3. Поняття та ознаки аграрної біржі в Україні

Указ Президента України "Про заходи щодо забезпечення формування та функціонування аграрного ринку" вказує на те, що основним елементом аграрного ринку є аграрні біржі як спеціалізований вид товарних бірж. Кількість товарних бірж, які працюють у різних регіонах України та основним біржовим товаром яких є сільськогосподарська продукція, дає можливість виділяти аграрні біржі як окремий елемент аграрного ринку. Станом на початок 2010 р. в Україні зареєстровано всього 531 біржа, 341 з яких товарні і товарно-сировинні. Але кількісний показник, нажаль не вливає на якість біржової торгівлі. [9]

Так як аграрна біржа, є різновидом товарної, то їхні ознаки майже співпадають. Особливість полягає в тому, що аграрна біржа займається проведенням оптової торгівлі сільськогосподарською продукцією, продукцією переробки сільськогосподарської сировини і матеріально-тех. забезпеченням с. г.

Проаналізую тільки деякі з них.

1) Організаційно-правова форма

Після прийняття Закону „Про товарні біржі", біржі створювалися не як класична біржа, а як об'єднання посередників. Здебільшого біржі утворювалися у формі акціонерних товариств, але після внесення змін та доповнень щодо неприбуткового характеру діяльності бірж організаційно-правову форму було змінено. Тому, що засновники позбавилися права отримувати дивіденди. Підтвердженням мети створення біржі для задоволення  власних  потреб її членів є  положеннями  Закону України "Про товарну біржу", згідно з яким учасниками біржового договору можуть бути лише члени біржі. Господарські товариства, в свою чергу, створюються та здійснюють свою діяльність з метою отримання прибутку.

Виходячи з того, що біржі можуть розглядатися як об'єднання юридичних та фізичних осіб, організаційно-правову форму аграрної біржі можна визначити, як непідприємницьке товариство. Стаття 83 ЦК вказує, що товариство, як організаційно-правова форма юридичної особи це організація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників).

Існує думка. Що біржа  може бути створена у формі споживчого товариства, але неможливо за такими ознаками:

а)Суб'єктний склад. У споживчому кооперативі це - громадяни, біржа - обєднує юридичних і фізичних осіб.

б)   Вимоги  щодо  місця  знаходження членів  кооперативу  (за місцем проживання або роботи). Члени біржі не зобов'язані дотримуватися таких правил.

в)Зміст діяльності. Біржа надає послуги в укладенні біржових договорів, виявленні   товарних   цін,    попиту   і   пропозицій    на   товари,   вивченні, упорядкуванні і полегшенні товарообігу і пов'язаних з ним торговельних операцій, а споживчі товариства здійснюються з метою задоволення різних потреб своїх членів (торговельні, побутові, житлові та ін.).

2) Юридична особа публічного чи приватного права?

В Україні товарні біржі створювалися як особи приватного права. Зважаючи на безпосереднє втручання з боку держави у роботу бірж, процес нормування цін на ринку, зокрема зерновому, біржі ніколи не діяли самостійно, як того вимагає концепція юридичної особи приватного права.

Аграрні біржі створені за участю Аграрного фонду це біржі - публічного права. Як зазначає О.М. Гохацька: за ступенем участі держави у біржовій торгівлі, біржі поділяються -л три види: 1) публічні (державні); 2) приватні; 3) змішані. Автор віносить українські біржі до змішаного типу . Слід повністю - погодитися з цією думкою, оскільки наявна чітка тенденція віднесення українських бірж саме до змішаного типу. Це пов'язано з прийняттям відповідного законодавства, що регулює біржову діяльність та створенням спеціальних органів, до повноважень яких віднесено контроль за діяльністю бірж.