати одночасно і в СПР, і в ССР.
Елементарні |
Неелементарні |
|
|
Закритої структури |
Відкритої структури |
(закритість структури властива елементарним реченням) |
(відкритість структури передбачає розгортання елементарного речення в неелементарне) |
|
|
З однорідними частинами |
З неоднорідними частинами |
(співвідносяться із сурядними частинами ССР) |
(співвідносяться і головною і підрядною частинами СПР) |
Відношення: часові, зіставно-протиставні. |
Відношення: умовні, причиново-наслідкові, часові, допустові, цільові; не можна перетворити на сполучникові: пояснювальні, пояснювально-приєднувальні. |
7). Бевзенко С.П., Литвин Л.П., Семеренко Г.В. СУМ: Синтаксис. – К., 2005.
БСР як самостійний структурно-семантичний тип складних речень, що існують незалежно від сполучникових утворень – ССР і СПР, хоча й співвідносяться з ними.
За характером відношень між предикативними частинами:
БСР з однотипними частинами (БСР однорідного складу) |
БСР з різнотипними частинами (БСР неоднорідного складу) |
речення з перелічувальними (одночасність, часова послідовність) та зіставно-протиставними відношеннями |
з'ясувально-об'єктні, часові, умовні, причинні, наслідкові, порівняльні тощо. |
8). СУЛМ / за ред. М.Я.Плющ. – К., 2005.
БСР з однотипними частинами |
БСР з різнотипними частинами |
речення з перелічувальними та зіставно-протиставними відношеннями |
з'ясувально-об'єктні, часові, причинові, умовні, наслідкові, порівняльні тощо. |
ВИСНОВОК 2: відсутність диференційованих показників сурядності чи підрядності (сполучників і сполучних слів) нейтралізує їх протиставлення в системі БСР → це перешкоджає поділу всіх БСР на складносурядні й складнопідрядні. → Неможливо однозначно трансформувати БСР в ССР чи СПР. → неможливо використати принцип підстановки сполучників і сполучних слів для встановлення типу синтаксичного зв'язку між компонентами БСР.
ПР. 1: БСР причиново-наслідкового типу Защебетав соловейко – пішла луна гаєм (Шевч.) → ССР: Защебетав соловейко, і пішла луна гаєм + СПР: Защебетав соловейко, тому пішла луна гаєм.
ПР. 2: часове БСР Зійде сонце – утру сльози (Шевч.) → ССР: Зійде сонце, і утру сльози + СПР: Коли зійде сонце, утру сльози.
ПР. 3: допустове БСР На руках мозолі – мамалига на столі (Н.тв.) → ССР: На руках мозолі, зате мамалига на столі + СПР: Хоч на руках мозолі, але мамалига на столі.
ВИСНОВОК 3: неможливо використати принцип підстановки сполучників і сполучних слів для встановлення типу синтаксичного зв'язку між компонентами БСР → не всі БСР можна трансформувати в сполучникові.
ПР. 1: конструкції, у яких присудок першої частини підводить до сприймання другої: Дивлюсь ранком – вже заволочене серпанком сіреньке небо (А.Головко).
ПР. 2: конструкції, де наступний компонент коментує першу частину чи одне її слово, сполуку лексем: За два тижні на її новому, недавно випущеному з заводу тілі з'явилося багато подряпин і чотири червоні зірки – знак того, що вона підбила чотири фашистські танки (В.Козаченко).
ВИСНОВОК 4: принцип підстановки сполучників і сполучних слів не виправдовує себе і взастосуванні до тих БСР, що семантично близькі до СПР, але не припускають встановлення підрядного сполучника без зміни морфологічних форм окремих лексем.
ПР. 1: БСР, у яких постпозитивний компонент називає мету дії препозитивного компонента: Дмитрику, наріж квітів, я зроблю букет для нареченої (О.Корнійчук). за значенням БСР наближається до СПР мети, але в нього не трансформується. Зате між компонентами може бути вставлений сполучник сурядності єднальний.
ПР. 2: у конструкціях з ірреальною умовністю: Не будь нас з Григорієм, ніхто б тої науки в Харкові й не нюхав (О.Довженко). БСР семантично близьке до СПР умови, але не трансформується в нього, однак можливий сполучний сурядності.
ВИСНОВОК 5: серед БСР єдністю формального і семантичного вираження типу зв'язку відзначається лише один різновид структур: речення з прелічувальною семантикою зі значенням одночасності (Земля стогнала і здригалася, камінь тріщав у пекельному вогні), у різночасовому плані (Кінчилась війна, відгриміли переможні салюти). У цих БСР тип граматичного зв'язку – сурядність не нейтралізується. Але це не дає права вилучати ці типи конструкцій з розряду БСР і відносити їх до ССР, оскільки:
1) вони мають важливу структурну ознаку – відсутність сполучника сурядності. + певні речення з перелічувальною семантикою не трансформуються на сполучникові. ПР.: Один взвод учився орудувати гвинтівкою в атаках, другий пристрілювався до мішеней, третій вчився шикуватися в колони.
2) безсполучниковість надає конструкціям із значенням перелічуваності смислової своєрідності, не властивої ССР.
ПР.: І руки Чехова й Толстого благославляли їй [М.Заньковецькій] дорогу, і Мирний голову клонив благоговійно перед нею, і Лисенко її любив співуче-ніжною душею (М.Рильський). Тут повторюваний сполучник і служить для підкреслення, виділення предметів, осіб чи явищ. Його зняття позбавляє фразу значення наголошуваності на словах → робить її значеннєво відмінною від сполучникового утворення.
ЗАГАЛЬНИЙ ВИСНОВОК: через відсутність опозиції сурядність/підрядність складні речення, частини яких з'єднані без сполучників, не можна поділяти на ССР і СПР, хоч в окремих з них наявний сурядний чи підрядний зв'язок: сурядний у перелічувальних структурах, а підрядний – в умовно-наслідкових (Прийшов би, домовились би). У всіх інших видах відношень тип зв'язку недиференційований → протиставлення сурядності/підрядності немає. → БСР – структурно і граматично є окремим самостійним типом синтаксичних утворень.