- •Курницька м.П., Кульчицький-Жигайло і.Є. Методичні рекомендації
- •"Рекреаційні ресурси та курортологія" Для студентів спеціальності 6.0708 – Екологія та охорона навколишнього середовища
- •Вступ ………………………………………………………..…4
- •Практична робота № 1 Побудова схем взаємозв’язку видів рекреаційної діяльності з рекреаційними ресурсами.
- •Практична робота №2 Рекреаційна оцінка приміського лісу.
- •Практична робота № 3 Розрахунок допустимих рекреаційних навантажень на природні комплекси
- •Практична робота № 4 Складання тематичних рекреаційних маршрутів Мета роботи – набути навиків моделювання пізнавальних рекреаційних маршрутів по цікавих природних чи культурно-історичних місцях.
- •Практична робота № 5 Специфіка використання різних видів природних рекреаційних ресурсів
- •Практична робота № 6 Складання діаграми структури клімату в погодах для рекреаційної місцевості
- •Практична робота № 7 Медико-біологічна оцінка погоди рекреаційної місцевості
- •Практична робота № 8 Дозиметрія кліматотерапевтичних процедур
- •Література
- •Додатки
Практична робота № 1 Побудова схем взаємозв’язку видів рекреаційної діяльності з рекреаційними ресурсами.
Мета роботи: вироблення навиків аналізу можливостей за діяння рекреаційної діяльності.
Насамперед слід згадати основні поняття рекреаційної діяльності: позаробочий і вільний час, відпочинок, рекреація, екскурсія, туризм, рекреаційний потенціал, рекреаційні ресурси.
Користуючись існуючою класифікацією, слід підібрати якнайбільше прикладів природних і культурно-історичних рекреаційних ресурсів.
Природні рекреаційні ресурси відносимо до певних груп: ресурси клімату, гідросфери, літосфери, біосфери. Культурно-історичні ресурси розподіляють за видами: історії, археології, містобудування і архітектури, мистецтва, документальні пам’ятки. Об’єкти культурно-пізнавальної рекреації оцінюємо за 4-бальною шкалою з точки зору їх унікальності, типовості серед об’єктів даного виду, пізнавальності і виховного значення, зовнішньої привабливості.
Враховується належність рекреаційних ресурсів до груп за:
– ступенем організації об’єкту для показу (спеціально організовані і неорганізовані);
– розташуванням екскурсантів відносно об’єктів огляду (інтер’єрні та екстер’єрні).
Розглядаючи рекреаційну діяльність спочатку поділяємо їх на напрями за головним мотивом рекреації (лікувально-курортна; оздоровча і спортивна; пізнавальна). В межах кожного напряму виділяються групи за характером використання рекреаційних ресурсів. Зокрема до першого напрямку – лікувально-курортної рекреаційної діяльності віднесемо всі її види, що входять в наступні групи: бальнеологічна, грязелікувальна, кліматолікувальна (приморська, гірська, рівнинна). Напрям оздоровчо-спортивний включає групи: купально-пляжний, прогулянковий і промислово-прогулянковий відпочинок, маршрутний туризм; напрям пізнавальний: природо-пізнавальний та культурно-історичний. Окремі природні та культурно-історичні рекреаційні ресурси можуть використовуватися для декількох, іноді багатьох видів рекреаційної діяльності. Тому при складанні схеми слід відзначати пріоритетність їх використання.
Практична робота №2 Рекреаційна оцінка приміського лісу.
Мета роботи: освоїти методику оцінки придатності приміського лісу для його рекреаційного використання.
Ландшафтні ділянки і їх сукупності оцінюють за їх придатністю для рекреаційної і оздоровчої функцій. Рекреаційну оцінку здійснюють за ознаками естетичності, прохідної (пішохідної чи транспортної доступності) і додатковій характеристиці, яка залежить від наявності елементів рекреаційного благоустрою, ягідників, пейзажних картин і оглядовості території. Наприклад, при високій естетичній оцінці ділянки і поганій доступності, її рекреаційна оцінка може бути однакова з ділянкою, що має нижчу естетичну оцінку, але знаходиться ближче джерела рекреації чи має елементи благоустрою і краєвиди.
Для отримання практичних навиків студентам рекомендується охарактеризувати конкретний приміський ліс, користуючись додатками 1,2,3.
Практична робота № 3 Розрахунок допустимих рекреаційних навантажень на природні комплекси
Мета роботи: закріплення теоретичних знань щодо розрахунку максимально допустимого з природоохоронної точки зору рекреаційного навантаження на природні комплекси (на прикладі лісопарків).
Рекреаційна ємність лісопарку – це сукупність рекреаційного навантаження на всі ділянки, що призводить до певної стадії дигресії. Для зони активного відпочинку допускається граничне рекреаційне навантаження, яке призводить до початку третьої стадії дигресії, а для зони тихого відпочинку оптимальним буде навантаження, коли наступає друга стадія дигресії. Загальна рекреаційна ємність (Є) є сумою ємностей, розрахованих для кожної з зон:
Є = Єа + Єт (люд/день),
де Єа і Єт – ємність зон активного і тихого відпочинку.
Єа і Єт розраховуються за формулою:
Єа = S1n1+S2n2+…+S5n5,
де S1,S2,S3,S4,S5 – площі ділянок 1,2,3,4,5 класів стійкості в зоні активного відпочинку, га; n1, n2, n3, n4, n5 – рекреаційне навантаження, що призводить до початку третьої стадії дигресії в насадженнях даного класу стійкості, люд/день . га (згідно табл. 3.1).
При розрахунках Єт приймаються такі значення n1 – n5 , які призводять до початку другої стадії дигресії.
Для обох зон при визначенні площ S1-S5 в розрахунок не включаються ділянки, де вже спостерігаються екологічно недопустимі стадії дигресії (для Єа – 3,4,5 стадії, Єт – 2,3.4,5), а також яри, болота, озера, садиби і т.д.
Таблиця 3.1
Рекреаційні навантаження для кожної стадії дигресії в насадженнях
різних класів стійкості (люд/день . га)
Стадії рекреаційної дигресії |
Класи стійкості насаджень до рекреаційного навантаження |
||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
1 |
0-3,0 |
0-2,0 |
0-1,6 |
0-0,7 |
0-0,3 |
2 |
3,1-6,8 |
2,2-4,2 |
1,4-2,8 |
0,7-1,4 |
0,3-0,7 |
3 |
6,9-17,3 |
4,3-12,1 |
2,9-6,1 |
1,5-4,4 |
0,8-2,1 |
4 |
17,4-35,2 |
12,2-24,3 |
6,2-18,2 |
4,5-8,7 |
2,2-4,2 |
Середня рекреаційна ємність на 1 га визначається:
Єс = Є/ S (люд/день . га),
де S – загальна площа лісопарку.
Після розрахунку рекреаційної ємності лісопарку визначають можливість задоволення ним потреб жителів міста і транзитних відпочиваючих у лісовому відпочинку. Для цього заповнюють таблицю Додатку 4.
Лісорекреаційна активність (А) розраховується за формулою Тарасова:
А = 1,1 . N0,3,
де N – число відпочиваючих.
Об’єм лісового відпочинку (V) за сезон виражається в тисячах людино-днів, при цьому приймають, що за добу людина перебуває в лісі 8 годин. Спочатку знаходимо V' в людино-годинах:
V'= N . А (люд-год);
V= V'/8 (люд-днів).
Основний вплив на ліс має відпочинок в комфортний період, який приймається рівним тривалості періоду вегетації (Р), коли температура становить 150С. Для околиць м.Львова Р = 205 днів. Сумарне рекреаційне навантаження (R) в день:
R = V/Р (люд/день)
Середнє рекреаційне навантаження на 1 га (Rс, люд/день . га) отримуємо діленням сумарного рекреаційного навантаження R на площу рекреаційного лісу, що надаються для рекреаційного лісокористування.
На основі розрахунків за індивідуальним завданням порівнюється середня рекреаційна ємність одного гектару рекреаційного лісу та середнє рекреаційне навантаження на 1 га тепер і через 10 років. Робиться висновок про можливість задоволення рекреаційних потреб.