Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Хімія Часть 2 Екологи_робочий зошит.doc
Скачиваний:
25
Добавлен:
29.04.2019
Размер:
1.7 Mб
Скачать

Контрольні питання.

  1. Напишіть електронні формули атомів Феруму, Кобальту і Ніколу.

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

  1. Які ступені окислення найбільш характерні для феруму?

____________________________________________________________________

  1. Як Ферум, Кобальт і Нікол відносяться до концентрованих та розведених кислот (хлороводневої, сульфатної, нітратної)? Чи впливає температура на цю взаємодію?

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

  1. Як з металічного феруму отримати сульфат феруму (ІІ) та сульфат феруму (ІІІ)? Скласти рівняння реакцій.

________________________________________________________________________________________________________________________________________

  1. Як змінюються окисно-відновні властивості іонів в ряду: Fe2+ - Со2+- Ni2+?

____________________________________________________________________

  1. Здійснити перетворення:

Ni → NiO → NiSO4 → Ni(OH)2 → Ni(OH)3 → NiCl2

а)___________________________________________________________________б)___________________________________________________________________ в)___________________________________________________________________г)___________________________________________________________________д)___________________________________________________________________

Тема: елементи підгрупи купруму

 

r (A)

I1, эВ

Ea, эВ

Ступені окислення

Cu

1.280

7.72

+0.52

+1,+2,+3

Ag

1.442

7.57

+0.80

+1,+2,+3

Au

1.440

9.22

+1.68

+1,+2,+3

До ІВ групи періодичної системи входять Купрум, Аргентум та Аурум. Атоми їх елементів мають електронну конфігурацію d10s1, більш стійку, ніж d9s2. подібно елементам ІА групи Купрум, срібло та золото мають один s-електрон на зовнішньому рівні, проте дуже мало сходні з лужними металами. Наявність d електронів, а також значно менші радіуси атомів приводять до різкої зміни властивостей цих елементів порівняно з лужними металами. Не зважаючи на те, що d-підрівень заповнений до кінця, він ще не зовсім стабільний. Від нього можуть відриватися два електрони. Ось чому ці елементи можуть проявляти ступені окислення від +1 до +3. в дійсності для Купруму найбільш характерний ступень окислення +2, для аргентуму +1, для ауруму +3.

Метали ІВ групи за звичайних температур стійкі до дії повітря і води. З Гідрогеном і Нітрогеном вони безпосередньо не взаємодіють. В ряду напруг металів вони стоять після Гідрогену, тому не витискують його з розчинів кислот. Купрум та срібло розчиняються у концентрованій сірчаній кислоті при нагріванні, а також в нітратній кислоті любої концентрації. Аурум розчиняється в „царській горілки” – суміш концентрованих нітратної і хлороводневої кислот (1:4) з утворенням H[AuCl4].

Cu + HNO3 → Cu(NO3)2 + NO + H2O

Cu + H2SO4 → CuSO4 + SO2 + H2O

Оксиди цих металів типу Е2О розкладаються при нагріванні, проявляють основні властивості, з водою на взаємодіють, за виключенням оксиду Аргентуму (І). Оксиди типу ЕО відомі лише для Купруму і Аргентуму.

Гідроксиди металів ІВ групи отримують дією на них солей розчинів лугів. Гідроксид купруму (І) – нерозчинна у воді сполука жовтого кольору, легко розпадається на оксид купруму (І) та воду. Сине-блакитний осад гідроксиду купруму (ІІ) розкладається при нагріванні з виділенням чорного оксиду купруму (ІІ):

Cu(OH)2 = CuO + H2O

Гідроксид купруму (ІІ) амфотерний, розчиняється у кислотах та при надлишку лугів при нагріванні з утворенням купритів:

Cu(OH)2 + 2КОН = К2[Cu(OH)4]

Гідроксид купруму (ІІ) легко розчиняються в розчині аміаку з утворенням комплексної сполуки (гідроксиду тетраамінКупруму (ІІ)):

Cu(OH)2 + 4NН3 = [Cu(NH3)4](OH)2

В комплексних сполуках для Купруму характерним є координаційне число 4, а для срібла - 2.

Оксид аргентуму (І) практично не розчиняється у воді і з’єднується з нею у малий мірі з утворенням AgOH, який є більш сильною основою, ніж гідроксиди купруму. Гідроксид аргентуму нестійка у водних розчинах сполука, тому при взаємодії розчинів солей аргентуму та лугів утворюється темно-бурий осад Ag2O:

2AgNO3 + 2NaOH = Ag2O↓ + H2O + 2NaNO3

Більшість солей купруму (ІІ) розчинні у воді, розчини мають блакитний колір. У водних розчинах солі купруму підлягають гідролізу.