3. Дисконтування.

Нарощення відбувається з плином часу. Якщо розглянути процес кількісної зміни величини у зворотному порядку, побачимо зменшення величини грошей. Такий метод розрахунку називають дисконтуванням. Іншими словами, дисконтування – це визначення величини вартісного показника на заданий момент часу (інколи кажуть: зведення вартісного показника до заданого моменту часу). Різницю між значеннями вартісного показника за різні моменти часу називають дисконтом.

Математичне дисконтування.

Для математичного дисконтування використовують декурсивну ставку відсотків (і). Поточну суму боргу (Р) можна обчислити за наступними формулами:

1) просте дисконтування:

,

де - простий дисконтний множник (величина обернена до множника нарощення простих відсотків);

2) складне дисконтування:

,

де - складний дисконтний множник (величина обернена до множника нарощення складних відсотків).

Приклад 9.

Якої величини капітал, розміщений під 12% простих річних, принесе 62 тис. грн. через два роки? Якої величини буде дисконт?

Розв’язання:

D = S – P = 62000 – 50000 = 12000 (грн.)

Відповідь: Потрібен капітал 50 тис. грн., дисконт складе 12 тис. грн.

Банківське дисконтування (облік).

Для банківського дисконтування, яке частіше називають обліком, використовують облікову ставку відсотків (d). Поточну суму боргу (Р) можна обчислити за наступними формулами:

1) просте дисконтування:

,

де - простий дисконтний множник (величина обернена до множника нарощення простих відсотків за обліковою ставкою);

2) складне дисконтування:

,

де - складний дисконтний множник (величина обернена до множника нарощення складних відсотків за обліковою ставкою).

Банківське дисконтування (банківський або комерційний облік) часто застосовують в своїй практиці банки, купуючи фінансові зобов’язання. Ціна купівлі нижча за кінцеву суму боргу при погашенні фінансового зобов’язання і становить поточну вартість даного зобов’язання. Поточна вартість фінансового зобов’язання визначається через дисконтування кінцевої суми боргу наприкінці строку зобов’язання. В день погашення боргового зобов’язання кінцева сума боргу сплачується банку. Різниця між поточною сумою фінансового зобов’язання (ціною купівлі цього зобов’язання банком) та кінцевою сумою боргу – це сума дисконту, дохід банку. Можливість продажу та купівлі фінансових зобов’язань збільшує фінансові можливості, гнучкість та зручність проведення фінансових операцій учасниками фінансового ринку. [8]

Продаж та купівля векселів є різновидом подібних операцій продажу та купівлі фінансових зобов’язань. Вексель – грошове зобов’язання векселедавця сплатити власнику векселя (векселетримачу) після настання строку визначену суму. Номінал векселя (сума написана на векселі) це кінцева сума боргу, яку повинен сплатити векселедавець векселетримачу в день, вказаний на векселі (день погашення). При купівлі векселя у власника векселя до дня погашення проводиться операція обліку векселя (банківське дисконтування).

Вексель є засобом платежу і обігу. Переказним векселем векселетримач може розрахуватись за товар з третьою особою, при цьому ціна товару повинна відповідати вартості векселя на даний момент часу. Відстрочка платежу не повинна перевищувати строк до погашення векселя. За проведення операції обліку векселя банк звичайно забирає невеликі комісійні – процент від дисконтованої суми. Тобто операція обліку платна, як і багато інших фінансових операцій. [1]