Література.

1. Соціологія. Посібник./ За ред. В.Г.Городяненка. – К.: Вид.центр «Академія», 2008. – Стр. 161-167; Стр. 197-231.

2. Социология. Основы общей теории/Под ред. Г.В.Осипова.–М.:Норма, 2003. – Стр. 476-514; 180-242

3. Кравченко А.И. Общая социология: Учеб.пособие для вузов. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2004. – Стр. 223-231. Стр. 90-100

4. Смелзер Н. Социология. – М.:Феникс, 1994. – Стр.197-243. Стр.94-130

5. Победа Н.А. Социология культуры. – Одесса:Астропринт, 1997.–Стр.66-70.

6. Краткий словарь по социологии/ Под. ред. Д.М.Гвишиани, Н.И.Лапина.– М.:Политиздат, 1989.

7. Соціологія. Підручник/ За ред. В.М.Пічі. – Львів: Новий Світ 2000, 2010. – Стр.118-120.

Тема №4. Культура в суспільній системі

Основні поняття: Культура, субкультура, контркультура, культурно-мовне середовище, культурно-мовна стратифікація, культурно-мовний статус, норми, обряди, звичаї, традиції, цінності, мова.

План семінару:

1. Культура як система. Культура та цивілізація. Предмет соціології культури.

2. Основні елементи культури. Субкультура. Контркультура. Антикультура.

3. Соціальні функції культури.

4. Соціокультурне середовище. Соціокультурні трансформаційні процеси в Україні.

Форма проведення семінару – традиційна

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ, ДОПОВІДЕЙ, ФІКСОВАНИХ ВИСТУПІВ:

1. Роль культури в розвитку цивілізації.

2. Вплив культури на поведінку людей.

3. Роль культури в процесі соціалізації особи.

4. Роль міфів в культурі і соціальному розвитку.

5. П. Сорокін про культуру

6. Функція мови в культурі.

7. Культура — спосіб функціонування цінностей

8. Естетичні параметри розвитку культури.

9. Взаємодія культур.

10. Особливості духовної культури в сучасній Україні

11. Характеристика масової культури та форми її прояву.

12. Соціально-культурне середовище як фактор розвитку особистості.

13. Процеси урбанізації в Україні.

14. Характеристика масової культури та форми її прояву.

15. Соціально-культурне середовище як фактор розвитку особистості.

Основні питання, що будуть подані на заліку у тестовому вигляді:

• Визначати поняття «культура», «субкультура», «масова культура», «народна культура» «елітарна культура», «контркультура», «андеґраунд»

• Визначати основні компоненти культури

• Визначати основні риси культури перехідного періоду

• Процес глобалізації у соціокультурній динаміці

Література.

1. Соціологія.Посібник./ За ред.В.Г.Городяненка.–К.:Вид.центр «Академія»,2008. – Стр. 231-245.

2. Кравченко А.И. Общая социология: Учеб.пособие для вузов.–М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2004.– Стр. 343-465.

3. Соціологія. Підручник / За ред. В.М.Пічі. – Львів: Новий Світ 2000, 2010.–Стр.165-178.

4. Краткий словарь по социологии / Под. ред. Д.М.Гвишиани, Н.И.Лапина.–М.:Политиздат,1989.

5. Победа Н.А. Социология культуры. – Одесса:Астропринт,1997.-Стр.36- 62; 79-97

Теми для самостійної роботи

Тема 1. Розвиток соціологічної думки в україні

Проблеми для вивчення

Витоки української протосоціології. Пам’ятки усної, писемної творчості й спроби пояснити суть соціального. Місце творів І. Вишенського у розвитку протосоціології. Соціально-політичні концепції Києво-Могилянської академії. Вплив творчості Г. Сковороди на становлення української протосоціології.

Внесок у розвиток пізнання соціального представниками Кирило-Мефодіївського товариства.

Дослідження Женевського гуртка українських учених як початок самостійного соціологічного вчення науки. Вплив західних соціологів на його становлення. С. Подолинський, М. Драгоманов і Ф. Вовк, їх соціологічні погляди.

Неопозитивізм в українській соціології, вплив на його розвиток творчого доробку П. Сорокіна.

Внесок М. Грушевського у подальший розвиток української соціології.

Методологічні розробки у соціології Б. Кістяківського. «Теорія зв’язків» С. Дністрянського. М. Туган-Барановський про місце соціології в системі суспільних наук, значення господарської діяльності у суспільному житті, класову боротьбу.

Чинники, що стримували розвиток української соціології у післяреволюційний період.

Дослідження Всеукраїнського інституту праці, їх вплив на розвиток соціології. Концепція «трьох категорій властивостей функціонера» Ф. Дунаєвського.

Основні напрями та проблеми розвитку новітньої української соціології.

Робота із словником. Основні поняття

Позитивізм, неопозитивізм, марксизм, демократизація суспільства, політична свобода, федеративний принцип, соціальний прогрес, генетична соціологія, теорія нації, аристократія, психологія натовпу, немарксистська соціологія.

Навчальні завдання

1. М. Драгоманов прямував у руслі класичної європейської традиції, яку репрезентував позитивізм. Водночас він пропонував власні оцінки й ідеї в площині соціального пізнання, критикував слабкості органістичної теорії. На важливості яких чинників у аналізі соціальних фактів наголосив учений?

2. Дотримуючись позитивістської інтерпретації суспільного розвитку як закономірного процесу, що має певну логіку, Драгоманов цю логіку обґрунтовував ідеєю соціального прогресу. Який зміст український соціолог вкладав у розуміння прогресу?

3. Головна соціологічна праця М. Грушевського “Початки громадянства (генетична соціологія)” була присвячена центральній проблемі тогочасної соціології — висвітлювала причини й фактори створення соціальності, виникнення й існування людського сус­пільства. Які основні тенденції, на думку вченого, домінують у суспільному розвитку?

4. М. Грушевський був одним із небагатьох громадських діячів революційних часів початку ХХ ст., який прагнув розробити наукові засади політичної соціології. На врахування яких чинників сус­пільної організації тих часів спиралися його проекти соціального й національного будівництва в Україні?

5. У своїх працях Б. Кістяковський велику увагу приділяв ана­лізу основних понять соціальних наук, обґрунтуванню наукових засад соціоло­гіч­ного дослідження. Які основні три умови для досягнення науковості в соціології запропонував учений?

6. Науковий аналіз, дослідження, аргументація В. Липинського були підпорядковані завданням політичної боротьби, обґрунтуванню певної громадянської позиції, ідеї. У цій площині вимальовується його концепція еліти. Еліта, або як писав український соціолог, “національна аристократія”, — це не просто привілейована група, а верства, що може організувати суспільство, створити і захистити національну державу. Без правлячої еліти немає держави. Дайте свій коментар цим словам В. Липинського.

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ, ДОПОВІДЕЙ

1. Соціологічні погляди М. Драгоманова, С. Подолинського і Ф. Вовка.

2. Соціологія українського відродження.

3. М. Грушевський: сутність та особливе у соціологічних поглядах.

Питання для перевірки знань

1. Чому в соціології велике значення має вивчення витоків соціальних процесів та явищ?

2. Які основні етапи свого розвитку пройшла соціологічна думка України?

3. Які основні складові суспільного прогресу? У чому відмінність між розумінням соціального прогресу М. Драгоманова і О. Конта?

4. У чому М. Грушевський вбачав головне завдання своєї праці “Генетична соціологія”? Яка головна ідея його “генетичної соціології”?

5. Які основні поняття характеризують світогляд В. Липинсь­кого? Яка ідея є домінантою політичного мислення цього вченого?

6. Яке ставлення Липинського до інтелігенції? Чи можна назвати інтелігенцію елітою?