4.4. Нормування власних оборотних активів за їх окремими елементами

Норматив власних оборотних активів (Н), грн, на сировину, основні матеріали та напівфабрикати визначається множенням вартості їх однодобової витрати в запланованому році на норму запасу в днях:

Нсм = Осм * Nоа, (4.1)

де Осм - одноденна витрата сировини, матеріалів та напівфабрикатів, грн.; Nоа - норма оборотних активів, днів.

При цьому однодобова витрата сировини, матеріалів і напівфабрика­тів визначається діленням вартості їх річної (квартальної) витрати в запла­нованому році на 360 (90) днів.

Норма оборотних активів за кожним видом або однорідною групою матеріалів враховує час їх перебування у поточному, страховому, транспо­ртному, технологічному запасах, а також час, необхідний для відванта­ження, доставки, прийому та складування матеріалів.

Поточний запас - основний вид запасу сировини, матеріалів та на­півфабрикатів. Він створюється для забезпечення процесу виробництва необхідними матеріальними ресурсами. Тому норма оборотних активів у поточному запасі є основною визначною величиною всієї норми запасу у днях. На розмір поточного запасу впливають періодичність поставок мате­ріалів за договорами (цикл постачань), а також обсяг їх споживання у ви­робництві. При поставках матеріалів за узгодженим графіком і щодобово­му їх споживанні у виробництві однаковими партіями середній інтервал між поставками, тобто цикл постачання, розраховується шляхом ділення 360 днів на число запланованих поставок. При цьому враховуються строки збігу поставок одного й того ж самого виду матеріалів від різних постачальників. При місцевих поставках середній інтервал визначається шляхом ділення оптимальної, з точки зору економічної доцільності, партії матеріа­лів на їх середньодобове споживання.

Якщо у договорі не вказані конкретні строки поставок, середній цикл постачання визначається на підставі фактичних даних про надходження матеріалів у звітному році. У цьому випадку середній інтервал між постав­ками може бути визначений як середньоарифметична або середньозважена величина в залежності від відсутності або наявності різких коливань у строках або обсягах поставок.

Норма оборотних активів у поточному запасі, як правило, - 50% сере­днього циклу постачання, що обумовлено поставкою матеріалів декілько­ма постачальниками й у різні строки.

Страховий запас - другий за величиною вид запасу, що визначає за­гальну норму. Страховий, або гарантійний, запас необхідний на кожному підприємстві для гарантування безперервності процесу виробництва у ви­падках порушення умов та строків поставок матеріалів контрагентами, транспортом або відвантаження некомплектних партій. Страховий запас приймається, як правило, у розмірі 50% поточного запасу, але може бути і менше цієї величини в залежності від розташування постачальників і ймо­вірності перебоїв у поставках.

Транспортний запас створюється у випадку перевищення строків вантажообігу порівняно зі строками документообігу. При незбіганні стро­ків вантажообігу та документообігу транспортний запас може і не створю­ватися, якщо строк вантажообігу менше, ніж строк документообігу. При поставках матеріалів на великі відстані термін сплати розрахункових до­кументів випереджає строк прибуття матеріальних цінностей. На час зна­ходження матеріалів у дорозі після сплати розрахункових документів у покупця виникає потреба у коштах.

Наприклад, рух вантажу від постачальника до покупця займає 20 днів. Поштовий пробіг розрахункових документів - 8 днів. Обробка документів у постачальника й у відділеннях банку здійснюється протягом 4 днів. За цими умовами норма оборотних активів у транспортному запасі складає 8 днів [20 - (8 + 4)].

Технологічний запас здійснюється на час підготовки матеріалів до виробництва, включаючи аналіз і лабораторні випробування. Цей запас враховується у тому випадку, коли він не є частиною процесу виробницт­ва. Наприклад, при підготовці до виробництва деяких видів сировини та матеріалів необхідний час на підсушування, нагрівання, розмел, відстою­вання, доведення до визначених концентрацій та ін.

Час, необхідний на відвантаження, доставку, прийняття та складуван­ня матеріалів також приймається до розрахунку норми запасів сировини, основних матеріалів і покупних напівфабрикатів. Норми цього часу вста­новлюються по кожній операції на середній розмір поставки на підставі технологічних розрахунків або методом хронометражу.

Складанням визначених за окремими операціями норм оборотних ак­тивів за відповідними видами сировини, матеріалів та напівфабрикатів отримують загальну норму.

Множенням загальної норми на вартість однодобової витрати відпові­дного виду цінностей визначають норматив.

Згідно з розрахунком (табл. 4.1), загальна сума нормативу за основ­ними видами матеріалів складає 911,3 тис. грн.

норматив власних оборотних активів на сировину та матеріа­ли.

Таблиця 4.1. Розрахунок норм та нормативу оборотних активів за основними видами матеріалів.

Види матеріальних цінностей	Однодобова витрата, тис. грн.	Норми оборотних активів, днів						Норма­тив, тис. грн.
		пото­чний запас	стра­ховий запас	транс­порт­ний запас	техно­логіч­ний запас	час на прийом та скла­дування	разом
А Б В	12,5 10,0 8,5	9 7 12	5 6 8	3 2 1	4 3 2	2 2 1	23 20 24	287,5 200,0 204,1
Разом	40,5	х	х	х	х	х	22,5	911,3

У тих випадках, коли є значна кількість найменувань сировини та матеріалів і вони надходять від багатьох постачальників, що заважає здій­снювати розрахунок норми за окремими її елементами (доставка, прийом, зберігання та ін.), визначають норму в середньому за всіма матеріалами відповідно до фактичних даних про вартість їх витрат у звітному році та розміру їх середнього залишку. При цьому середній залишок визначається на підставі звітних даних за кварталами діленням на 4 суми 1/2 залишку на початок та кінець року плюс повні залишки на початок II, III і IV кварта­лів. Розрахунок норми у днях виконується діленням середньорічного за­лишку сировини та матеріалів за попередній звітний рік на їх одноденну витрату цього ж року. Множенням вартості однодобової витрати сировини та матеріалів у запланованому році на норму оборотних активів у днях визначають

Розрахунок норми та нормативу в цьому випадку наведений у табл. 4.2.

Таблиця 4.2. Розрахунок нормативу власних оборотних активів на сировину й основні матеріали

№ з/п	Показник	Одиниця вимірювання	Дані
1	Середній річний залишок сировини та матеріалів за минулий звітний рік	тис. грн.	1140,0
2	Вартість витрат сировини та матеріалів за минулий звітний рік	тис. грн.	11700,0
3	Однодобова витрата сировини та матеріалів у минулому звітному році (п.2: 360)	тис. грн.	32,5
4	Норма оборотних активів (п. 1: п.3)	днів	35
5	Вартість витрати сировини та матеріалів у запланованому році	тис. грн.	12600,0
6	Однодобова витрата сировини та матеріалів у запланованому році (п.5: 360)	тис. грн.	35,0
7	Норматив (п.6 х п.4)	тис. грн.	1225,0

Розрахунок нормативу власних оборотних активів на запаси палива визначаються, як правило, на формуванні запасу пального на підприємствах у розмірі мінімальних залишків, враховуючи зміни його споживання (витрати) у запланованому році.

Тому норматив на цей вид цінностей визначається аналогічно норма­тиву на сировину, основні матеріали та закуплені напівфабрикати шляхом множення розрахованої норми запасу в днях на вартість одноденної її ви­трати на виробничі та невиробничі потреби в запланованому році.

При цьому норматив обчислюється за всіма видами палива (крім газу), що ви­користовується як для технологічних цілей, так і для господарських потреб виробництва.

У випадках, якщо підприємство переведено на газ, то створюються страхові запаси твердого та рідкого пального.

Норматив власних оборотних активів на допоміжні матеріали визна­чається множенням норми запасу у днях на вартість їх одноденної витрати, що визначається кошторисом витрат на виробництво. При цьому норми на види допоміжних матеріалів обчислюються в такому самому порядку, що й на основні матеріали.

Обчислення нормативу на запаси тари виконується множенням норми у днях на вартість однодобового обороту (витрати) тари за її видами.

Норма оборотних активів на тару визначається в залежності від джерел її надходження (способу заготівлі) та порядку використання. Розрі­зняють тару закупну, власного виробництва, з поверненням і без повер­нення.

На куповану тару, що призначена для пакування готової продукції, норма оборотних активів встановлюється так, як і на сировину, основні матеріали і куповані напівфабрикати - виходячи з інтервалів поставок. При цьому враховується час знаходження тари в дорозі, на складі, в ремо­нті, промивці, в поточному та страховому запасі. Визначення ж часу зна­ходження тари в кожному стані виконується розрахунковим шляхом (хро­нометражем). Сума часу знаходження тари в кожному стані дає норму в днях на цей вид оборотних активів. Наприклад, час знаходження тари в дорозі - З дні, на складі - 2 дні, у поточному запасі - 15 днів, у страховому запасі - 10 днів і т.д. Тоді загальна норма на куповану тару складе 30 днів. Норматив при однодобовій витраті тари - 5000 грн., складе за місяць 150,0 тис. грн. (30 днів х 5000 грн.).

На тару власного виробництва, вартість якої врахована в ціні готової продукції, норма запасу визначається проміжком часу від виготовлення тари до запакування в неї продукції, що призначена для відвантаження.

На тару, що надходить з матеріалами і не повертається постачальни­кам, норма оборотних активів залежить від часу знаходження тари під цими матеріалами. Якщо ця тара належить подальшому використанню, то також враховується час, необхідний на ремонт, сортування та підбір її пар­тій.

На тару для повернення норма оборотних активів складається з часу одного оберту тари, що включає період від моменту сплати за тару з матеріалами до здачі документів до банку за відвантажену постачальнику тару.

Норматив оборотних активів за тару в цілому дорівнює сумі добутків однодобового оберту (витрати) тари за видами на норму запасу в днях.

Розрахунок нормативу власних оборотних активів на запасні частини для ремонту потрібен для вчасного проведення капітальних і поточних ремонтів машин, транспортних засобів і устаткування підприємства повинні мати певну кількість запасних частин і ремонтних матеріалів. Мінімальні розміри цих матеріальних цінностей встановлюються нормуванням.

Норматив на запасні частини для ремонту машин, устаткування та транспортних засобів може обчислюватися двома методами: методом прямого рахунку та укрупненим.

За методом прямого рахунку кількість запасних частин та їх вартість, що необхідні для проведення капітального та поточного ремонтів у запла­нованому році, визначаються за кошторисами, що складаються на ремонт відповідних видів машин, транспортних засобів і устаткування.

Однак, оскільки цей метод тяжкий, розрахунок нормативу на запасні частини можливо виконати укрупненим методом.

За укрупненим методом обчислення нормативу виконується відповід­но до норми, що визначається в абсолютних величинах, і вартості машин, устаткування та транспортних засобів. При цьому норма оборотних акти­вів визначається в абсолютних величинах діленням вартості середньорічного залишку запасних частин на середню вартість машин, транспортних засобів та устаткування. А норматив визначається множен­ням норми (в грн., коп.) на балансову (початкову) вартість машин, транспортних засобів і устаткування на кінець запланованого року. Розрахунок нормативу в цьому випадку наведено в табл. 4.3.

Таблиця 4.3. Розрахунок нормативу на запасні частини для ремонту машин, транспортних засобів і устаткування

№ з/п	Показник	Сума, грн.
1	Середньорічний залишок запасних частин	510000
2	Середньорічна вартість машин, устаткування та транспортних засобів	8500000
3	Норма оборотних активів (п. 1: п.2)	0,06
4	Вартість машин, устаткування та транспортних засобів на кінець запланованого року	8800000
5	Норматив (п.3 х п.4)	528000

Норматив власних оборотних активів на запаси малоцінних і швидкозношуваних предметів визначається по відношенню до господарської діяльності. Малоцінні й швидкозно­шувані предмети можуть перебувати на складі та в експлуатації. По пред­метах, що знаходяться на складі, розраховується норматив.

Малоцінними та швидкозношуваними вважаються предмети, які ви­користовуються протягом не більше одного року або нормального опера­ційного циклу, якщо він більше одного року.

До них відносяться:

• інструменти та приладдя загального призначення до яких належать різальні, слюсарно-монтажні й подібні до них інструменти, вимірюва­льні прилади і пристосування, що мають універсальне застосування при виготовленні різних видів продукції;

• спеціальні інструменти та пристрої, до яких відносяться інструменти, штампи, прес-форми й подібні до них предмети, які використовують для виконання лише одного індивідуального замовлення чи виробни­цтва певних виробів;

• технологічна тара, що багаторазово використовується в технологіч­ному процесі (фляги, діжки, контейнери для транспортування продукції, піддони тощо);

• інвентар виробничого призначення, до якого відносять: робочі столи, верстаки, шафи, тумбочки, збрую, знаряддя лову, вулики тощо;

• господарський інвентар: конторські та інші меблі (столи, стільці, ша­фи, портьєри, вішалки, телефонні апарати, протипожежний інвентар тощо);

• прилади, засоби автоматизації та лабораторне обладнання;

• спеціальний одяг, взуття та запобіжні пристосування (комбінезони, костюми, брюки, куртки, халати, ковдри, простирадла тощо);

інші малоцінні та швидкозношувані предмети (кухонний посуд, спор­тивний і туристський інвентар, інвентар для соціально-культурних за­ходів тощо).

Загальний порядок розрахунку нормативу за окремими групами мало­цінних і швидкозношуваних предметів, що знаходяться на складі, такий.

Стосовно інструментів і приладів норматив обчислюється методом прямого рахунку, виходячи з необхідного набору малоцінних і швидко­зношуваних інструментів в приладів і їх вартості. При цьому кількість не­обхідних наборів визначається, виходячи з норм, передбачених на одну людину, та чисельності осіб, яким видаються ці інструменти та прилади.

Для господарського інвентарю норматив розраховується окремо - за конторським, побутовим та виробничим інвентарем. При цьому за кон­торським і побутовим інвентарем норматив встановлюється виходячи з кількості місць і вартості набору інвентарю на одне місце. За виробничим інвентарем розрахунок нормативу виконується методом прямого рахунку - встановлена потреба в комплектах цього інвентарю помножується на вартість одного комплекту.

Норматив власних оборотних активів для спецодягу та взуття визна­чається множенням вартості однодобової витрати спецодягу та взуття на норму запасу в днях. Норма запасу в днях установлюється підсумовуван­ням часу, що необхідний на транспортний, поточний і страховий запаси спецодягу та взуття.

Для спеціальних інструментів і приладів норматив обчислюється відповідно до необхідної кількості наборів, терміну роботи та вартості. В та­кому ж порядку визначається й норматив на виробничу тару.

На підприємствах, що мають невелику питому вагу малоцінних і швидкозношуваних предметів у структурі оборотних активів, норматив на них розраховується виходячи з норми та суми витрат на виробництво. При цьому норма встановлюється у відсотках, діленням вартості фактичного мінімального залишку малоцінних і швидкозношуваних предметів за попередній рік на суму витрат на виробництво за той же рік. Норматив визначається множенням норми (у відсотках) на суму витрат на виробниц­тво в запланованому році.

Розрахунок нормативу власних оборотних активів на незавершене виробництво виконується для визначення витрат на незавершене виробництво. До нього відносять усі витрати, що вкладені у вартість початих, але незакінчених виробів, що знаходяться на різних стадіях виробничого процесу, з моменту першої операції до здачі готової продукції на склад.

Величина нормативу оборотних активів, що виділяються на заснуван­ня незавершеного виробництва, залежить від чотирьох факторів: обсягу та складу продукції, що виробляється, тривалості виробничого циклу, собіва­ртості продукції та характеру наростання витрату процесі виробництва.

Обчислення нормативу оборотних активів (Н) на незавершене вироб­ництво здійснюється за формулою

Н = Во х Двц х Кнв, (4.2)

де В_о - однодобові витрати на виробництво продукції в IV кварталі;

Д_вц - тривалість виробничого циклу, днів;

Кнв - коефіцієнт наростання витрат.

Однодобові витрати визначаються діленням витрат на випуск валової продукції в оцінці за виробничою собівартістю IV кварталу запланованого року на 90.

Тривалість виробничого циклу відображає час перебування продукції в незавершеному виробництві - від першої технологічної операції до пов­ного виготовлення продукції та передачі її на склад. Вона визначається на основі технологічних карт та інших планових нормативів виробництва за кожним виробом у календарних днях.

У тривалість виробничого циклу включається час, витрачений на об­робку деталі (технологічний запас), час на транспортування деталей від одного робочого місця до іншого та передачу готової продукції на склад (транспортний запас), час перебування виробів, що обробляються, між окремими операціями (оборотний запас), час перебування виробу у стра­ховому запасі.

На підприємствах, що випускають широкий асортимент продукції, тривалість виробничого циклу визначається як середньозважена величина, виходячи з частки окремих видів та груп виробів у загальному обсязі про­дукції, що випускається, в оцінці за плановою собівартістю.

Згідно з даними табл. 4.4, середньозважена тривалість виробничого циклу буде складати 25 днів (88020 : 3520). Множенням тривалості вироб­ничого циклу на коефіцієнт наростання витрат визначають норму запасу в днях за статтею «Незавершене виробництво».

Таблиця 4.4. Розрахунок середньозваженої тривалості виробничого циклу

Найменування виробу або груп виробів	Тривалість виробничого циклу, дні	Виробнича собівартість товарної продукції у ІV кварталі запланованого року, тис.грн.	Добуткові число (гр.2 х гр.3)
А Б В Г Д і т.і	24 20 35 30 16	580 500 840 650 950	13920 10000 29400 19500 15200
Всього	х	3520	88020

Коефіцієнт наростання витрат відображає характер збільшення витрат у незавершеному виробництві за днями виробничого циклу.

Усі витрати у процесі виробництва підрозділяються на одночасні та наростаючі. До одночасних відносяться такі витрати, які здійснюються на початку виробництва. До них відносяться витрати сировини, основних матеріалів, покупних напівфабрикатів.

Інші витрати вважаються наростаючими. Наростання витрат у процесі виробництва може відбуватися рівномірно і нерівномірно. При рівномірно­му наростанні витрат середня вартість незавершеного виробництва обчис­люється як сума всіх одночасних витрат і половини зростаючих витрат.

Коефіцієнт наростання витрат визначається неоднаково при рів­номірному та нерівномірному наростанні витрат. При рівномірному нарос­танні витрат цей коефіцієнт обчислюється за формулою

Кнв = Во + 0,5Вн / Во + Вн (4.3)

де Кнв - коефіцієнт наростання витрат;

Во, Вн - одночасні та наростаючі витрати відповідно.

При нерівномірному наростанні витрат за днями виробничого циклу коефіцієнт наростання витрат визначається за формулою

Кнв = Снзп / Спр (4.4)

де Снзп - середня вартість виробу у незавершеному виробництві;

Спр - вироб­нича собівартість виробу.

Середня вартість виробу у незавершеному виробництві обчислюється як середньозважена величина витрат, що припадає на кожен день вироб­ничого циклу, та кількості днів їх знаходження у процесі виробництва.

При поєднанні рівномірних і нерівномірних витрат розрахунок серед­ньої вартості виробу в незавершеному виробництві здійснюється за фор­мулою

Снзп = (Во•Тц + В1 • Т1 + В2 • Т2 + ,.. + 0,53ВР • Тц) / Тц (4.5)

де В0, В2, ... - витрати за днями виробничого циклу;

ВР - витрати, що здій­снюються рівномірно протягом виробничого циклу;

Тц - тривалість вироб­ничого циклу, днів;

Т0 Т2 - час від моменту вкладення разових витрат до закінчення виробничого циклу.

Приклад. Виробнича собівартість виробу 250 тис. грн., тривалість виробничого циклу - 6 днів. Витрати на виробництво склали у перший день 55 тис. грн., а у другий - 52 тис. грн., інші 143 тис. грн. - це витрати, що здійснюються рівномірно кожен день. Коефіцієнт наростання витрат буде складати:

(55•6) + (52•5) + (143•0,5*6) / 6•250 = 0,68

Нормування оборотних активів у незавершеному виробництві здійс­нюється за формулою

Н = В/Д * Т * Кнв (4.6)

де В - обсяг валової продукції, що виробляється, за кошторисом на IV ква­ртал наступного року, грн.;

Д - кількість днів у періоді (90).

Якщо підставити відповідні показники в формулу, норматив буде складати:

Н = 3520 /90 * 25* 0,58 = 567,1 тис. грн.

Норматив оборотних активів на залишки готової продукції визначається як добуток но­рми оборотних активів у днях (Нгпдн) на вартість однодобового випуску товарної продукції в наступному році за виробничою собівартістю (Втп4кв / Д4кв). Це можна пред­ставити таким чином:

НQгп = (Втп4кв / Д4кв)* Нгпдн (4.7)

де В Qгп - випуск товарної продукції у IV кварталі наступного року (при рівномірно зростаючому характері виробництва) за виробничою собіварті­стю, грн.

При цьому норма оборотних активів на запаси готової продукції (у днях) складається з таких елементів: часу, необхідного для комплектуван­ня виробів для постачання; часу на упакування продукції; часу на оформ­лення та здачі до банку платіжних документів. Визначення часу на вказані види операцій здійснюється розрахунковим методом (хронометражем).

До готової продукції відносяться вироби, закінчені виробництвом, прийняті відділом технічного контролю та здані на склад. При великій номенклатурі продукції, що випускається, виділяються основні види виробів, які складають 70-80% усього випуску. По них роз­раховується середньозважена норма оборотних активів, яка потім розпо­всюджується на всю готову продукцію, що знаходиться на складі. Розра­хунок норми в цьому випадку здійснюється в порядку, що наведений у табл. 4.5.

Таблиця 4.5 Розрахунок середньозваженої норми оборотних активів на запаси готової продукції на складі

Група ви­робів	Питома вага у загальному обсязі продукції, що випускається	Норми оборотних активів, днів					Відносна сума, добу­ток п.2 х п.7
		накопичення партії продукції	підбір, сорту­вання за замовленням	упаку­вання та маркування	заванта­ження та перевезення	усього
1	2	3	4	5	6	7	8
А Б В Г Д	25 19 15 20 10	3 2 2 1 3	2 1 – – 1	1 1 – 1 –-	2 2 1 2 1	8 6 3 4 5	200 174 45 80 50
Разом	100	х	х	х	х	х	549

Згідно з даними табл. 4.5, середньозважена норма оборотних активів на запаси готової продукції на складі становить 5,5 днів (549 : 100).

Множенням вартості однодобового випуску товарної продукції, оці­неної за виробничою собівартістю в запланованому році, на норму оборот­них активів у днях визначають норматив.

Норматив на витрати майбутніх періодів визначається в такий спосіб: до суми витрат майбутніх періодів, що має підприємство на початок пла­нованого року, додаються витрати, що здійснюються в запланованому ро­ці, та віднімаються витрати, що включаються до собівартості продукції, яка виробляється в запланованому році. Розрахунок нормативу на витрати майбутніх періодів можливо представити такою формулою:

Нмп = В_нпр + В_пр - В_вс, (4.8)

де Нмп - норматив власних оборотних активів на витрати майбутніх періодів;

В_нпр. В_пр, В_Вс - сума витрат майбутніх періодів: на початок запланованого року; таких, які будуть здійснені у запланованому році за відповідними кошторисами; таких, що включаються в собівартість продукції запланова­ного року відповідно.

До витрат майбутніх періодів відносять такі, що здійснюються у по­точному плановому періоді, але відносяться на собівартість продукції у наступному періоді. До них відносяться витрати на освоєння нових видів продукції, удосконалення технології виробництва, а також на підписку періодичних видань, орендну плату й ін.

Таким є порядок розрахунку нормативів власних оборотних активів за їх окремими елементами методом прямого рахунку. Додаванням сум нор­мативів, розрахованих по окремих елементах оборотних активів, отриму­ють сукупний норматив по підприємству в цілому.