3. Добровільне iндивiдуальне та колективне страхування від нещасних випадків

Страхувальником за цим видом страхування може бути юридична особа або дієздатний громадянин, якi уклали зі страховиком договір страхування. Застрахованими особами можуть бути особи, якi на час укладення договору страхування не є онкологiчно хворими, хворими з тяжкими формами захворювання серцево-судинної системи, ВIЛ-iнфiкованими, а також не перебувають на обліку в наркологічних, психоневрологічних, туберкульозних, шкiрно-венерологiчних диспансерах. Застрахована особа (вигодонабувач), яка визначена в договорі страхування, може бути замінена страхувальником на іншу особу лише за згодою страховика. При цьому страховик у разі збільшення страхового ризику має право вимагати доплати до страхового внеску. За цим видом страхування передбачається укладання договору страхування колективу працiвникiв страхувальника або групи осіб. У цьому разі договір страхування укладається страхувальником - юридичною особою про страхування фізичних осіб, якi є його працівниками або членами родини цих працiвникiв. До договору страхування додається список застрахованих осіб та iнформацiя, необхідна страховикові для оцінювання ризику.

Об’єктом страхування є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов’язані з життям, здоров’ям i працездатністю страхувальника (застраховано особи).

Нещасним випадком слід вважати раптову, випадкову, короткочасну подію, незалежну від волі застрахованої особи, що фактично відбулась i внаслідок якої настав розлад здоров’я (травматичне ушкодження; випадкове гостре отруєння отруйними рослинами, хiмiчними речовинами промисловими або побутовими, недоброякісними харчовими продуктами, ліками; захворювання кліщовим енцефалітом — енцефаломiєлiтом, полiомiєлiтом; розриви поранення органів або їх вилучення внаслідок неправильних медичних манiпуляцiй) застрахованої особи або її смерть.

Порядок укладання договору страхування. Договір страхування укладається на пiдставi письмової заяви страхувальника за

формою, встановленою страховиком. Для оформлення договору страхування страховик може запросити додаткові документи, що характеризують ступінь ризику.

Договір страхування оформлюється в двох примірниках, якi мають однакову юридичну чинність i зберігаються в кожної зі сторін.

Договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування. У договорі страхування може бути передбачено такий порядок набуття чинності:

- при розрахунках готівкою: з 00 год. 00 хв. дня, наступного за днем сплати страхового внеску представникові страховика або в касу страховика;

- при безготівкових розрахунках: з 00 год. 00 хв. дня, наступного за днем надходження страхового внеску на розрахунковий рахунок страховика в повному обсязі або визначеній частині, якщо це обумовлено договором страхування. При укладанні договору про страхування третіх осіб (крім дітей у вiцi до 16 років) необхідна письмова згода застрахованої особи. Факт укладання договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування. При поданні заяви на укладення договору страхувальник повинен надати iнформацiю, яку вимагає страховик, щодо стану здоров’я кожної особи, про страхування здоров’я якої укладається договір.

В окремих випадках страховик може вимагати медичне освідчення особи, про страхування здоров’я якої укладається договір.

Термін дії договору страхування встановлюється за згодою сторін від одного до дванадцяти мiсяцiв, якщо інше не передбачено договором страхування.

Договір страхування діє на територii України, якщо інше не передбачено договором страхування. Страховик може встановлювати обмеження з території дії договору страхування, за віком

для застрахованої особи та iншi обмеження, зазначені у договорі страхування.

Розмір страхового платежу та страхової суми за договором страхування, укладеним на термін, менший ніж 1 рік, визначається як добуток річного страхового платежу та коефiцiєнта короткостроковості залежно від терміну дії договору страхування. У разі, якщо договір страхування укладено на неповний місяць, страховий платіж сплачується як за повний місяць.

Розмір страхової суми встановлюється за згодою сторін при укладенні договору страхування.

Страховими випадками є такі події:

1) тимчасова втрата застрахованою особою загальної працездатності не менше ніж на сім днів унаслідок нещасного випадку (для непрацюючих — під тимчасовою втратою загальної працездатності розуміють перебування на амбулаторному або стаціонарному лiкуваннi не менше днів внаслідок нещасного випадку);

2) стійка втрата застрахованою особою загальної працездатності (встановлення групи iнвалiдностi) внаслідок нещасного випадку;

З) смерть застрахованої особи внаслідок нещасного випадку. Такі випадки визнаються також страховими за умови, що вони сталися протягом шести мiсяцiв з дня нещасного випадку, який відбувся під час дії договору страхування, є безпосередніми його наслідками та пiдтвердженi документами, виданими компетентними органами у встановленому законом порядку (медичними закладами, судом тощо).

Не належить до страхового випадку подія, що відбулася внаслідок:

а) вчинення страхувальником навмисних або неправомірних дій, що призвели до настання страхового випадку;

б) дій страхувальника, який перебував у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп’яніння;

в) самогубства або замаху на самогубство страхувальника за винятком тих випадків, коли страхувальник (застрахована особа) був доведений до такого стану протиправними діями третіх осіб;

г) навмисного спричинення страхувальником собі тілесних ушкоджень, у тому числі під впливом дій третіх осіб;

i) вчинення вигодонабувачем (спадкоємцем) навмисного злочину, що призвів до загибелі або смерті страхувальника.

Дії страхувальника за настання страхового випадку:

1. Повідомити страховика про настання страхового випадку протягом трьох робочих днів з моменту настання страхового випадку. У разі неможливості здійснення цих заходів страхувальником повідомити страховика про настання страхового випадку може застрахована особа, вигодонабувач (спадкоємці застрахованої особи за законом).

2. Надати страховикові необхідні документи, передбачені правилами та договором страхування.

3. Надати страховику достовiрнi дані про стан здоров’я застраховано особи, а також іншу необхідну достовірну iнформацiю на вимогу страховика.

Перелік документів, що підтверджують настання страхового випадку для отримання страхової суми (її частини):

1. У зв’язку з встановленням iнвалiдностi або при тимчасовій втраті працездатності страхувальник надає:

- письмову заяву на виплату страхової суми;

- оригінал договору страхування (страхового свідоцтва);

- документи з лікувальних закладів, а саме — лікарняний листок або довідку про непрацездатність (у разі непрацездатності), довідку щодо амбулаторного (стаціонарного) лікування для дітей i непрацюючих;

- акт форми Н-1, якщо страховий випадок стався на пiдприємствi;

- документи, що підтверджують факт настання страхового випадку, в т.ч. довідку з ДАТ, якщо страховий випадок відбувся внаслідок дорожньо-транспортної пригоди;

- довідки МСЕК про встановлення iнвалiдностi;

- документ, що посвідчує особу одержувача страхової суми;

- iншi документи за вимогою страховика.

2. У разі загибелі або смерті страхувальника вигодонабувач (спадкоємець), визнаний у встановленому законодавством порядку, i надає:

- письмову заяву на виплату страхової суми;

- оригінал договору страхування (страхового свідоцтва);

- виписний епікриз;

- акт форми Н-1, якщо страховий випадок стався на пiдприємствi;

- свідоцтво про смерть;

- документи, що підтверджують факт настання страхового випадку, в т.ч. довідку з Державтоінспекції (ДАТ), якщо страховий випадок відбувся внаслідок дорожньо-транспортної пригоди;

- свідоцтво на спадщину, посвідчене нотаріально;

- документ, що посвідчує особу одержувача страхової суми;

- iншi документи за вимогою страховика.

Такі документи страхувальник (застрахована особа, вигодонабувач або спадкоємець) подає страховикові в термін, передбачений

правилами та договором страхування, з дня настання страхового випадку. Якщо для отримання страхового відшкодування необхiднi документи, отримати якi в цей термін неможливо (рішення суду, свідоцтво про право на спадщину і т. ін.), страхувальник зобов’язаний надати їх протягом терміну, передбаченого правилами та договором страхування, з дня отримання у вiдповiдних органах.

Страховик виплачує страхову суму:

- у разі загибелі або смерті страхувальника (застрахованої особи) внаслідок нещасного випадку вигодонабувачевi або спадкоємцеві в розмiрi 100% страхової суми;

- у разі отримання страхувальником травм внаслідок нещасного випадку i встановлення інвалідності йому виплачується:

І групи — 100% страхової суми:

IІ групи -- 75% страхової суми;

III групи — 50% страхової суми;

- у разі тимчасової втрати страхувальником працездатності йому виплачується за кожну добу 0,5% страхової суми, але не більше ніж 50% страхової суми.

У разі смерті або встановлення iнвалiдностi страхувальникові після тимчасової втрати працездатності та отримання ним страхової виплати страхувальнику (застрахованій особі або його спадкоємцю) виплачується різниця між страховою виплатою та вже отриманою страховою виплатою.

Якщо травму отримала застрахована дитина (застрахована особа віком до 16 років), страхова сума (її частина) виплачується її батькам або особі, яка визнана опікуном, згідно з чинним законодавством України, з розрахунку 0,5% страхової суми за кожну добу, згідно з лікарняним листком або довідкою з медичної установи, але не більше ніж 50% страхової суми.

Договір страхування стосовно страхувальника, якому здійснювалися страхові виплати, не припиняє чинності до кінця терміну дії. Вiдповiдальнiсть страховика визначається як різниця між страховою сумою згідно з договором i раніше проведеними виплатами.

Загальна сума страхових виплат зі страхових випадків не може перевищувати страхової суми за договором страхування.

Якщо страхувальник не повністю сплатив страховий платіж, страховик несе вiдповiдальнiсть пропорційно сплаченій частці страхового платежу.

У період дії договору страхування страхувальник може збільшити розмір страхової суми, про що укладається додаткова угода до діючого договору страхування.

Порядок i умови виплати страхових сум. Страхова сума виплачується в термін, передбачений правилами та договором страхування, з дня прийняття рішення про виплату на основі страхового акта, який складається страховиком або уповноваженою ним особою, готівкою або безготівковим розрахунком. Форма виплати страхової суми (її частини) визначається договором страхування.

Днем виплати страхової суми вважається день списання коштів (страхової суми) з поточного рахунка страховика.

Страхова виплата може бути здійснена представникові страхувальника (застраховано особи, вигодонабувача) за довiренiстю, оформленою страхувальником (застрахованою особою, вигодонабувачем) в установленому законодавством порядку.

За кожну добу затримки виплати страхової суми страхувальнику виплачується недотримка (штраф, пеня), розмір якої визначається в договорі страхування.

Загальна сума виплат стосовно кожної застрахованої особи за одним або кількома випадками не може перевищувати страхової суми для цієї застрахованої особи, встановленої договором страхування.

Страхування від нещасних випадків на вiдмiну від страхування життя, яке проводиться лише в добровiльнiй формі, може проводитися як у добровiльнiй, так i в обов’язковій формах. Воно відноситься до ризикових видів страхування, оскільки метою його є страховий захист фізичних осіб на випадок втрати здоров’я або смерті внаслідок нещасного випадку. На вiдмiну від накопичувального довгострокового страхування життя страхування від нещасних випадків передбачає виплату страхової суми лише при настанні страхового випадку. Виплати можуть здійснюватись у повному розмiрi або в межах певної частини.

Страхувальниками у страхуванні від нещасних випадків можуть бути як юридичні, так i дiєздатнi фiзичнi особи, які уклали договори страхування. Договори за цим видом страхування можуть укладатися в колективній або iндивiдуальнiй формах. При iндивiдуальнiй формі страхувальником виступає фізична особа, яка укладає договір відносно себе самої або іншої фізичної особи (наприклад, дитини). При колективній формі страхувальником виступає юридична особа (підприємство, установа, органiзацiя,), яка укладає договір страхування на користь працiвникiв, які є застрахованими.

Страховою подією є нещасний випадок, яким вважається: раптова, короткочасна, непередбачена та незалежна від волі застрахованої особи подія, що може призвести до травматичного пошкодження, каліцтва, іншого розладу здоров’я застрахованої особи або й смерті.

Такою подією може бути: гостре отруєння отруйними рослинами, хiмiчними речовинами, недо6рояксними харчовими продуктами, ліками, поранення органів або їх вилучення внаслідок неправильних медичних дій та iншi.

Обсяг вiдповiдальності страховика охоплює такі страхові випадки:

• тимчасову втрату застрахованою особою працездатності;

• постійну втрату загальної працездатності (встановлення iнвалiдностi)

• смерть застрахованої особи внаслідок нещасного випадку.

Під непрацездатністю розуміють неможливість продовжувати професійну дiяльнiсть або виконувати звичні обов’язки протягом певного проміжку часу. Непрацездатність має зворотний характер, тобто минає під впливом лікування.

Iнвалiднiсть може бути встановлено на певний строк або безстроково. Безстрокова iнвалiднiсть означає постійну iнвалiднiсть, під якою розуміють фiзичнi або функцiональнi втрати, які наносять застрахованому непоправної шкоди. Постійна iнвалiднiсть може бути загальною, до якої відносять невиліковну розумову неповноцiннiсть, повну сліпоту, повний параліч, втрату чи неможливість дії обома руками, обома ногами та інші пошкодження, які зумовлюють повну нездатність до будь-якого виду робіт. В інших випадках мова може йти про часткову iнвалiднiсть.

До страхового випадку не належить подія, що відбулася внаслідок:

• навмисних або неправомірних дій страхувальника (застрахованого), що призвели до настання страхового випадку;

• дій страхувальника (застрахованого), який перебував у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп’янiння;

• самогубства (за винятком доведення до такого стану протиправними діями третіх осіб);

• навмисного спричинення страхувальником собі тілесних ушкоджень;

• вчинення вигодонабувачем навмисного злочину, що призвів до смерті страхувальника.

Розмір страхової суми визначається за домовленістю сторін, в межах якої проводиться виплата при настанні страхового випадку. Страховиком може бути встановлено обмеження щодо мiнiмального чи максимального її розміру. Страхова сума сплачується повністю або частково вiдповiдно до ступеня втрати страхувальником здоров’я від нещасного випадку як прямого наслідку цього випадку, що стався у період страхування.

Виплата страхових сум, зазвичай, здійснюється в такому порядку:

• у разі смерті страхувальника (застрахованої особи) внаслідок нещасного випадку вигодонабувача — 100% страхової суми;

• у разі отримання страхувальником травми внаслідок нещасного випадку i встановлення iнвалiдностi І групи — 90% страхової суми; ІІ групи — 75% страхової суми; III групи — 50% страхової суми;

• у разі тимчасової втрати працездатності — за кожну добу перебування на лікарняному 0,5% страхової суми (у випадку стаціонарного лікування) або 0,25% (у випадку амбулаторного лікування), але не більше 50% страхової суми. Страхова компанія при настанні тимчасової втрати працездатності може здійснювати розрахунок страхових виплат за таблицею виплат залежно від ступеня складності наслiдкiв нещасного випадку.

Iндивiдуальне страхування проводиться переважно в добровiльнiй формі, а серед колективних договорів страхування від нещасних випадків багато видів укладаються в обов’язковій формі, що назначено Законом України Про страхування (Уст. 6, 7 та 1.

добровільному страхуванню від нещасних випадків притаманні такі особливості:

• обмеження терміну страхування (договори укладаються на терм н, як правило, не більш одного року);

• обмеження віку страхувальників (не укладаються договори страхування переважно з особами віком понад 70 років);

• обмеження щодо стану здоров’я (зазвичай договір не укладається з хворими на важкі форми захворювання серцево-судинної системи, онкологiчнi захворювання, СНІД, з особами, які перебувають на обліку в наркологічних, психоневрологічних та інших диспансерах, а також з iнвалiдами І, ІІ та III груп);

• обмеження обсягу страхової вiдповiдальності, зумовленої наслідками нещасних випадків, які сталися у період дії договору (зазвичай не вважаються страховим випадком травми або ушкодження, які сталися: внаслідок навмисних або неправомірних дій самого страхувальника; у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп’яніння; через вчинення спадкоємцем або вигодонабувачем навмисного злочину, що призвів до загибелі або смерті страхувальника; через самогубство або його спроби за винятком випадків, коли страхувальника було доведено до такого стану протиправними діями третіх осіб);

• пропорційний розмір виплати страхової суми залежно від ступеня втрати здоров’я, працездатності або часу лікування.

Для здійснення обов’язкових видів особистого страхування Кабінетом Мiнiстрiв України та законодавчими актами визначається перелік о6’єктів, обсяги страхової вiдповiдальності, норми страхового забезпечення, порядок сплати страхових платежів, права й обов’язки учасників страхування, страхові органiзацiї, які здійснюють обов’язкове страхування.

У статті 7 Закону «Про страхування» подано перелік обов’язкових видів особистого страхування.

Одним із поширених видів обов’язкового особистого страхування € обов’язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті, де страхуванню підлягають:

• пасажири залізничного, морського, внутрішнього водного, автомобільного й електротранспорту (крім внутрішнього міського)

під час поїздки або перебування на вокзалі, в порту, на станції, пристані;

• працівники транспортних підприємств, незалежно від форм власності та видів дiяльностi, які безпосередньо зайняті на транспортних перевезеннях, а саме: води вiдповiдних транспортних засобів, машиністи, електромонтери поїздів, кондуктори, механіки та інший обслуговуючий персонал.

Пасажири вважаються застрахованими з моменту оголошення посадки в той чи інший вид транспорту до моменту завершення поїздки, а водії — тільки на час обслуговування поїздки.

При страхуванні пасажирів усіх видів транспорту вони самі виступають страхувальниками i сплачують страховий платіж при оплаті проїзного квитка, у вартість якого він включений. Такий платіж утримується з пасажира транспортною організацією, яка має агентську угоду зі страховиком, у розмирі до 1,5% вартості проїзду на міжобласних i міжміських маршрутах у межах однієї області та АР Крим та до 3% вартості проїзду на маршрутах приміського сполучення.

При страхуванні водіїв та іншого обслуговуючого персоналу страхувальниками виступають транспортні органiзацiї які є власниками або експлуатують транспорти засоби і уклали договори страхування зі страховиками, які отримали лiцензiю на здійснення такого страхування. Страховий платіж з обов’язкового особистого страхування водіїв визначається у розмірі до 1% страхової суми за кожного .застрахованого.

Вiдповiдно до чинного законодавства максимальну страхову суму за даним видом страхування встановлено в розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.