- •Міністерство освіти україни національний університет "Львівська політехніка"
- •Молекулярно-абсорбційний аналіз
- •1. Загальна характеристика методів
- •1.1. Основи фотометричних методів аналізу
- •1.2. Закон Бугера-Ламберта-Бера
- •1.3. Умови фотометричних визначень
- •2. Фотометричні методи кількісного визначення речовин
- •2.1. Метод порівняння
- •2.2. Метод калібрувального графіка
- •2.3. Метод добавок
- •2.4. Метод визначення концентрації за середнім значенням молярного коефіцієнта поглинання
- •2.5. Диференційний фотометричний метод
- •2.6. Фотометричне титрування
- •3. Прилади фотометричного аналізу
- •3.1. Характеристика фотоелектроколориметрів фэк-56м, фэк-56
- •3.2. Порядок роботи на фотоелектроколориметрах фэк-56м (фэк-56)
- •4. Визначення феруму (ііі) за допомогою сульфосаліцилової кислоти
- •Реактиви, посуд, прилади
- •Виконання роботи
- •5. Визначення силікат-іонів за допомогою амоній молібдату в кислому середовищі
- •Реактиви, посуд, прилади
- •Виконання роботи
- •6. Визначення вольфраму (VI) каталітичним кінетичним методом
- •Реактиви, посуд, прилади
- •Виконання роботи
- •7. Визначення аскорбінової кислоти в фруктових соках
- •Реактиви, посуд, прилади
- •Виконання роботи
- •8. Визначення купруму (іі) у вигляді аміакату диференційно-фотометричним методом
- •Реактиви, посуд, прилади
- •Виконання роботи
- •9. Нефелометричний та турбідиметричний методи аналізу
- •10. Визначення сульфат-іонів у природних водах
- •Реактиви, посуд, прилади
- •Виконання роботи
- •Молекулярно-абсорбційний аналіз
Виконання роботи
Вмикають живлення фотоелектроколориметра і вводять червоний світлофільтр (№ 9). У правий світловий пучок поміщають кювету з дистильованою водою, у лівий ― розчин, приготовлений в мірній колбі на 50 мл з 5 мл розчину НСl, 5 мл розчину КІ, 1 мл розчину крохмалю і дистильованої води до мітки. Правий барабан встановлюють на нуль по шкалі оптичної густини (червона шкала). Лівим барабаном виводять стрілку мікроамперметра на нуль. Надалі розчини для фотометрування (забарвлені) поміщати лише в лівий світловий пучок, а оптичну густину визначати, користуючись тільки правим барабаном для виведення стрілки мікроамперметра на нуль.
У мірну колбу вносять послідовно, перемішуючи кожен раз, 5 мл розчину НСl, 5 мл розчину КІ, 1 мл розчину крохмалю і 30 мл дистильованої води. Додають 5 мл розчину Н2О2, одночасно вмикаючи секундомір, і швидко доводять об’єм розчину водою до риски, енерґійно перемішують, наливають в кювету, попередньо сполоснувши її цим же розчином. Починаючи з другої або третьої хвилини від початку приливання Н2О2, через кожну хвилину вимірюють оптичну густину розчину, поки вона не перестане змінюватись (5–7 хв). Аналогічно діють з розчинами, що містять каталізатор ― натрій вольфрамат. Для цього в мірну колбу вносять по черзі, перемішуючи, 5 мл розчину НСl, 5 мл розчину КІ, 1 мл розчину крохмалю, 5 мл (потім 10 мл) стандартного розчину натрій вольфрамату, дистильованої води до загального об'єму приблизно 40 мл і 5 мл розчину Н2О2, одночасно вмикаючи секундомір. Швидко доводять об'єм розчину в колбі водою до риски, енерґійно перемішують і фотометрують через кожну хвилину, починаючи з другої або третьої хвилини від початку добавляння розчину Н2О2. Всі величини заносять в таблицю:
Взято стандартного розчину, мл |
Концентрація вольфрамату натрію, моль/л |
А2 |
А3 |
А4 |
А5 |
А6 |
А7 |
0 5 10 х |
0 1ּ10–7 2ּ10–7 |
|
|
|
|
|
|
Будують графіки залежності:
1) оптичної густини від часу для різних концентрацій натрій вольфрамату;
2) тангенса кута нахилу прямих tg α від концентрації натрій вольфрамату Сw.
Для визначення невідомої концентрації вольфрамату натрію діють аналогічно, як з стандартними розчинами, вводячи в колбу певний об'єм досліджуваного розчину. Результати вимірювань записують в таблицю, будують пряму на графіку залежності оптичної густини від часу. За знайденою величиною tg αх, користуючись калібрувальним графіком tg α = f (Cw), визначають концентрацію вольфрамату натрію.
Після закінчення роботи вимикають електроживлення приладу, миють кювети і посуд.
7. Визначення аскорбінової кислоти в фруктових соках
Кількісне визначення аскорбінової кислоти (вітаміну С) ґрунтується на одержанні забарвленого продукту в результаті окисно-відновної реакції. Для цього використовується реактив Фоліна (молібдено-фосфорний реактив), який при взаємодії з аскорбіновою кислотою відновлюється до молібденової блакиті, інтенсивність забарвлення якої залежить від концентрації відновника. Цим методом можна визначати аскорбінову кислоту в соках (виноградному, березовому та інших) за реакцією з молібдено-фосфорною кислотою.