Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
metodychka.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
03.05.2019
Размер:
210.43 Кб
Скачать

Практична робота № 1 Побудова схем взаємозв’язку видів рекреаційної діяльності з рекреаційними ресурсами.

Мета роботи: вироблення навиків аналізу можливостей за діяння рекреаційної діяльності.

Насамперед слід згадати основні поняття рекреаційної діяльності: позаробочий і вільний час, відпочинок, рекреація, екскурсія, туризм, рекреаційний потенціал, рекреаційні ресурси.

Користуючись існуючою класифікацією, слід підібрати якнайбільше прикладів природних і культурно-історичних рекреаційних ресурсів.

Природні рекреаційні ресурси відносимо до певних груп: ресурси клімату, гідросфери, літосфери, біосфери. Культурно-історичні ресурси розподіляють за видами: історії, археології, містобудування і архітектури, мистецтва, документальні пам’ятки. Об’єкти культурно-пізнавальної рекреації оцінюємо за 4-бальною шкалою з точки зору їх унікальності, типовості серед об’єктів даного виду, пізнавальності і виховного значення, зовнішньої привабливості.

Враховується належність рекреаційних ресурсів до груп за:

– ступенем організації об’єкту для показу (спеціально організовані і неорганізовані);

– розташуванням екскурсантів відносно об’єктів огляду (інтер’єрні та екстер’єрні).

Розглядаючи рекреаційну діяльність спочатку поділяємо їх на напрями за головним мотивом рекреації (лікувально-курортна; оздоровча і спортивна; пізнавальна). В межах кожного напряму виділяються групи за характером використання рекреаційних ресурсів. Зокрема до першого напрямку – лікувально-курортної рекреаційної діяльності віднесемо всі її види, що входять в наступні групи: бальнеологічна, грязелікувальна, кліматолікувальна (приморська, гірська, рівнинна). Напрям оздоровчо-спортивний включає групи: купально-пляжний, прогулянковий і промислово-прогулянковий відпочинок, маршрутний туризм; напрям пізнавальний: природо-пізнавальний та культурно-історичний. Окремі природні та культурно-історичні рекреаційні ресурси можуть використовуватися для декількох, іноді багатьох видів рекреаційної діяльності. Тому при складанні схеми слід відзначати пріоритетність їх використання.

Практична робота №2 Рекреаційна оцінка приміського лісу.

Мета роботи: освоїти методику оцінки придатності приміського лісу для його рекреаційного використання.

Ландшафтні ділянки і їх сукупності оцінюють за їх придатністю для рекреаційної і оздоровчої функцій. Рекреаційну оцінку здійснюють за ознаками естетичності, прохідної (пішохідної чи транспортної доступності) і додатковій характеристиці, яка залежить від наявності елементів рекреаційного благоустрою, ягідників, пейзажних картин і оглядовості території. Наприклад, при високій естетичній оцінці ділянки і поганій доступності, її рекреаційна оцінка може бути однакова з ділянкою, що має нижчу естетичну оцінку, але знаходиться ближче джерела рекреації чи має елементи благоустрою і краєвиди.

Для отримання практичних навиків студентам рекомендується охарактеризувати конкретний приміський ліс, користуючись додатками 1,2,3.

Практична робота № 3 Розрахунок допустимих рекреаційних навантажень на природні комплекси

Мета роботи: закріплення теоретичних знань щодо розрахунку максимально допустимого з природоохоронної точки зору рекреаційного навантаження на природні комплекси (на прикладі лісопарків).

Рекреаційна ємність лісопарку – це сукупність рекреаційного навантаження на всі ділянки, що призводить до певної стадії дигресії. Для зони активного відпочинку допускається граничне рекреаційне навантаження, яке призводить до початку третьої стадії дигресії, а для зони тихого відпочинку оптимальним буде навантаження, коли наступає друга стадія дигресії. Загальна рекреаційна ємність (Є) є сумою ємностей, розрахованих для кожної з зон:

Є = Єа + Єт (люд/день),

де Єа і Єт – ємність зон активного і тихого відпочинку.

Єа і Єт розраховуються за формулою:

Єа = S1n1+S2n2+…+S5n5,

де S1,S2,S3,S4,S5 – площі ділянок 1,2,3,4,5 класів стійкості в зоні активного відпочинку, га; n1, n2, n3, n4, n5 – рекреаційне навантаження, що при­зводить до початку третьої стадії дигресії в насадженнях даного класу стійкості, люд/день . га (згідно табл. 3.1).

При розрахунках Єт приймаються такі значення n1 – n5 , які призводять до початку другої стадії дигресії.

Для обох зон при визначенні площ S1-S5 в розрахунок не включаються ділянки, де вже спостерігаються екологічно недопустимі стадії дигресії (для Єа – 3,4,5 стадії, Єт – 2,3.4,5), а також яри, болота, озера, садиби і т.д.

Таблиця 3.1

Рекреаційні навантаження для кожної стадії дигресії в насадженнях

різних класів стійкості (люд/день . га)

Стадії рекреаційної дигресії

Класи стійкості насаджень до рекреаційного навантаження

1

2

3

4

5

1

0-3,0

0-2,0

0-1,6

0-0,7

0-0,3

2

3,1-6,8

2,2-4,2

1,4-2,8

0,7-1,4

0,3-0,7

3

6,9-17,3

4,3-12,1

2,9-6,1

1,5-4,4

0,8-2,1

4

17,4-35,2

12,2-24,3

6,2-18,2

4,5-8,7

2,2-4,2

Середня рекреаційна ємність на 1 га визначається:

Єс = Є/ S (люд/день . га),

де S – загальна площа лісопарку.

Після розрахунку рекреаційної ємності лісопарку визначають можливість задоволення ним потреб жителів міста і транзитних відпочиваючих у лісовому відпочинку. Для цього заповнюють таблицю Додатку 4.

Лісорекреаційна активність (А) розраховується за формулою Тарасова:

А = 1,1 . N0,3,

де N – число відпочиваючих.

Об’єм лісового відпочинку (V) за сезон виражається в тисячах людино-днів, при цьому приймають, що за добу людина перебуває в лісі 8 годин. Спочатку знаходимо V' в людино-годинах:

V'= N . А (люд-год);

V= V'/8 (люд-днів).

Основний вплив на ліс має відпочинок в комфортний період, який приймається рівним тривалості періоду вегетації (Р), коли температура становить 150С. Для околиць м.Львова Р = 205 днів. Сумарне рекреаційне навантаження (R) в день:

R = V/Р (люд/день)

Середнє рекреаційне навантаження на 1 га (Rс, люд/день . га) отримуємо діленням сумарного рекреаційного навантаження R на площу рекреаційного лісу, що надаються для рекреаційного лісокористування.

На основі розрахунків за індивідуальним завданням порівнюється середня рекреаційна ємність одного гектару рекреаційного лісу та середнє рекреаційне навантаження на 1 га тепер і через 10 років. Робиться висновок про можливість задоволення рекреаційних потреб.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]